Відносини України-НАТО

19 травня 2014 року в м. Брюссель відбулося засідання СРГ ВР високого рівня за участю Секретаря РНБОУ А. Парубія, який окреслив проблемні питання у сфері національної безпеки і оборони, завдання щодо їх вирішення, а також напрями інтенсифікації співробітництва Україна-НАТО у контексті врегулювання кризової ситуації та на подальшу перспективу.

Основні зусилля у форматі СРГ ВР спрямовуються на отримання консультативно-дорадчої та матеріальної-технічної допомоги з боку НАТО та країн-членів Альянсу.

Розпорядженням КМУ від 25 лютого 2015 року № 139-р затверджено план заходів з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України та методичних рекомендацій щодо його проведення.

Перспективним напрямом співробітництва з Альянсом є участь України у багатонаціональних проектах у рамках Концепції НАТО «Розумна оборона». Наразі Україна приєдналася до двох проектів («Захист портів» та «Підготовка керівників жіночої статі у сфері безпеки та оборони»).

Важливим напрямом залишається оборонно-технічне співробітництво з НАТО, що дозволяє використовувати міжнародну кооперацію в інтересах розвитку озброєння та оборонно-промислового комплексу України. З 2006 року НАТО надає допомогу Україні в утилізації надлишкових боєприпасів, протипіхотних мін та стрілецької зброї. В рамках відповідного Трастового фонду вже отримано міжнародну допомогу у розмірі 16, 6 млн. євро. До 2019 року в рамках його 2-го етапу очікується допомога в розмірі 19 млн. євро.

Активно триває розвиток т. зв. «невійськового» виміру співробітництва, зокрема по лінії науки та охорони довкілля. Так, у вересні 2013 року підписано Імплементаційну угоду між КМУ та Організацією НАТО з підтримки про перезахоронення радіоактивних джерел, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР в Україні (передбачається створення Трастового фонду, країна-лідер проекту – ФРН, інші донори – США, Швейцарія, Люксембург). У липні 2013 року започатковано проект «Проведення природовідновлюваних робіт з локалізації та ліквідації нафтохімічного забруднення на території резервного парку військової частини А2788, м. Київ» в рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки».

Протягом 2014 року країни-члени НАТО надали велику за обсягом матеріально-технічну допомогу ЗС України та гуманітарну допомогу населенню, постраждалому від дій Росії в Криму та проросійських терористів на Сході нашої держави, в 11 країнах-членах НАТО, а також країні-партнері НАТО – Ізраїль здійснюється медична реабілітація українських військовослужбовців, поранених в ході антитерористичної операції; започатковано проект, спрямований на переоснащення розграбованих терористичними угрупуваннями піротехнічних підрозділів ДСНС та МВС в Донецькій та Луганській областях. Між Києвом та відповідними структурами НАТО налагоджено захищений зв’язок.

IV. Участь України в місіях НАТО. Український національний контингент та персонал продовжив виконання завдань у рамках операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Ісламській Республіці Афганістан та Багатонаціональних сил КФОР у Косово, Республіка Сербія.

Завершена участь виділених сил та засобів ЗСУ в морських операціях НАТО «Океанський щит» та «Активні зусилля».

У сучасних умовах військово-політичної обстановки здійснено часткове скорочення чисельності особового складу й техніки зі складу національних контингентів та персоналу в Ісламській Республіці Афганістан та Косово, Республіка Сербія.

В ході засідання щодо Афганістану в рамках Саміту НАТО (4-5 вересня 2014 року, м. Ньюпорт) Президент України П. О. Порошенко заявив про готовність нашої держави взяти участь у майбутній місії НАТО «Рішуча підтримка». Нотою Посольства Ісламської Республіки Афганістан в Брюсселі від 15 жовтня 2015 року № 488 повідомлено про офіційне затвердження Урядом Афганістану переліку потенційних операційних партнерів місії НАТО «Рішуча підтримка», до якого увійшла Україна.

30 березня 2015 року Президент України підписав Указ Президента України № 185/2015 «Про направлення національного персоналу для участі України в тренувально-дорадчій Місії НАТО «Рішуча підтримка» в Ісламській Республіці Афганістан», згідно з яким направляється національний персонал (з числа військовослужбовців та працівників ЗСУ) загальною чисельністю до 30 осіб.

 

 

Військові критерії

Головними проблемами для України тут є: недостатня спроможність робити внесок військового характеру в колективну оборону та у виконання нових завдань, що постають перед Альянсом; недостатня готовність взяти на себе зобов' язання поступового удосконалення обороноздатності; низькі темпи здійснення стандартизації та досягнення оперативної сумісності; обмеженість розміру бюджетних витрат на оборону.

Більшість з проблем ще надто далекі від вирішення. Про певні зрушення у проблемі низьких темпів здійснення стандартизації та досягнення оперативної сумісності можна говорити тільки стосовно оперативної сумісності сил і засобів, що виділені для участі в спільних з НАТО діях з підтримання миру. Невирішеною є також проблема обмеженості розміру бюджетних витрат на оборону. Ця проблема викликала ще більшу дискусію у контексті вступу України до НАТО. Неодноразово звучали заяви про те, що вступ до НАТО коштуватиме Україні колосальних бюджетних витрат. Насправді верхньою межею витрат на оборонний бюджет у країнах НАТО є 2% від валового внутрішнього продукту. В сучасних умовах Україна щорічно витрачає на оборонні потреби близько 1, 3% від валового внутрішнього продукту. Ще певну суму (для України це складатиме 40-50 млн.