Управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства

З метою активізації інвестиційної діяльності в роботі розглянуто методи оцінки в умовах визначеності (чистої приведеної вартості, визначення строку окупності інвестицій, оцінки внутрішньої норми прибутковості інвестицій, оцінки індексу рентабельності й коефіцієнта ефективності іинвестицій), а також в умовах невизначеності (кращого стану, оцінки капітальних активів, арбітражної теорії оцінки, порівняння прибутковості проекту з середньозваженою вартістю капіталу підприємств, концепції стратегічної чистої поточної вартості (спрощений метод дисконтування).

Труднощі ранжування полягають у тому, що різні методи оцінки можуть дати різну пріоритетність розглянутих проектів. Рішення ряду інвестиційних задач, запропонованих здійснювати за схемою “оцінки інвестиційних проектів – загальна теорія очікуваної корисності  бізнес планування – комплексний аналіз проектів”, представляється виправданою. Вона дозволяє встановлювати логічний зв'язок між очікуваними результатами і відношенням до ризику, одержання прогнозних характеристик інвестиційних проектів і здійснення порівняльного аналізу привабливості проектів.

У роботі обгрунтовано, що значним у підвищенні інвестиційної діяльності підприємств є уявлення про стан і розвиток інноваційної діяльності. Проведений аналіз її стану свідчить про те, що знижується питома вага освоєної нової продукції машинобудування в загальному обсязі. Так, у 1995 році вона складала 5, 58%, у 1996 – 5, 52%, а, починаючи з 1999 року, – менше 3%. Дослідження ресурсної бази суб’єктів інноваційної діяльності показує, що основним джерелом інвестування інновацій є власні кошти підприємств, науково-дослідницьких робіт – кошти замовника і держбюджету (Табл. 1).

 

Таблиця 1

Структура фінансового забезпечення інноваційної діяльності і науково--технічних робіт у цілому по Україні, млн. грн.

 

Джерело фінансування Фінансове забезпечення за станом на

01. 01. 99 01. 01. 00

фінансове забезпечення інноваційної діяльності

Власні кошти 888, 0 813, 8

Держбюджет 19, 8 118, 4

Держіннофонд 55, 5 37, 5

Кредити 38, 4 71, 9

Кошти вітчизняних

інвесторів 5, 2 6, 6

Кошти іноземних

інвесторів 144, 9 88, 8

фінансове забезпечення науково-технічних робіт

Держбюджет 363, 0 428, 0

Держіннофонд 23, 6 24, 8

Власні кошти 39, 2 62, 0

Кошти замовника 785, 2 956, 3

 

Урахування основних напрямків інноваційної діяльності буде сприяти створенню більш гнучких систем організації та управління інвестиційною діяльністю. Таким чином, серед напрямків, що сприяють удосканаленню інвестиційної діяльності в Україні з огляду на інноваційний аспект, доцільно сконцентрувати увагу на залучення інвестиційних коштів та обгрунтуваня і вибір визначеного показника конкурентоспроможності продукції з урахуванням життєвого циклу новацій.

У третьому розділі – “Методичні основи формування стратегії і тактики управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств” – викладено основні принципи формування стратегії і тактики управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств.

У роботі запропонована інвестиційна стратегія підприємства у вигляді єдиної інтегрованої системи, що включає в себе економічний, інституційний, нормативно-правовий, інформаційний та організаційний аспекти, тісно пов’язані між собою критерієм досягнення головної мети підприємства (рис. 4.).

Проведення всебічного аналізу організаційної структури для формування ефективної стратегії проведення інвестиційної діяльності доцільно здійснювати з використанням системного підхіду.

Найбільш ефективною організаційною структурою управління є запропонована в роботі матрична модель, яка дозволяє створити автономну систему управління, орієнтовану на прийняття самостійних управлінських рішень.

Усі напрямки і форми інвестиційної діяльності підприємства здійснюються за рахунок тих чи інших видів інвестиційних ресурсів, тому формування інвестиційних ресурсів є одним із основних етапів розробки інвестиційної стратегії підприємства. При її розробці в роботі розглянуто різні методи фінансових оцінок і запропоновано рішення задачі підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів з урахуванням тривалості життєвого циклу інвестиційного проекту.

У силу обмеженості фінансових можливостей більшості підприємств у дисертації обґрунтована доцільність залучення додаткових фінансових коштів за рахунок здійснення аналізу фінансового потоку і використання усіх факторів, що впливають на обсяг додаткового фінансування, та розробленої економіко-математичної моделі:

 

 ,

 

де   – обсяг додаткового фінансування;

  – темпи зміни виручки від реалізації продукції;

  – величина активів підприємства в звітному періоді;

  – величина короткострокових зобов'язань у звітний період, за винятком короткострокових позикових засобів;

  – прибуток звітного періоду, що направляється на виробничий розвиток підприємства;

  – величина амортизаційних відрахувань у звітний період.

У загальному випадку формула може бути представлена у вигляді різниці між величиною чистого прибутку, отриманого підприємством у звітний період, і величиною відволікання чистого прибутку у фонди споживання, соціальну сферу і виплату дивідендів за акціями. Вона дозволить проводити моделювання потреби в додаткових фінансових ресурсах при різних темпах приросту виручки від реалізації продукції.

З метою підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів в умовах трансформації економіки в роботі запропоновано методичний підхід до розробки стратегії формування фінансових інвестиційних ресурсів. Суть даного підходу полягає в розробці стратегії з урахуванням життєвого циклу інвестиційного проекту. Структурування стратегії з урахуванням життєвого циклу інвестиційних проектів сприяє виділенню ряду підзадач: полегшує синхронізацію потреб в матеріальних ресурсах, сприяє раціональному використанню власних коштів підприємтва.

У дисертаційній роботі здійснено подальшу конкретизацію стратегії управління інвестиційною діяльністю підприємства в процесі тактичного управління портфелем інвестицій, яке розглядаєтся як