Візуальна семантика психогеометричних форм особистості в професійній свідомості

 

О. В. Дробот

 

Викладено результати дослідження двох професійних груп: керівників із високим, середнім і низьким рівнем розвиненості професійної свідомості та інженерів. Розглянуто зв’язок між типами досліджуваних, отриманих за даними психогеометричного тесту, та їхнім способом ототожнення візуальних об ’єктів із професійною посадою управлінця та інженера, за даними візуального семантичного диференціалу. Подано опис індивідуальних особливостей психогеометричних типів за подвійним кодуванням, доведено існування міжпрофесійної диференціації візуальної семантики геометричних форм.

Ключові слова: візуальна психосемантика, психогеометричні форми особистості, професійна свідомість, управлінська свідомість.

Постановка проблеми. Основною ідеєю сучасної психогеомет- рії можна вважати візуальну психосемантику форм. Потребує аналізу зв’язок між геометричною формою об’єкта, з яким контактує суб’єкт, і структурами, які організують смисли у професійній свідомості суб’єкта. Ці зв’язки за природою є асоціативними та несвідомими.

Стан дослідження. Проблемі візуальної психосемантики у дослідженнях свідомості присвячена низка праць таких учених, як О. Ю. Артем’єва [2], В. Ф. Петренко [7], В. І. Похилько [8], І. Б. Хані- на [11], В. В. Столін [10], О. Г. Шмельов [12].

У нашому дослідженні статистично оброблялися дані, отримані із застосуванням психогеометричного тесту С. Делінгер (адаптований О. О. Алексєєвим і Л. О. Громовою [1]) та візуального семантичного диференціалу (набір зображень О. Ю. Артем’євої [2]), що дозволяє реєструвати прояви візуальної семантики в професійній свідомості керівника [3].

Приймається за постулат те, що використовувані в психогеоме- тричному тесті геометричні фігури відрізняються саме за семантикою завдяки доведеному експериментально існуванню суб’єктивної семантики форм [2]. Особистісна психогеометрична типологія заснована на вільному виборі геометричних форм, що дозволяє зондувати своєрідну систему індивідуально-типологічних відмінностей, які С. Делінгер називає формами особистості [1, с. 4]. Користуючись цим методом, можна визначити індивідуальності професіонала за допомогою п’яти геометричних фігур. Це квадрат, трикутник, прямокутник, коло та зигзаг [4, с. 9].

Метою статті є виявлення зв’язку між семантикою психогеоме- тричних форм (психогеометричні типи, за даними психогеометричного тесту) з їхнім способом ототожнення візуальних об’єктів із займаною посадою (за даними візуального семантичного диференціалу) в професійній свідомості, відтак – доведення можливості використання психо- геометрії для її діагностики.

Виклад основних положень. У дослідженні взяли участь дві професійні групи: управлінців – із високим (УС1), середнім (УС2), низьким (УС3) рівнями розвиненості управлінської свідомості та інженерів (ІС) [3, с. 192]. Групі досліджуваних було запропоновано типову інструкцію: «Розгляньте п’ять зображених тут фігур. Оберіть ту з них, стосовно якої Ви можете сказати: «це – Я» або ту з них, яка першою привернула Вашу увагу. Запишіть її номер на першому місці. Далі проранжуйте останні чотири фігури в порядку зменшення їх привабливості для Вас і запишіть відповідні їм номери».

У результаті ми отримали психогеометричні формули респондентів, де враховувалися фігури, що посідали першу і другу позиції. Кожній з фігур було присвоєно цифру-маркер: квадрат – 1, трикутник – 2, прямокутник – 3, коло – 4, зигзаг – 5, що дозволило отримати 20 комбінацій двозначних кодів. Якщо виключити повторення однакових цифр в одному коді, ці комбінації виглядають так (табл. 1) :

 

 

 

Перша цифра тут позначає основну суб’єктивну форму, друга – фігуру-модератора. Наприклад, код 23 означає, що досліджуваний вибрав трикутник як основну форму особистості (2) та прямокутник як його модулятор (3). Інтерпретація показників була здійснена за О. О. Алексєєвим та Л. О. Громовою [1, с. 9] так:

• тип – «керівник». Зазвичай це люди, що мають схильність до керівної та організаторської діяльності, орієнтовані на соціально значущі норми поведінки, можуть володіти даром хороших оповідачів, що ґрунтується на високому рівні мовного розвитку. Легко адаптуються в соціальній сфері, домінування над іншими утримують у певних межах;
• тип – «відповідальний виконавець» – «виконавець» – володіє багатьма рисами типу «керівник», однак у прийнятті відповідальних рішень часто наявні коливання. Такий тип людей більш орієнтований на «вміння робити справу», високий професіоналізм, володіє високим почуттям відповідальності і вимогливості до себе та інших, високо цінує правду, тобто характеризується підвищеною чутливістю до правдивості. Часто страждають соматичними захворюваннями нервового походження як наслідок перенапруги;
• тип – «тривожно-недовірливий» – «тривожний» – характеризується різноманітністю здібностей та обдарованості: від тонких навичок до літературної обдарованості. Зазвичай людям цього типу тісно в межах однієї професії, вони можуть змінити її на абсолютно протилежну і несподівану, мати також хобі, яке є іншою професією. Фізично не терплять безладу і бруду. Зазвичай конфліктують через це з іншими. Відрізняються підвищеною чутливістю і часто сумніваються в собі. Потребують м’якого підбадьорювання;
• тип – «науковець» – «учений». Ці люди легко абстрагуються від реальності, володіють «концептуальним розумом», відрізняються здатністю розробляти «на все» свої теорії. Зазвичай володіють душевною рівновагою і раціонально продумують свою поведінку;
• тип – «інтуїтивний». Люди цього типу володіють значною чутливістю нервової системи, її високою виснажуваністю. Легше працюють, коли переключаються з однієї діяльності на іншу, зазвичай виступають «адвокатами меншини». Мають підвищену чутливість до новизни. Альтруїстичні, часто проявляють турботу про інших, володіють хорошими навичками і багатою уявою. Це дає змогу займатися технічними видами творчості. Зазвичай формують свої норми моралі, володіють внутрішнім самоконтролем, негативно реагуючи на посягання, що стосуються їхньої