Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вітаміни харчової сировини. Методи аналізу, властивості.

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 

складних жирнокислотних ефірів, які в міру фізіологічної потреби утворюють активні молекулярні форми вітаміну А - спирт (ретинол), альдегід (ретиналь) та ретиноєву кислоту. Біологічна активність вітаміну А полягає переважно в регуляції таких функцій організму:

процесів темпового (нічного) зору - нестача вітаміну А супроводжується порушенням темпового зору і розвитком «курячої сліпоти» (гемералопії);
процесів росту та диференціації клітин;
процесів утворення глікопротеїнів, що є компонентами біологічних слизів організму. Характерним проявом нестачі вітаміну А в людини та тварин є виражена сухість слизових оболонок. Введення препаратів вітаміну А або продуктів, що його містять, протидіє вказаним патологічним проявам, зокрема сухості очного яблука («антиксерофтальмічний» вітамін, «аксерофтол»). Добова потреба. Вітамін А надходить в організм людини з продуктами тваринного походження (особливо у складі вершкового масла, сметани, молока, печінки, риб'ячого жиру, яєчного жовтка) та у вигляді рослинних каротинів. Добова потреба людини у вітаміні А становить 1,5-2,5 мг, або 3-5 мг каротинів. 4. 1. Колориметричне визначення вітаміну А в риб'ячому жирі Принцип методу. Метод ґрунтується на колориметричному виявленні інтенсивності забарвлення, яке утворюється під час реакції вітаміну А з трихлористою сурмою за наявності оцтового ангідриду. Обладнання та реактиви: риб'ячий жир ~ хлороформ (1:10), концентрат вітаміну А в риб'ячому жирі, хлороформ, оцтовий ангідрид, 33% розчин трихлористої сурми (стибію) у хлороформі, ФЕК або спектрофотометр, пробірки, піпетки. Хід роботи У пробірку до 0,4 мл хлороформового розчину риб'ячого жиру додають 1-2 краплі оцтового ангідриду (для попередження появи помутніння) і 4 мл 33% розчину трихлористої сурми у хлороформі. Через 10 хв на фотоелектроколориметрі або спектрофотометрі вимірюють оптичну густину або коефіцієнт екстинкції за довжини хвилі 620 нм (червоний світлофільтр) проти розчину трихлористої сурми. Концентрацію вітаміну А в риб'ячому ясирі знаходять за калібрувальним графіком, де кожному значенню знайденої екстинкції відповідає певний вміст вітаміну А в 0,4 мл розчину. Побудова калібрувального графіка здійснюється за допомогою концентрату вітаміну А в риб'ячому жирі. Якщо вміст вітаміну А в 1 мл концентрату становить 500 од. (інтернаціональні одиниці), то для виготовлення початкового розчину беруть 10 мл риб'ячого жиру і розчиняють в 50 мл хлороформу. З 1 мл цього розчину розведення виконують таким чином, щоб в 0,4 мл містилося від 20 до 80 од. вітаміну А. Стандартні розчини обробляють трихлористою сурмою, і виявляють оптичну густину. Отримані дані використовують для побудови калібрувального графіка. Вміст вітаміну А в 1 мл риб'ячого жиру визначають за формулою: C=α*V/Q, де С - вміст вітаміну А в 1 мл риб'ячого жиру, од.; α - кількість вітаміну А в 1 мл досліджувального розчину - для цього кількість вітаміну А, знайдену за графіком в 0,4 мл розчину, поділити на 0,4, од.; V- загальний об'єм досліджуваного хлороформового розчину риб'ячого жиру, мл; Q - взята на аналіз кількість риб'ячого жиру, мл. Пояснити отримані результати, зробити висновок, результати записати в робочий зошит. 4. 2. Кількісне визначення вітаміну Е Принцип методу. Під час взаємодії спиртового розчину α-токоферолу з концентрованою нітратною кислотою суміш забарвлюється в червоний колір, інтенсивність якого пропорційна концентрації вітаміну Е й може бути визначена за допомогою фотоелектроколориметра. Обладнання та реактиви: 10% спиртовий розчин вітаміну Е, концентрована нітратна кислота, спирт етиловий абсолютний, ФЕК або спектрофотометр, колби, пробірки, пінетки, водяна баня.
Хід роботи У дві пробірки наливають по 2,5 мл спиртового розчину вітаміну Е, додають по 0,5 мл розчину нітратної кислоти й ставлять на водяну баню на 3 хв. Пробірки охолоджують і залишають у темному місці на 15 хв. Об'єм рідини в кожній пробірці доводять абсолютним етанолом до 5 мл, перемішують і фотометрують за λ=470 нм (синій світлофільтр). Концентрацію вітаміну Е в дослідному розчині визначають за калібрувальним графіком, де кожному значенню знайденої екстинкції відповідає певний вміст вітаміну Е в 1 мл розчину. Для побудови калібрувального графіка використовують спиртовий препарат, який містить в 1 мл 100 мг α-токоферолу. З цією метою 0,5 мл такого препарату розчиняють абсолютним етанолом у колбі об'ємом 50 мл (в 1 мл міститься 1 мг препарату). У чотири пробірки наливають по 0,5, 1,0, 1,5, 2,0 мл цього розчину й доводять загальний об'єм рідини абсолютним етанолом до 2,5 мл у кожній пробірці. За значеннями оптичної густини розчинів, які мають різну кількість вітаміну Е, будують калібрувальний графік. На осі ординат відкладають екстинкції, на осі абцис -відповідні концентрації вітаміну Е в 1 мл. Пояснити отриманий результат, зробити висновок, результати записати в робочий зошит. Контрольні запитання 1. Яка будова та фізіологічні функції вітаміну А? 2. Що таке антивітаміни? 3. Яким методом користуються для кількісного визначення вітаміну А? У якому матеріалі? 4. Охарактеризуйте принцип методу кількісного визначення вітаміну Е.
 
Література
 
  1. М.Є.Кучеренко, Ю.Д.Бабенюк, О.М.Васильєв та ін. Біохімія: Підручник. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2002.
  2. М.Є.Кучеренко, Ю.Д.Бабенюк, О.М.Васильєв та ін. Біохімія. – К., 1994.
  3. Ленинджер А. Основы биохимии.-М.:Мир,1985.
  4. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия.- Пер. с нем. – М., Мир, 2005. – 469 с.
  5. Попков В.А., Берлянд А.С. Общая и биоорганическая химия. М.:Академия, 2010. - 361 с.
  6. Тагер А.А. Физико-химия полимеров. М.: Научный мир, 2007. – 573 с.
  7. Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.И., Зурабян С.Э. Биоорганическая химия. – ГЭОТАР-Медиа. 2012. - 416 с.
  8. Губський Ю.І. Біохімія. Підручник. – Нова книга, 2007. – 658 с.
  9. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.– 744 с.
  10. Рачинский Ф. Ю., Рачинская М. Ф. Техника лабораторных работ. – Л.: Химия, 1982. – 432 с.
  11. Доис Э. Количественные проблемы биохимии (оптический и фотометрический анализ). – М.: Мир, 1983. – 376 с.;
  12. Карнаухов А.И., Безнис А.Т. Бионеорганическая химия: Учеб.пособие.– К.: Вища шк., 1992.– 223 с.
  13. Болдырев А. А., Кяйвяряйнен Е. И., Илюха В. А. Биомебранология: Учебное пособие. – Петрозаводск, 2006. – 226 с.
  14. 2- Геннис Р. Биомембраны: Молекулярная структура и функции. – М.: Мир, 1997. – 624 с.
  15. Lehninger A. L. Principles of biochemistry. – fourth edition, 2004. – 1119 p.
  16. Сибірина Н.О., Чайка Я.П., Климишин Н.І. та ін. Механізми біохімічних реакцій: навчальний посібник для вузів. Львів. 2009.
 
 
Фото Капча