Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Валютні обмеження як інструмент стабілізації валютної політики в Україні

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 

фізичною особою для виконання зобов’язань в іноземній валюті за кредитним договором з банком-кредитором.

Стосовно цієї Постанови виникало багато запитань і було надано мало відповідей. НБУ надав деякі роз’яснення щодо застосування положень Постанови. Наприклад, від 23 вересня 2014 р. НБУ надало роз’яснення щодо застосування положень постанови № 540, які стосувались заборони здійснення розрахунків в іноземній валюті за імпортними операціями без увезення товару на територію України.
У листі роз’яснюється, що Положення про заборону не стосуються проведення розрахунків за операціями [5]:
  • оплати туристичних, транспортних та комунікаційних послуг резидентами (за наявності відповідних дозволів) ;
  • оплати транспортних послуг резидентами-експедиторами;
  • оплати банками власних зобов’язань, пов’язаних зі сплатою коштів банкам-кореспондентам, міжнародним системам зв’язку за користування їх послугами; оплати власних зобов’язань банків – членів міжнародних платіжних систем, пов’язаних з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням цих платіжних систем.
Зазначимо, що питання щодо оплати послуг не є тривіальним, як може здатися на перший погляд, оскільки на практиці банки почали відмовляти в оплаті послуг на користь нерезидентів в іноземній валюті з посиланням на цю норму постанови. Такий підхід пов’язаний з тим, що в нормативних актах щодо валютного контролю термін «товар» охоплює, серед іншого, роботи та послуги [5].
Впроваджена Постанова Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 1 грудня 2014 р. № 758, яка встановила строки валютних обмежень до 3 березня 2015 року. Але ці строки були продовженні з 3 березня до 3 червня 2015 р. вже Постановою Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 3 березня 2015 року № 160.
У ній було зазначено, що беручи до уваги суспільно-політичне напруження, складну політичну ситуацію на Сході України, існування певних елементів ризику та невизначеності щодо подальшого розвитку ситуації, Україна втратила значну частину валютних коштів, що призвело до дефіциту іноземної валюти та стрімкого знецінення національної валюти.
Тому з метою врегулювання ситуації на грошово-кредитному ринку України, зокрема його валютному сегменті, Правління Національного банку України запровадило такі заходи щодо діяльності банків та фінансових установ:
Установити вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбан- ківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, що відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України. Ці надходження підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, зокрема безпосередньо Національному банку України, у розмірі 75 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.
Дозволити здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти або банківських металів одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 3 000 гривень у межах однієї банківської установи.
За дорученням фізичних осіб за межі України здійснюються перекази іноземної валюти за поточними валютними неторговельними операціями:
- без підтвердних документів з поточного рахунку в іноземній валюті або без його відкриття – на суму, що в еквіваленті не перевищує 15000 гривень в один операційний (робочий) день. Фізичні особи-нерезиденти здійснюють такі перекази на підставі документів, що підтверджують джерела походження коштів;
- з поточного рахунку в іноземній валюті – на суму, що в еквіваленті перевищує 15000 гривень, але не більше ніж 150000 гривень на місяць.
Фізичні особи-резиденти здійснюють такі перекази лише на підставі підтвердних документів [6].
Призупинити випуск банками ощадних (депозитних) сертифікатів на пред’явника. Дозволити банкам випускати іменні ощадні (депозитні) сертифікати, номіновані у національній і в іноземній валютах, зі строком їх обігу не менше шести місяців.
Банкам забороняється надавати клієнтам кредити в національній валюті (зокрема за відкритими кредитними лініями та шляхом пролонгації раніше наданих кредитів), якщо в забезпечення виконання зобов’язань за ними надаються майнові права на кошти в іноземній валюті, що розміщені на рахунках у банках.
Уповноважені банки зобов’язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті або банківських металів з поточних і депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України.
Уповноважений банк не має права купувати іноземну валюту за дорученням клієнта-резидента (крім фізичної особи), що має кошти в іноземній валюті, розміщені на поточних та депозитних рахунках у цьому та/або інших уповноважених банках. Такий клієнт-резидент виконує зобов’язання в іноземній валюті за рахунок наявних у нього коштів в іноземній валюті.
Видача готівкових коштів у межах України за електронними платіжними засобами, що емітовані резидентами і нерезидентами, здійснюється виключно в гривнях.
Уповноваженим банкам забороняється здійснювати операції з продажу банківських металів за безготівкові гривні юридичним особам / фізичним особам-підприємцям загальною масою, що перевищує один календарний тиждень у межах однієї банківської установи на одного клієнта 3, 216 тройської унції золота (еквівалент цієї маси в інших банківських металах, перерахований за крос-курсом, визначеним згідно з офіційними курсами банківських металів, установленими Національним банком України).
Водночас була прийнята ще одна Постанова Правління НБУ від 3 березня 2015 року № 161, якою доповнюються обмеження, що є в деяких інших актах НБУ. Обидві постанови опубліковані на сайті НБУ [4].
Варто виокремити правило про підтвердження НБУ будь- яких авансових платежів в іноземній валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором на загальну суму більше еквівалента 50 000 доларів США, що введені Постановою Правління Національного банку України «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» від 23 лютого 2015 р. № 124.
У тексті вказаної постанови йдеться про заборону банкам здійснювати вказані авансові платежі, якщо НБУ повідомив банк про непід- твердження можливості здійснення цих платежів. Проте сам НБУ трактує введене правило як необхідність отримання попереднього підтвердження (дозволу) на здійснення платежу (про що, зокрема, вказано у відповідному прес-релізі, розміщеному на сайті НБУ). Хоча з буквального тлумачення тексту норми можна побачити радше принцип «мовчазної згоди» (якщо НБУ не заблокував платіж, він може проводитися) [7].
Висновки. Розроблені Національним банком України заходи повинні сприяти подальшій стабілізації валютного ринку і національної грошової одиниці та дати змогу запобігати непродуктивному витоку капіталу за межі України, незважаючи на те, що Україна належить до імпортозалежних держав. Але чи буде так насправді? Національний банк України на практиці тільки викликає недовіру до себе та погіршує інвестиційний клімат України. Хто захоче працювати в країні з таким непередбачуваним «регулятором», який здійснює обмеження, які так і не призводять до стабілізації валютної політики, а тільки погіршують ситуацію.
 
ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Фінансова енциклопедія / О. П. Орлюк, Л. К. Воронова, І. Б. Заве- руха, Н. Ю. Пришва та ін. ; за заг. ред. О. П. Орлюк. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 472 с.
  2. Гальчинський А. С. Теорія грошей: навч. посібник / А. С. Гальчинський. – 4-те вид. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 411 с.
  3. Про систему валютного регулювання та валютного контролю: Декрет від 19 лютого 1993 року / Кабінет Міністрів України // Відомості Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/
  4. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. bank. gov. ua
  5. Валютні обмеження на максимумі або Постанова правління НБУ від 22 вересня 2014 № 591 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. eba. com. ua/
  6. Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України: Постанова від 3 березня 2015 р. № 160 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon. rada. gov. ua/
  7. Валютні обмеження НБУ – продовження старих та введення нових [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //kmp. ua/
 
Фото Капча