Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Умови ефективної діяльності та ефективної праці

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 

факторів або високою усвідомлюваною ймовірністю їх появи, меншою, у порівнянні з екстремальними умовами, інтенсивністю або потужністю; помірною виразністю негативних функціональних станів; включенням у діяльність резервних можливостей компенсаторного типу. [6, c. 140]

В епоху інформаційних технологій і інтелектуалізації праці варто звернути увагу на особливості переробки інформації і прийняття рішень: невизначеність інформації (надмірність, суперечливість) ; неповна інформація про можливу значиму подію; ситуація підтримки готовності до екстрених дій; ситуація ризику; зниження або втрата певного соціального статусу; конфлікти у професійному середовищі; ситуація зміни менталітету в професії; ситуація можливої втрати роботи. Очевидно, що дія кожного з вищезгаданих факторів стає психофізіологічним фоном життєдіяльності людини, динаміка якого можепривести до серйозної дезорганізації поведінки і трудової діяльності.
Виникнення екстремальних ситуацій викликає в людей різні поведінкові реакції. Серед найбільш типових можна назвати: адаптаційно-захисні; складні інтелектуальні дії, пов'язані з оцінкою обстановки, формуванням стратегії діяльності, аналізом ситуації, висуванням гіпотез, виробленням рішень, їх реалізації, корекції, організації взаємодій, ; виникнення ступору; зростання адекватної активності.
Формувати психологічну готовність суб'єкта до діяльності в екстремальних ситуаціях необхідно за наступними напрямками:
розвиток мотиваційного компонента (за рахунок формування психологічних установок при вивченні досвіду ліквідації екстремальних управлінських ситуацій, методів передбачення їх, моделювання) ;
адекватний професійний відбір персоналу;
розвиток професіоналізму в процесі кадрового руху;
розвиток когнітивного компонента (підвищення професійної компетентності, набуття досвіду) ;
розвиток операційно-діяльнісного компонента (освоєння нових алгоритмів і продуктивних способів вирішення завдань, формування вмінь і навичок) ;
розвиток особистісного компонента. [1, c. 154]
 
4. Працездатність і функціональні стани
 
Працездатність можна розглядати як максимальні можливості системи у виконанні певної діяльності (роботи) та як можливість і здатність виконувати роботу з граничною віддачею фізичних і духовних сил. Існують різні підходи до розуміння працездатності. Вона розглядається як властивість людини, яка відбиває її здатність виконувати певну роботу, як щось тотожне функціональному стану організму, як здатність забезпечувати гранично заданий рівень діяльності і ефективності роботи, як максимальні можливості організму.
При оцінці працездатності варто враховувати її інтенсивність (25%, 50% і т. д. від максимальної) ; специфіку діяльності (розумова, фізична, сенсорна) ; максимум актуальних функцій (стійкість увага, кольороподіл) ; стабільність тощо. Разом з тим у різних видах працездатності спостерігається багато спільних моментів (динаміка метаболізму, зміна аферентної імпульсації, лабільності нервових структур, хімічного складу крові та ін.).
Розрізняють два рівні працездатності:
актуалізована – реально існуюча в цей момент;
резервна – меншу її частину становить тренований резерв, який може стати частиною актуальної працездатності, а більшу – захисний резерв, який проявляється лише в екстремальних ситуаціях при стресі.
Поняття «працездатність» варто відрізняти від поняття «ефективність діяльності» – працездатність лише одна з умов останньої (умови діяльності, організація праці, її психогігієна, індивідуальний стиль, мотивація, підготовленість суб'єкта тощо). Працездатність людини забезпечується комплексом її професійних, фізіологічних, психофізіологічних факторів: функціонального стану організму, величиною резервних можливостей; професійного досвіду і підготовленості, мотивації особистості, виразності потреб, установок і мотивів.
У цілому можна говорити, що працездатність є інтегральною характеристикою особистості, а не властивістю її окремих функціональних систем.
Розрізняють три основних види функціональних станів:
оперативного спокою;
адекватної мобілізації;
динамічної неузгодженості. [1, c. 160]
Оперативний спокій характеризує готовність людини включитися в робочий процес, але не відбиває його специфіки. Стан адекватної мобілізації характеризує діючого суб'єкта, включеного у діяльність, і відбиває її специфіку. При цьому досягається найбільша ефективність діяльності. Стан динамічної неузгодженості виникає при порушенні адекватності компенсаторних і адаптаційних механізмів діяльності суб'єкта. Ця діяльність здійснюється або при «дуже малій», або, навпаки, «надмірно великій» напрузі функціональних систем організму.
 
5. Біоритми і ефективність трудової діяльності
 
Ритм є найважливішою характеристикою трудової діяльності людини. Його детермінанти – особливості динаміки психічних і фізіологічних процесів організму, особливості анатомії і, отже, біомеханіки людського тіла. Людський організм характеризується широким діапазоном біологічних ритмів: від вимірюваних частками секунди (ритм електричної активності головного мозку, скорочення скелетних м'язів), секундами (частота пульсу, дихання людини) до коливань з періодами у декілька місяців (наприклад, еритроцити живуть близько 110-120 днів) і навіть років (обмінні процеси в кістковій системі).
Хронобіологія – галузь біології і медицини, яка вивчає закономірності тимчасової організації життя. У хронобіології виділяють кілька типів ритмів: циркадіанні – добові; ультрадіанні – з періодом коротше 24 годин (але не менше півгодини) ; інфрадіанніе – з періодом від 24 до 60 годин; циркасептидіанні – тижневі; циркадігінтидіанні – дводекадні; циркатригінтидіані – місячні і циркануальні – річні. [6, c. 151]
У багатьох незалежних дослідженнях доведена ендогенна, тобто біологічно детермінована, а не екзогенна (набута внаслідок способу життя) природа добових ритмів. Проте в організації ритму активності людини крім біологічних важливу роль відіграють соціальні датчики, які інформують про певний момент часу (бій годинника, передача сигналів часу по радіо, телебаченню і т. д.) ; сповіщуючі про наближення або настання події (функціональні перерви в роботі, зміна характеру діяльності) ; відображаючі завершення процесу (відліт літака, вихід з критичного режиму, завершення зміни тощо).
В організації продуктивної і безпечної праці особливої уваги заслуговує проблема десинхронозу – стану організму в період неузгодженості циркадіанних ритмів. Встановлено, що тривалість періодів явного і
Фото Капча