Управління та організація природоохоронної діяльності на Луцькому автотранспортному підприємстві

В документації підприемства повинна бути в наявності проектно-технічна документація про очисні споруди,  затверджені ліміти, ГДС, при необхідності - ТПС.

Передбачається  ведення первинного обліку очисних вод та статистичної звітності.

На підприємстві доцільно запланувати:

1. Ведення нормативно-технічної документації по скидах стічних вод в річку.

2. Відбір проб на очисних спорудах.

3. Розрахунки лімітів забору води.

4. Перевірку достовірності обліку скиду стічних вод.

5. Правильне та достовірне оформлення документів, відповідних актів та нормативно-технічної документації, форм обліку та статистичної звітності, наявність дозволу на спецводокористування.

 

 

Основним напрямком антропогенного впливу на атмосферне повітря виступає його забруднення різноманітними шкідливими викидами, а також безпосередньо теплові потоки, що надходять в атмосферу внаслідок господарської діяльності.

Луцьке АТП викидає в атмосферу:

- твердих часток (сажі) – 0,08 т/рік;

- пил органічний – 0,5 т/рік;

- оксиду вуглецю – 1,4 т/рік;

- оксиду азоту – 1,8 т/рік;

- фреону – 0,08 т/рік;

- азотної кислоти – 0,8 т/рік

Основний шлях зниження активності антропогенних джерел, аерозольного забруднення атмосфери полягає, насамперед, у підвищенні коофіцієнтів корисної дії очисних поруд та золовловлювачів (адсорберів).

Контроль за ступенем забруднення повітря здійснюється на основі науково-обгрунтованого нормування якості природного середовища. Спеціальними нормативними документами, затвердженими на урядовому рівні, встановлюються єдині для держави ГДК кожного з хімічних елементів або сполук, при яких не виникає прямого чи опосередкованого негативного впливу на навколишнє середовище та здоров`я людей.  При цьому, як правило, ГДК визначається у вигляді максимально-разової концентрації і лише по окремих компонентах регламентується середньодобова концентрація речовин.

Розсіювання шкідливих речовин Луцького АТП залежить від висоти труби і швидкості вітру.

 

де:

Н – висота джерела викиду;

І – зона перекиду факелу (концентрація забруднюючих речовин в приземному шарі - найменша);

ІІ – зона максимального забруднення приземного шару;

ІІІ – зона поступового зниження концентрації забруднюючих речовин; 

Так як у викидах підприємства переважають оксиди вуглецю та азоту, то я пропоную таку очисну споруду як циклон, оскільки він є досить простий за конструкцією, і один із самих економних газоочисних апаратів.

 

Так як на АТП крім стаціонарних наявні і пересувні джерела забруднення повітря, то необхідно запланувати:

- наявність контрольних постів;

- ведення обліку результатів вимірів, перевірок автотранспорту;

- перевірку вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобілів і т. д.

 

 

Полігон є природоохоронною спорудою і призначений для централізованого збору і накопичення, знезараження токсичних, побутових та інших відходів. Кількість і потужність полігонів визначається з техніко-економічних розрахунків та інших питань повязаних з особливостями регіонів, підприємств, населених пунктів тощо.

При плануванні полігону на підприємстві необхідно враховувати широке коло питань, головне з яких - призначення полігону, термін його дії, обладнання полігону, можливі екологічні наслідки захоронення.

Полігон для захоронення відходів Луцького АТП призначений для захоронення побутових відходів в кількості 3,0 т/рік. Полігон обладнаний напірним каналом, під`їздною дорогою, господарською зоною, захисною лісосмугою навколо полігону.

При плануванні захоронення, знешкодження відходів підприємства необхідно мати повну інформацію про відходи, утворення спеціальних місць складування на підприємстві (відходи 1 класу - в герметичній тарі, 2 класу - в закритій тарі, 3 класу - в мішках, 4 класу - відкрито, насипом), планувати розміщення полігону з урахуванням всіх місцевих умов.

Полігон слід розміщувати:

- на ділянках що виключають забруднення НПС;

- з підвітряного боку;

- нижче місць водозабору питної води, місць нересту риби;

- у відповідності з гідрогеологічними умовами району;

Розміщення полігону не допускається на:

- ділянках залягання корисних копалин;

- заболочених ділянках;

- зонах активного карсту;

- місцях сходження селевих потоків;

- землях, зайнятих лісами, лісопарками;

- в межах СЗЗ міста;

Для знезараження відходів, що потрапляють на полігон, проводиться спалювання в печах, по можливості - утилізація золи спалених відходів. Після печі спалювання необхідно передбачити камеру повного окислення відходів спалювання.

Планування захоронення відходів здійснювати у відповідності з їх класом небезпеки, з врахуванням їх можливої взаємодії, якщо вони розміщені в одній карті.

Типова схему розміщення полігону представлена на рис. 3.1. та 3.2.

Проблема побутових відходів, їх утилізації ускладнюється низьким рівнем громадської екологічної свідомості більшої частини населення, в зв`язку з чим відходи вивозяться на пустирі. Подібні дії несуть ознаки екологічної загрози. Звідси витікає потреба в ознайомленні населення з екологічними проблемами та методами їх усунення.

 

Рис. 3.1. Схематичний розріз полігону для захоронення побутових відходів

Умовні позначення:

1 - лісозахисна смуга

2 - ізолюючий шар

3 - відходи

4 - покривний шар

5 - глина

 

Рис. 3.2. Горизонтальне планування полігону

Умовні позначення:

1 - під`їздна дорога; 2 - господарська зона; 3 - канал; 4 - паркан; 5 -зелена зона; 6 - грунт для ізоляції;7 - площадка