Управління фінансовими ресурсами на Харківському державному приладобудівному заводі імені Т.Г. Шевченка

Комплексне дослідження управління фінансовими ресурсами підприємства стало підставою для отримання наступних результатів, а саме:

- розкрита сутність та представлена класифікація фінансових ресурсів; визначено особливості формування фінансових ресурсів на підприємстві напрямки їх використання;

- виявлені проблеми стратегії та тактики в управлінні фінансовими ресурсами;

- побудована структурно-функціональну модель удосконалення процесу управління фінансовими ресурсами;

- запропонована методика обґрунтування показника прибутковості підприємства.

Формування фінансових ресурсів здійснюється, як правило, за рахунок різних джерел фінансування: власних, позикових та залучених. Власні джерела фінансування активів підприємств постійно знаходяться в їхньому обігу й строк користування ними не встановлений. Формуються вони за рахунок власного капіталу, тобто тої частини капіталу в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. Позикові кошти – це кошти, які отримує підприємство на визначений термін, за плату на умовах повернення. Формуються вони переважно за рахунок довгострокових та короткострокових кредитів банку. Залучені кошти – це кошти, які не належать підприємствам, але внаслідок діючої системи розрахунків постійно знаходяться в їх обігу. Формуються вони за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості.

Ефективне використання фінансових ресурсів підприємств визначається при досягненні збалансованої структури активів (тобто при збереженні пропорції між обсягами наявних коштів, товарно-матеріальних запасів, дебіторською заборгованістю та внесками в основні засоби) існує потенційна можливість підприємства успішно господарювати і формувати прибуток. Одним із завдань ефективного управління підприємством є вибір й обґрунтування методів і підходів до управління його фінансовими ресурсами та в конкретизації заданих цілей.

Усі види перерахованих джерел беруть участь як у формуванні активів підприємства, так і в здійсненні його виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідного доходу, прибутку.

На думку автора, фінансові ресурси підприємства у контексті проведення економічного аналізу – це кошти, за рахунок яких формуються власний і позиковий капітал, що використовується для придбання активів і здійснення звичайної діяльності з метою забезпечення економічної вигоди, а також застосовується у випадку виникнення надзвичайних подій.

Наявність у достатньому обсязі фінансових ресурсів, їхнє ефективне використання визначають добрий фінансовий стан підприємства: платоспроможність, фінансову стійкість, ліквідність. У цьому зв'язку найважливішим завданням підприємств є пошук резервів збільшення власних фінансових ресурсів і найефективніше їх використання з метою підвищення ефективності роботи підприємства загалом.

У дипломній роботі запропоновано класифікацію фінансових ресурсів підприємства та їх групування за такими ознаками: по тривалості використовуваних коштів фінансування; по утворенню фондів на підприємстві; за формою власності фінансових ресурсів; по напрямкам використання фінансових ресурсів; по походженню використовуваних коштів.

 Для успішної діяльності підприємства необхідно визначити стратегію та тактику управління підприємства. Правильне обґрунтування й вибір певної стратегії та тактики управління фінансовими ресурсами підприємства сприяє розвитку як понятійного апарата теорії стратегічного управління, так і розширює базу ефективного управління підприємством у цілому; виявленню окремих підзадач й їхньому ефективному рішенню.

В роботі проаналізовано фінансовий стан підприємства за 2003-2007 роки. Аналіз фінансового стану суб'єктів господарської діяльності не тільки дозволяє оцінити використання їхніх ресурсів на даний момент, але й служить передумовою для вироблення стратегічних напрямків їхнього розвитку.

Методики аналізу й оцінки фінансового стану державного підприємства засновані на розрахунку показників рентабельності, ліквідності, платоспроможності й діловій активності.

Фінансова звітність підприємства є одним з джерел інформаційної бази аналізу формування і використання фінансових ресурсів, де головне місце відводиться Балансу.

В цілому можна сказати, що підприємство за період, який аналізується, працює прибутково. З кожним роком покращуються усі показники, що характеризують фінансову діяльність даного підприємства, а саме коефіцієнти рентабельності, ліквідності, показники фінансової стійкості та ділової активності.

Проведений аналіз показав, що на протязі п'ятьох років підприємство працює стабільно та не залежить від кредиторів, також зменшився ризик фінансових труднощів в майбутньому. Тобто збільшився рівень фінансової незалежності підприємства при прийнятті тих чи інших фінансових рішень.

Підприємство ефективно використовує усі грошові ресурси, основні засоби, оборотні кошти, що свідчить про їх раціональне використання. Але матеріальні запаси повільними темпами обертаються на підприємстві, що супроводжується збільшенням виробничих запасів, зниженням попиту на готову продукції. Для вирішення цієї проблеми підприємству необхідно прискорити оборот матеріальних запасів, розширити ринки збуту та підвищити якість та продуктивність праці.

Власні кошти підприємства повністю покривають витрати на придбання необоротних активів, запасів та інших оборотних активів. Короткострокова кредиторська заборгованість підприємства повністю направляється на придбання запасів для здійснення його виробничої діяльності

Для аналізу ефективності використання джерел фінансування на підприємстві було запропоновано розрахунок ефекту фінансового левериджу, який показує ефект в підвищенні рентабельності власного капіталу за допомогою збільшення частки позикових коштів в загальній сумі капіталу підприємства. В даному випадку на підприємстві ефект фінансового левериджу є від'ємний, що свідчить про значно низькі розміри одержаних прибутків від основної діяльності та, відповідно, низьку рентабельність використання наявних у підприємства активів (господарських засобів). Також негативним є те, що за весь період аналізу простежується негативна тенденція зменшення величини ефекту фінансового левериджу. Це означає, що підприємству не раціонально використовувати запозичені кошти, тому що йому достатньо власного капіталу для здійснення своєї виробничої діяльності.

Отже, ефективність використання фінансових ресурсів підприємств значною мірою залежить від раціонального перебігу процесу розроблення та реалізації управлінських рішень у сфері взаємовідносин суб'єкта підприємницької діяльності з навколишнім економічним середовищем, тобто від досконалості управління. В