Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Управління собівартістю нових видів продукції в процесі їх виробничого освоєння (на прикладі машинобудування)

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

визначення відхилень фактичних величин витрат (формули 4, 5) та прибутку (формули 6, 7) відповідно від їх середнього планового або ж мінімального (максимального) планового розміру. Алгоритми розрахунків при цьому не змінюються:

 
  (4)
 
  (5)
 
  (6)
 
  (7)
 
В дисертації запропоновано також дещо інше трактування поняття підвищених витрат процесу освоєння. У попередніх розробках вони визначаються відносно проектної собівартості нових виробів. Але в ринкових умовах проектна собівартість не може використовуватися в якості базису для порівняння та планування витрат впродовж довгострокового періоду, яким є строк освоєння. Тому по завершенні першого планового періоду в межах освоєння проектна собівартість повинна поступитися місцем базисної величини новій нормативній сумі витрат, визначеній на початок наступного періоду. Крім того, визначення підвищених витрат процесу освоєння доцільно здійснювати не по повній собівартості нової продукції, а лише по її змінних витратах, оскільки вони безпосередньо залежать від характеристик виробу та ступеня його виробничого освоєння. З огляду на наведені аргументи пропонується нове трактування підвищених витрат процесу освоєння – як підвищених змінних витрат порівняно з їх нормативною плановою величиною на початок певного планового періоду. В даному випадку чітко простежується зв'язок такого порядку визначення підвищених витрат з гнучкою системою планування собівартості: фактично, вони будуть ідентичними максимально допустимим відхиленням по змінних витратах. Тому з цієї точки зору можна виділити два підвиди підвищених змінних витрат: власне підвищені витрати (в межах допустимого діапазону) та критичні підвищені витрати (понад допустимий рівень). В наведеній вище методиці сума підвищених змінних витрат відображається величиною   (формула 5).
В дисертаційній роботі зроблено пропозицію щодо використання одного з показників операційного аналізу для реалізації стратегії мінімізації збитків по нових видах продукції. Втілення такої стратегії є доцільним з огляду на переважну збитковість нової продукції. Показником, який запропоновано застосовувати в даному випадку, є граничний маржинальний прибуток (ГМП) :
 , (8)
де МПі, і-1 – маржинальний прибуток по і-тому та попередньому виробу; nі, і-1 – число виготовлених виробів. Фактично, цей показник являє собою приріст маржинального прибутку на одиницю виробу, або ж різницю між граничним доходом та граничними витратами. Виходячи з останнього визначення, а також з правила рівності граничних доходів та граничних витрат, було зроблено висновок, що нульове значення ГМП по нових виробах відповідатиме мінімальному розміру збитку по них. Отже, цей показник може застосовуватися для реалізації стратегії мінімізації збитків.
 
Висновки
 
у дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – управління собівартістю нових видів продукції, що виявляється в розробці теоретичних засад та практичних методів такого управління на основі ринкових економічних принципів.
Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки:
1. Дослідження процесу виробничого освоєння нових видів продукції активно велися радянськими вченими в 1970-80 роках, і їх сутність відповідала тодішнім економічним умовам Оскільки дослідження собівартості нових видів продукції в останнє десятиліття в Україні практично не здійснювалися, назріла очевидна потреба їх проведення як у напрямку створення нових методик, так і у напрямку вдосконалення існуючих розробок на основі ринкових принципів.
2. На основі аналізу практичних даних про собівартість окремих нових видів продукції та вивчення існуючого доробку в даному напрямку, нами зроблено пропозицію відмовитися від використання такого критерію завершення економічного освоєння, як досягнення проектної собівартості. Натомість пропонується застосовування витратного критерію, тобто стабілізації вартісної величини та відносної структури змінних витрат. Також запропоновано додатковий критерій завершення процесу освоєння – збутовий, тобто завоювання ринку збуту та перехід до прибуткової реалізації нового товару, та доповнення переліку стадій підготовки виробництва комерційною підготовкою.
3. В дисертації запропоновано гнучку систему планування собівартості нових виробів, яка являє собою вдосконалення раніше розробленого методу планування собівартості у вигляді “коридору” витрат на основі директ-костингу, введенні маржинального прибутку в якості планового показника та передбаченні проведення розподілу постійних витрат за маржинальною методикою. Через наявність у складі собівартості нової продукції витрат на підготовку та освоєння виникає також потреба коригування порядку маржинального розподілу постійних витрат. Оскільки ці витрати відносяться лише на собівартість нових виробів виходячи з їх загальної суми та планового обсягу випуску, вони не повинні враховуватися при розрахунку коефіцієнту беззбитковості.
4. В дисертації вперше запропоновано методику визначення впливу процесу освоєння на виробничі витрати та прибуток, яка базується на принципах директ-костингу, маржинальної теорії та поділу постійних витрат на групи відповідно до їх залежності від процесів освоєння. Перевищення фактичних змінних витрат над їх середнім плановим рівнем в межах діапазону допустимих коливань пропонується трактувати як підвищені витрати процесу освоєння, оскільки проектна собівартість, яка застосовується в існуючій літературі для їх визначення, в ринкових умовах не може розглядатися як еталон протягом всього періоду освоєння.
5. Оскільки нові вироби часто не дозволяють реалізувати стратегію максимізації прибутку, для них доцільно застосовувати стратегію мінімізації збитків, користуючись при цьому показником граничного маржинального прибутку.
6. Результати дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, мають як теоретичне, так і практичне значення. До переважно теоретично значущих результатів належить перш за все визначення нових критеріїв завершення процесу освоєння, а також пропозиція щодо визначення підвищених витрат періоду освоєння на основі середньої
Фото Капча