Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Управління втратами залізорудної сировини як чинник підвищення економічної ефективності гірничо-збагачувального виробництва

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

рудної сировини, прагнуть відробити ділянки родовища з багатшою рудою.

Запропоновано нормування витрат рудної сировини і управління її втратами на основі цілеспрямованого стимулювання. Це сприяє зниженню в значній мірі втрат руди в надрах і у вигляді хвостів збагачення на поверхні в період поточного планування і оперативного управління. На основі статистичних даних для нормування витрат руди на збагачувальних фабриках ІнГЗКу отримані наступні рівняння регресії:
РЗФ-1
 = 0, 11Feк – 0, 16 Feз + 0, 02 Feм +0, 02, т/т; (14)
РЗФ-2
 = 0, 12 Feк – 0, 07 Feз -0, 005 Feм -3, 07, т/т, (15)
де Feк, Feз, Feм- у%.
Проаналізовані витрати руди на випуск концентрату по РЗФ-1 і РЗФ-2 у червні 1999 р. Внаслідок порушення контролю за технологічними процесами були допущені перевитрати руди по першій збагачувальній фабриці 17, 8, по другій – 10, 1 тис. т. Такі перевитрати обумовили підвищення видатків відповідно фабрикам у сумі 518 і 295 тис. грн.
Визначено елементи виробничої собівартості продукції ВСП, на які може впливати система оплати праці при цілеспрямованому стимулюванні зниження втрат кількості і якості сировини. Ця собівартість за рахунок більш раціонального користування рудними ресурсами змінюється на величину
ВСП =ПМВ+ІПВ – ЗВВ. (16)
де ПМВ, ІПВ – скорочення відповідно прямих матеріальних та інших витрат;
ЗВВ – збільшення загально-виробничих витрат.
Частина отриманої економії витрат на виробництво продукції в сумі ІОП= (ВСП) може бути направлена на додаткове преміювання робітників за елементом ІОП “Інші витрати на оплату праці”. Ця частина визначається величиною  (у частках одиниці), яка дорівнює відношенню суми коштів на додаткове преміювання до отриманої економії коштів.
Додаткові заохочувальні кошти можуть бути утворені за рахунок загальної економії Е, отриманої від зниження втрат Ев. д і засмічення руди Ез при видобутку, підвищення ступеня витягнення металу при збагаченні Ев. з, а також скорочення витрат Ес на видобуток і переробку руди. У цьому випадку
Е =  Ев. д  Ез  Ев. з  Ес. (17)
Знак  у наведеному виразі означає, що поліпшення одного з показників використання рудних запасів може привести до погіршення інших показників. Розмір премії визначається коефіцієнтом творчого внеску, що залежить від відношення робітника до трудового процесу, у результаті якого він приймає раціональні економічні, організаційні або технологічні рішення, які не передбачені тарифно-кваліфікаційним довідником (посадовою інструкцією) і поліпшують показники використання рудної сировини.
Таким чином, для цілеспрямованого стимулювання робітників технологічних цехів ГЗКу щодо зниження втрат рудної сировини передбачається два види преміювання: 1) за елементом “Прямі витрати на оплату праці” – за поліпшення показників використання запасів сировини; 2) за елементом “Інші витрати на оплату праці” – за зниження видатків на процеси видобутку і переробки руди. З огляду на колективну форму організації праці в кар'єрі і на збагачувальній фабриці, загально-бригадний заробіток буде розподілятися за тарифними ставками отриманих розрядів і відпрацьованому часу з урахуванням кількісної оцінки творчого внеску кожного робітника в результати праці бригади. Відповідно до вищевикладеного заробітна плата робітника може бути визначена за виразом
ЗП = СтТв + СтТвКт. уП1 + СтТрКт. уП2, (18)
де СтТв – тарифний заробіток робітника (добуток тарифної ставки Ст на фактично відпрацьований час Тв) ;
Кт. у – коефіцієнт творчої участі робітника;
П1, П2 – загальна премія бригади за 1-м і 2-м елементами витрат на оплату праці, відповідно, за поліпшення показників використання рудної сировини і за зниження видатків на її видобуток і переробку, що припадає на 1 грн. суми тарифних заробітків членів бригади.
У даному виразі перший доданок визначає тарифний заробіток, а другий і третій доданки – премію робітника відповідно за вище названими елементами. Коефіцієнт творчої участі Кт. у є добутком коефіцієнтів, що враховують виходи на роботу Кв, професійну майстерність працівника Кп. м, витяг Км і засмічення рудної сировини Кз, усереднення якості рудопотоку Ку і ритмічність виробництва Кр. Тобто
Кт. у = Кв Кп. м Км Кз Ку Кр. (19)
Для розрахунку кожного з прийнятих коефіцієнтів запропоновані фор-мули. Фонд заробітної плати однієї робочої бригади встановлюється шляхом підсумовування прямої зарплати і премій. Отже
ФОПб = СтТв+П1СтТв Кт. у+П2СтТв Кт. у. (20)
У цьому виразі сума тарифних заробітків СтТв і премія П1СтТв Кт. у оплачуються за рахунок собівартості продукції, а премія П2СтТв Кт. у – з додаткових заохочувальних коштів, які формуються в результаті зниження виробничої собівартості продукції. Запропоновані положення з оплати праці стимулюватимуть кожного робітника і бригаду в цілому творчо відноситися до розробки і впровадження передових методів праці, прогресивної техніки і технології, які забезпечать більш повне використання рудної сировини.
 
Висновки
 
У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, отримані нові результати, що полягають у вдосконаленні методів нормування витрат і цілеспрямованого стимулювання економії рудної сировини, оцінки економічної ефективності стратегії гірничовидобувного підприємства з використання наявних запасів родовища і є суттєвими для розвитку теорії та збагачення практики функціонування економічного механізму гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу. Основні результати дослідження полягають у наступному:
1. На криворізьких ГЗКах низький (в діапазоні
Фото Капча