Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Валютний ринок України: етапи розвитку, сучасний стан

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Зміст

 

Вступ

1. Етапи розвитку валютного ринку України

2. Сучасний стан валютного ринку України

3. Сучасні проблеми та перспективи розвитку валютного ринку

Висновок

Література

 

Вступ

 

Сучасний розвиток господарства характеризується фінансово-економічною глобалізацією. У світі посилився рух міжнародних капіталів, багато країн усувають національні фінансові та торговельні обмеження, надаючи можливість фінансовим структурам, ринкам та інструментам впливати на їхню економіку. Інтеграція України у сучасне світове співтовариство порушує ряд зовнішніх загроз і небезпек для національного господарства, а тому актуалізується необхідність вдосконалення функціонування внутрішнього валютного ринку.

Валютний ринок – це система економічних відносин між його суб’єктами щодо здійснення операцій з купівлі-продажу валют і валютних цінностей за допомогою сучасних засобів фінансової телекомунікації, де цінами є встановлені під впливом попиту і пропозиції обмінні курси. З іншого боку, валютний ринок – це сукупність певних інститутів та механізмів, які у своїй взаємодії забезпечують можливість здійснювати валютні операції із врахуванням поточної ринкової ситуації.

Валютний ринок та його регулювання займає провідне місце в економічній політиці держави. Валютне регулювання може стимулювати економічний розвиток у країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей і підприємств, а також на місце держави на світовому ринку. Зміни ж в економіці країни та її міжнародному становищі, у свою чергу, впливають на розвиток валютних відносин й відповідним чином вносять коригування у валютну політику, що проводиться в державі.

Валютний ринок забезпечує своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування від валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів, валютні інтервенції та отримання прибутків його учасниками у вигляді різниці курсів валют.

Отже, питання, пов’язані з валютою та фінансово-валютною системою, є дуже актуальними й важливими, особливо після світової валютної кризи, коли постали проблеми щодо вдосконалення організації та регулювання валютного ринку.

 

1. Етапи розвитку валютного ринку України

 

Перший етап (1991-1993 рр.) характеризується формуванням власної грошової системи України. Зокрема, 1 січня 1992 р. введено купони багаторазового використання. До зазначеного періоду функцію засобу платежу виконував російський рубель, що було обумовлено відсутністю національної системи валютного регулювання і лише у листопаді 1992 р. зупинено його функціонування в грошовому обігу на території України, а єдиним законним платіжним засобом стає український карбованець.

В Україні лише у 1992 р. започатковано створення валютного ринку, внутрішню основу якого спочатку складали комерційні банки, що одержали ліцензію на право проведення операцій з іноземною валютою та здійснення міжнародних розрахунків. Із вересня 1992 р. розпочала роботу Валютна біржа Національного банку, а у липні 1993 р. її було реорганізовано в Українську міжбанківську валютну біржу.

У зв’язку з необхідністю реалізації політики, спрямованої на підтримку курсу національної валюти, в 1992 р. було розпочато роботу зі створення офіційного валютного резерву Національного банку України. На першому етапі формування його структура була такою: долар США – 40%, німецька марка – 20%, екю – 20%, інші валюти – 15%, золото – 5%. У подальшому, у зв’язку зі збільшенням обсягів валютних операцій та лібералізацією валютного ринку, ця структура періодично змінювалася.

Національний банк використовував валютні інтервенції для регулювання грошово-кредитного ринку, як інструмент, за допомогою якого формувався курс національної валюти відносно інших валют. Центральний банк також встановлював правила торгівлі іноземною валютою, відповідно до яких формувався курс українського карбованця відносно інших валют.

На даному етапі в основному здійснювалося регулювання не валютної, а грошово-кредитної політики через кредитування уряду та реального сектору економіки.

Унаслідок безконтрольної кредитної емісії та спаду виробництва національна валюта стрімко девальвувала: у 1992 р. офіційний курс українського карбованця становив 638 крб. за 1 долар США, у 1993 р. – 12610 крб., у 1994 р. – 104200 крб.

З метою стримання економічного спаду було запроваджено низку заходів:

- встановлено граничний розмір маржі між курсом купівлі та курсом продажу іноземної валюти за безготівковими операціями не більш як 2, 5 відсотка від офіційного валютного курсу, за готівковими операціями – не більше 2, 5 відсотка від подвоєного офіційного валютного курсу;

- посилено контроль за своєчасністю надходження валютних коштів на рахунки та їх переміщення через митний кордон України.

У лютому 1993 р. з прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» на законодавчому рівні були закріплені основні засади реалізації валютної політики, в яких національну валюту визнано єдиним законним засобом платежу на території України.

Із листопада 1993 р., після запровадження фіксованого курсу гривні, торги валютою на УМВБ було припинено. Її продаж за офіційним курсом, залежно від першочергових потреб держави, проводив тимчасово створений Тендерний комітет.

Підсумовуючи вище зазначнне, можна стверджувати, що перший етам розвитку валютного ринку України характеризувався: участю в валютному союзі з Росією; впровадження купонів багаторазового використання, які було введено в готівковий обіг у січні 1992 р. ; впровадженням національною платіжної системи; налагодженням банківської систему з єдиним емісійним центром; створенням механізму міждержавних розрахунків; появою українського валютного ринку; започаткуванням золотовалютних резервів; становленням регулюючих органів; формуванням законодавчої бази функціонування ринку; значними темпами девальвації національної валюти; фіксацією валютного курсу зі створенням подвійного ринку; використанням декількох режимів обмінного курсу – від

Фото Капча