+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Доповідь
К-сть сторінок:
23
Мова:
Українська
вирішувати мирним шляхом міжетнічні конфлікти і зовнішні територіальні суперечки, спірні питання внутрішньої юрисдикції, відповідно до принципів ОБСЄ та з метою прагнення до встановлення добросусідських відносин; по-четверте, встановлювати належний демократичний та цивільний контроль над своїми збройними силами; по-п' яте, утримуватися від загрози силою чи застосування сили будь-яким методом, що не відповідає меті ООН; сприяти розвитку мирних та дружніх міжнародних відносин шляхом зміцнення своїх вільних інститутів та завдяки сприянню зміцнення стабільності й благополуччя; продовжувати надавати цілковиту підтримку та брати участь у Раді євроатлантичного партнерства, в програмі Партнерство заради миру та розвитку співробітництва з країнами-партнерами, що не є членами НАТО; по-шосте, демонструвати відданість справі зміцнення стабільності та благополуччя через дотримання принципів економічної свободи, соціальної справедливості та відповідальності за охорону навколишнього середовища; брати участь у роботі установ Альянсу та ін.
2. Особливе партнерство України при НАТО
Одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України є розвиток особливого партнерства з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО).
Основоположними документами, що продовжують визначати відносини між Україною та НАТО на сучасному етапі, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9 липня 1997 року) та Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21 серпня 2009 року).
23 грудня 2014 року конституційна більшість Верховної Ради (303 голоси «за») ухвалила Закон України № 35-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості», який 29 грудня 2014 року підписав Президент України П. О. Порошенко.
І. Політичний діалог. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), створена в 1997 році на виконання положень Хартії про особливе партнерство.
КУН проводить засідання не рідше двох разів на рік. Крім того, КУН може скликатися на вимогу України на підставі ст. 15 Хартії та ст. 8 Рамкового документа «Партнерства заради миру», якщо Україна відчуватиме пряму загрозу своїй територіальній цілісності, політичній незалежності чи безпеці.
Протягом 2014 року проведено 16 засідань КУН різного рівня: на рівні глав держав та урядів (у ході Саміту НАТО в Уельсі), на рівні міністрів закордонних справ (3 засідання), на рівні міністрів оборони (4 засідання), на рівні послів (4 засідання), на рівні заступників постійних представників та Комітету з питань політики та партнерств (7 засідань).
В центрі уваги засідань перебували питання надання більшої підтримки Україні в контексті незаконних військових дій РФ проти нашої держави.
Крім того, відбулося 3 зустрічі Прем’єр-міністра України з Генсекретарем НАТО, 2 зустрічі керівника Міністерства оборони з Генсекретарем НАТО, проведено візит Генсекретаря НАТО в Україну та 2 візити в Україну делегації Парламентської асамблеї НАТО на чолі з її Президентом.
Вперше за 17-річну історію відносин між Україною та НАТО на звернення української сторони було скликано три екстрені засідання КУН (2 березня, 29 серпня 2014 року і 26 січня 2015 року) відповідно до ст. 15 Хартії.
Винятково важливою подією стала участь Президента України П. О. Порошенка в Саміті НАТО у Великій Британії 4-5 вересня 2014 року, під час якого на засіданні Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні домовлено про започаткування трастових фондів і спільних проектів у сферах модернізації системи зв’язку та автоматизації, логістики та стандартизації, кіберзахисту, соціальної адаптації військовослужбовців, медичної реабілітації учасників АТО, підготовку Дорожньої карти зміцнення взаємосумісності між збройними силами України та держав-членів НАТО на 2015-2016 роки, надання консультативної допомоги у створенні Сил спеціальних операцій ЗСУ.
ІІ. Річні національні програми співробітництва Україна-НАТО. Ключовим системним документом розвитку співробітництва з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки Альянсу є Річні національні програми співробітництва Україна-НАТО (РНП), які розробляються з 2009 року. РНП затверджується Президентом України. До реалізації РНП залучаються центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, неурядові організації.
У 2014 році РНП затверджена не була. З часу підготовки та узгодження з Альянсом проекту документа в листопаді 2013 року ситуація в нашій країні кардинально змінилась – після Революції гідності Україна опинилась в нових безпекових умовах військової агресії з боку РФ. Це повністю змінило контекст внутрішньої та зовнішньої політики України, а також співробітництва нашої держави з Альянсом.
Натомість, взаємодія України з НАТО продовжувала розвиватись не тільки в рамках традиційних форматів та планів, але й на основі рішень міністрів закордонних справ країн-членів НАТО щодо посиленої підтримки України в складних безпекових умовах.
18 лютого 2015 року проект РНП-2015 було схвалено Кабінетом Міністрів України.
ІІІ. Практичне співробітництво Україна-НАТО. Для розвитку практичного співробітництва під егідою КУН створено п’ять спільних робочих груп Україна-НАТО (СРГ) : з питань воєнної реформи (СРГ ВР) ; оборонно-технічного співробітництва (СРГО) ; економічної безпеки; планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС) ; зі співробітництва з питань науки і довкілля (СРГ НОД).
Основною платформою, на якій здійснюється взаємодія України з НАТО в оборонній сфері, є Спільна робоча група Україна – НАТО з питань воєнної реформи. Під егідою СРГ ВР функціонує низка проектів, що сприяють реформуванню сфери безпеки і оборони: з