Вдосконалення методів організації та технології внутрішніх опоряджувальних робіт

Згідно з рис. 2, з найбільшою ефективністю працює бригада, в складі якої лише 3 робітники, незалежно від обсягу робіт. Зі збільшенням кількості робітників на робочому майданчику коефіцієнт корисної роботи знижується за рахунок збільшення часу простою окремих робітників.

З іншого боку, знаючи трудомісткість робіт, бажану тривалість процесів і коефіцієнт корисної роботи, можна визначити кількість робітників (R), необхідних для своєчасного виконання плану робіт:

 , (3)

де Q – трудомісткість робіт, люд. -год;

Т – бажаний час виконання робіт, год;

К – коефіцієнт корисної роботи.

 

 

Для визначення ефективності виробництва опоряджувальних робіт виконується порівняння загальної тривалості робіт, отриманої за даними нормативних документів, з тривалістю, отриманою за експериментальними даними (рис. 3).

 

 

Для визначення тривалості робіт за участю більшої кількості робітників слід використовувати залежності Т (R), де R≥2.

Виходячи з умов, що дослідження проводилися на базі об'єктів житлового призначення загальною площею менше 100 м2, одним з обмежень стала присутність на об'єктах не більше 5 робітників у складі робочої ланки, що дозволило максимально точно вести спостереження методами хронометражу і фотографування робочого дня.

Для коригування нормативних даних, а також з метою отримання можливості прогнозування тривалості виконання комплексу внутрішніх опоряджувальних робіт, визначимо коефіцієнт зниження тривалості виробництва внутрішніх опоряджувальних робіт щодо отриманих при обробці нормативних даних про трудомісткість робіт з урахуванням застосування в технологічному процесі сучасних матеріалів та інструментів (Y) для різної кількості робітників незалежно від обсягів робіт.

Зміна коефіцієнта зниження тривалості відбувається відносно двох факторів: кількості робітників та обсягу робіт.

Зміни коефіцієнта Y відносно обсягу робіт представлені на рис. 4.

 

 

Зміна коефіцієнта Y відносно кількості робітників представлена на рис. 5.

 

 

Зміну коефіцієнта Y з урахуванням зміни кількості робітників та обсягу виконуваних робіт знаходимо за допомогою квазіньютонівського методу, який полягає в оптимізації, заснованій на накопиченні інформації про кривизну цільової функції по спостереженням за зміною градієнта. Виявлена залежність, представлена на рис. 6, може бути використана на стадії планування виробництва внутрішніх опоряджувальних робіт, коли відомі обсяги робіт та кількість робітників.

Знаючи обсяги окремих робіт, за допомогою нормативних документів визначається нормативна тривалість робіт. Сумарна нормативна тривалість всього комплексу внутрішніх опоряджувальних робіт приводиться до фактичної шляхом помноження на коефіцієнт зниження тривалості (Y).

Поєднання двох параметрів (кількість робітників, обсяг робіт) дає просторову площу (рис. 6).

 

 

Сучасні інструменти і механізми для будь-якого виду робіт, в тому числі і для виконання внутрішніх опоряджувальних робіт, проектуються за принципом найменшого споживання енергоресурсів, мінімально можливої ваги (для ручних механізмів), максимальної зносостійкості витратних деталей, максимальної продуктивності. Тому в результаті застосування сучасних механізмів при виробництві внутрішніх опоряджувальних робіт спостерігається зміна основних техніко-економічних показників: трудомісткості, тривалості, вартості.

Впровадження сучасних машин та інструментів у виробництво комплексу внутрішніх опоряджувальних робіт сприяє зниженню трудомісткості процесу (рис. 7).

Згідно з рис. 7, трудомісткість робіт знижується в середньому на 60% відносно будь-якого обсягу робіт.

 

Рис. 7. Зміни трудомісткості робіт з впровадженням у процес виробництва робіт сучасних машин і механізмів

 

Для визначення зміни кошторисної вартості внутрішніх опоряджувальних робіт при впровадженні сучасних інструментів усереднені дані щодо кошторисної вартості цих робіт на досліджених об'єктах з різним обсягом виконуваних робіт порівнюються з усередненими даними щодо кошторисної вартості робіт, до якої було включено вартість маш. -год відповідних інструментів (рис. 8).

 

 

Згідно з рис. 8, вартість внутрішніх опоряджувальних робіт при застосуванні сучасних машин і інструментів збільшується на 11-19%, що порівняно зі зниженням трудомісткості робіт в середньому на 60%, є аргументом щодо використання сучасних технологічних рішень в процесі виробництва внутрішніх опоряджувальних робіт у житлових приміщеннях.

 

 

На основі проведених досліджень, викладених в дисертаційній роботі, обґрунтовані, сформульовані і реалізовані організаційно-технологічні пропозиції, сукупність яких можна кваліфікувати як теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального науково-прикладного завдання з удосконалення методів організації та технології внутрішніх опоряджувальних робіт, що знайшло відображення у наступних висновках:

1. Обґрунтовано необхідність, доцільність та економічну ефективність використання сучасних технологій у виробництві внутрішніх опоряджувальних робіт в порівнянні з традиційними.

2. Встановлено залежність між тривалістю виконання робіт і технологічними властивостями сучасних матеріалів, такими як: міцність, легковкладальність, теплостійкість, швидкість твердіння, швидкість висихання, зносостійкість тощо, а також застосуванням сучасних інструментів з підвищеними технічними характеристиками і подовженою роботою ресурсів.

3. Вдосконалено технологію виробництва