Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вербальний компонент традиційного поховального обряду в Поліських говорах

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
 
УДК 808. 3-7
 
КОНОБРОДСЬКА Валентина Лаврентіївна
 
ВЕРБАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ ТРАДИЦІЙНОГО ПОХОВАЛЬНОГО ОБРЯДУ В ПОЛІСЬКИХ ГОВОРАХ
 
Спеціальність 10. 02. 01 – українська мова
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Львів – 1999
 
Дисертація є рукописом.
Роботу виконано на кафедрі української мови Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка.
Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Никончук Микола Васильович, завідувач кафедри української мови Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка. 
Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор Полюга Лев Михайлович, провідний науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; кандидат філологічних наук, доцент Бігусяк Михайло Васильович, доцент кафедри української мови Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
Провідна установа – Інститут української мови НАН України, відділ діалектології. 
Захист відбудеться 14 грудня 1999 р. о 10. 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35. 051. 06 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (290602 м. Львів, вул. Університетська, 1). 
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (290005 м. Львів, вул. Драгоманова, 5). 
Автореферат розіслано 12 листопада 1999 р. 
 
Загальна характеристика роботи
 
Упродовж останніх десятиліть у слов’янознавстві помітно зріс інтерес до вивчення старожитностей у сукупності елементів матеріальної й духовної культури та їх номінації. З’явився ряд досліджень, здійснених на суміжжі лінгвістики, етнографії, історії, археології, географії, які побудовані на синтезі методів та взаємному погодженні свідчень і результатів цих різних наук. 
Мова як елемент і знаряддя культури була і залишається важливим джерелом для реконструкції давньої духовної культури. Тому актуальним є дослідження тематичних груп лексики, пов’язаних з традиційною матеріальною й духовною культурою, вияв її просторової варіативності на підставі картографування. У загальнослов’янському контексті актуальним є вивчення матеріальної й духовної культури Полісся як однієї з архаїчних зон Славії. Окремі тематичні групи лексики поліських говорів докладно репрезентовані в дослідженнях М. Никончука, А. Соколовської, Ф. Бабія, Л. Вигонної, Г. Вешторт, Є. Турчин, І. Лучиця-Федорця, В. Шура, В. Куриленка, Є. Черепанової, О. Никончука, О. Євтушка, Л. Дорошенко, Г. Аркушина та ін. 
Особливе місце в дослідженні духовної культури Полісся належить вивченню обрядів та їх номінації. Дослідження лексичного поля обряду як цілісного блоку традиційної культури відповідає завданням вивчення метамови народної культури (див. праці М. Толстого, С. Толстої, Л. Виноградової, О. Гури, О. Сєдакової, О. Терновської, А. Журавльова, Н. Гаврилюк, П. Романюка, М. Бігусяка, В. Мойсієнка, Н. Хобзей та ін.). 
Поліський поховальний обряд особливо цінний для дослідника слов’янської духовної культури як давній і консервативний обряд однієї з архаїчних слов’янських зон. Проте досі не здійснено докладних записів цього обряду на всьому Поліссі, не скартографовано матеріал, не описано його номінативний репертуар. Тому об'єктом дослідження обрано вербальний компонент поховального обряду українських поліських діалектів та прилеглих до них південнобілоруських говірок на тлі акціональної та матеріальної сторін обряду. 
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю фіксації свідчень про поліський поховальний обряд та його номінацію, вияву шляхом картографування просторової варіативності обряду та всебічного комплексного його вивчення як однієї з ланок української традиційної культури. 
Метою дослідження є: опис поховального обряду та його номінації в поліських говорах; етнолінгвістичний аналіз поліського поховального обряду; вияв сталих і варіативних його елементів; з’ясування структури та генезису окремих складових обряду та його цілості. 
Для реалізації поставленої мети необхідно було розв’язати такі завдання: 
1) здійснити фіксацію територіальних варіантів поліського поховального обряду, дослідити його структуру та номінацію; 
2) здійснити опис поховальнообрядової номінації поліських говорів у широкому екстралінгвальному контексті, що передбачає розгляд предметно-дійового складу обряду як невербального тексту; 
3) встановити відношення семантики і символіки лексики та предметно-дійового складу поховального обряду Полісся до типових слов’янських мовних семіотичних систем; 
4) виявити в традиційному поліському поховальному обряді рудименти давнього слов’янського поховального обряду у зв’язку з міфічними уявленнями слов’ян про смерть та потойбічне життя; 
5) з'ясувати ареалогію поховальнообрядової термінології та одиниць невербального тексту обряду. 
Джерелами дослідження послужили власні польові записи поховального обряду, здійснені в 130 н. п. Полісся упродовж 1982-1992 рр. за питальником з понад 300 питань; як джерело залучено опубліковані записи українського поховального обряду та обряду інших східних слов'ян, а також свідчення словників, атласів, етнографічних праць. 
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є першою в україністиці спробою дослідження вербальної сторони поховального обряду Полісся на тлі обряду як полікомпонентної цілості; в ній уперше введено в науковий обіг значний за обсягом діалектний та етнографічний матеріал, який відбиває стан збереження традиційного поховального обряду у 80-90 рр. ХХ ст. у цій архаїчній зоні Славії. 
Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні положень про детермінізм, взаємозумовленість вербального, акціонального і реального планів обряду, в удосконаленні методу реконструкції рудиментів давнього слов'янського поховального обряду та його вербальних компонентів. 
Практичне значення дослідження полягає у фіксації й збереженні лінгвального, етнографічного та фольклорного матеріалу, який може бути використаний у діалектній лексикографії, слов’янській етимології, у
Фото Капча