Візуальна семантика психогеометричних форм особистості в професійній свідомості

Предмет:

Психологія

Тип роботи:

Стаття

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

свободи;

тип – «винахідник, конструктор, художник» – «винахідник» – часто трапляється серед осіб із «технічною жилкою». Це люди, що володіють багатою уявою, просторовим баченням, часто займаються різними видами технічної, художньої та інтелектуальної творчості.

Найчастіше інтравертовані. Як і представники інтуїтивного типу, живуть власними моральними нормами, не сприймають жодних впливів з боку, крім самоконтролю. Емоційні, одержимі власними оригінальними ідеями;

тип – «емотивний». Володіють підвищеним співпереживанням стосовно інших, складно переживають «жорстокі кадри фільму», можуть надовго «вибитися з колії» під враженнями від жорстоких подій. Біль і турботи інших викликають у них співчуття. На це вони витрачають багато власної енергії, в результаті утруднюється реалізація їхніх здібностей;
тип – протилежна тенденція емотивному – «неемотивний». Зазвичай такі люди не відчувають переживань інших або ставляться до них із неуважністю або навіть посилюють тиск на них. Якщо це досвідчений фахівець, то він може змусити інших робити те, що вважає за потрібне. Іноді йому характерна «черствість», яка виникає ситуативно, коли через якісь причини людина замикається у колі власних проблем.

За результатами тестування ми отримали такий розподіл професійних нахилів за психогеометричним тестом представленості психологічних типів досліджуваних інженерів та управлінців.

У групах управлінців із високим, середнім і низьким рівнями розвиненості професійної управлінської свідомості пропорції предста- вленості тих чи тих типів розрізняються лише на рівні статистичної похибки: в обох групах переважають типи «керівник» та «інтуїтивний» [3, с. 245].

У групі порівняння, представленій фахівцями інженерних професій, переважають типи «вченого» та «виконавця». Несподівано незначною мірою представлено тип «винахідника», що є, з одного боку, підтвердженням переважання типу «виконавця», а з іншого – свідчить про таку його рису, як відсутність творчості. Найнижчий рівень інтуїції, порівняно з іншими групами, також підтверджує те, що типовий інженер – це компетентний виконавець. Статистично підтверджено тенденцію до переважання в управлінців таких якостей, як здатність до керування, розвинена інтуїція та винахідливість.

Ми також аналізували зв’язок між типами досліджуваних, отриманих за даними психогеометричного тесту, та їхнім способом ототожнення візуальних об’єктів з управлінською посадою (за даними візуального семантичного диференціалу).

Семантичний простір є дослідницькою моделлю структури індивідуальної свідомості, на основі якої здійснюється сприймання людиною об’єктів, їхня класифікація, порівняння. Метод семантичного диференціалу спрямований не тільки на пошук семантичного простору й аналіз покладених у його основу факторів, але й на вивчення взаємного розташування об’єктів у цьому просторі, тобто розбіжностей у сприйманні об’єктів, розглянутих респондентом [66].

За реконструкції категоріальних структур індивідуальної свідомості, що опосередковують сприйняття об’єкта, відбувається моделювання суб’єктивної картини світу (або окремої проблеми) в тому вигляді, в якому вона відображена у свідомості окремої людини. За шкалами, що утворені прикметниками, в СД оцінюється велика кількість об’єктів, понять та явищ, які є універсаліями, властивими будь-якій культурі. На основі схожості оцінок цих об’єктів за окремими шкалами формується матриця схожості шкал, щодо якої згодом застосовують факторний аналіз.

Виокремлені факторні структури відображають властиві досліджуваним структури категоризації, крізь призму яких реалізується сприймання об’єктів світу.

Візуальний семантичний диференціал (стандартний набір зображень О. Ю. Артем’євої [2]) дозволяє реєструвати прояви однієї з модальних семантик – візуальної. У сучасному житті візуальні образи дедалі більше конкурують із вербальним текстом, що зумовлено глобальним поширенням цифрових засобів комунікації, зокрема Інтернету.

Візуальна семантика професійної свідомості цікава тому, що візуальний образ дозволяє: ущільнити інформацію, яка сприймається, пришвидшити її перцепцію та розуміння [5].

Досліджено візуальну семантику форм, що реєструє ставлення до безсюжетних геометричних зображень у двох професійних групах – керівників та інженерів. Стимульним матеріалом послугували 8 карток із контурними зображеннями, від крапки з проміннями у всі боки, які для кожного є різним визначенням і першою модифікацією до повноцінного зображення кола у нашому сучасному математико- геометричному розумінні, що є у будь-якому разі випадковими трансформаціями кола [2].

За результатом обробки отриманих даних ми виявили ототожнення професійної посади з графічним зображенням тесту візуального семантичного диференціалу [3, с. 234].

Аналізуючи зв’язок між психогеометричними типами досліджуваних (отриманих за даними психогеометричного тесту) та їхнім ототожненням візуальних об’єктів із професійною посадою (за візуальним семантичним диференціалом), ми з’ясували зв’язок між двома номінальними показниками обох тестів.

Для цього використали, по-перше, х -квадрат критерій Пірсона, щоб перевірити гіпотезу про існування зв’язку.

По-друге, щоб оцінити силу зв’язку, ми скористалися двома коефіцієнтами, що обчислювалися на основі таблиці спряженості: це коефіцієнт контингенції С та коефіцієнт спряженості Чупрова Т. (табл. 2).

Таблиця 2

Коефіцієнти спряженості між типами досліджуваних за психогеометричним тестом та їхнім ототожненням візуальних об’єктів із професійною посадою (в групах ІС; УС1, УС2, УС3)

Розглядаючи коефіцієнти спряженості, можна визначити, що найбільш спряженими є показники зазначених тестів усередині груп інженерів та управлінців. Можна зробити висновок, що носії високого рівня управлінської свідомості типу «керівник» готові атрибутувати свою професійну посаду в означеннях «пухнастий, яскравий, рівний, білий, чіткий» (малюнок № 1). Той же тип «керівник» із групи УС2 (порівняно меншого ступеня, але значущого зв’язку) атрибутує посаду в означеннях «грандіозний, гострий, чіткий, яскравий» (малюнок № 1). Стосовно «керівників» із групи УС3, то вони відчувають посаду керівника як «легкий, рівний, мокрий, чіткий, теплий». Інженери атрибу- тують інженерну посаду в означеннях «сталий, правильний, симетричний, постійний» (малюнок № 2) [3, с. 237-240].

Висновок. Порівняльний аналіз зв’язку між типами досліджуваних, отриманих за даними психогеометричного тесту та їхнім способом ототожнення візуальних об’єктів з управлінською посадою та даними візуального семантичного диференціалу, виявив, що на усіх рівнях розвиненості управлінської свідомості більшою мірою за семантикою геометричних форм представлено тип «керівник», але чим вище рівень розвиненості управлінської свідомості, тим частіше серед керівників представлено тип «інтуїтивний», який посідає друге місце за кількісною наповненістю типів у досліджуваних управлінців. Спосіб ототожнення візуальних об’єктів інженерів пов’язано з типами «вчений» і «виконавець».

Отже, за використання психогеометричного тесту можемо припустити, що більш результативні на керівних посадах будуть типи «керівник» із психогеометричними кодами (12), (21), (24) та «інтуїтивний» з кодами (54), (45), а на інженерних посадах типи «вчений» – з психогеометричними кодами (41), (15) і «виконавець» – із (42), (23).

Підтверджено зв’язок між психогеометричними особистими типами і візуальною семантикою форм у професійній свідомості, доведено міжпрофесійну диференціацію візуальної семантики.

ЛІТЕРАТУРА

Артемьева Е. Ю. Основы психологии субъективной семантики / Е. Ю. Артемьева; под ред. И. Б. Ханиной. – М. : Наука; Смысл. – 1999. – 350 с. – Бібліогр. : С. 314-349.
Алексеев А. А. Психогеометрия для менеджеров / А. А. Алексеев, Л. А. Громова. – Л. : Знание, 1991. – 164 с.
Дробот О. В. Психосемантика управлінської свідомості керівника: монографія / Дробот Ольга Вячеславівна. – О. : ОНУ ім. І. І. Мечникова; Донецьк: Східний видавничий дім, 2014. – 372 с.
Дробот О. В. Психосемантичні особливості професійної свідомості майбутніх менеджерів: дис.... канд. психол. наук: спец. 19. 00. 01 – загальна психологія, історія психології / О. В. Дробот; ОНУ ім. І. І. Мечникова. – О., 2009. – 237 с.
Дробот О. В. Діагностичний потенціал візуальної семантики форм у психосемантиці свідомості / О. В. Дробот // Мова, освіта, культура в контексті Болонського процесу: матеріали наукової конференції. – К., 2008.
Петренко В. Ф. Введение в экспериментальную психосемантику: исследование форм репрезентации в обыденном сознании / В. Ф. Петренко. – М. : МГУ, 1983. – 176 с.
Петренко В. Ф. Основы психосемантики / В. Ф. Петренко. – 2-е изд., доп. – СПб. : Питер, 2005. – 480 с. : ил. – Бібліогр. : С. 459-480.
Похилько В. И. Когнитивная дифференцированность / В. И. Похи- лько // Общая психодиагностика; под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. – М. : МГУ, 1987. – С. 238-240.
Романова Е. С. Графические методы в психологической диагностике / Е. С. Романова, О. Р. Потемкина. – М. : Дидакт, 1982. – 256 с.
Столин В. В. Личностный смысл: строение и форма существования в сознании / В. В. Столин, М. Кальвиньо // Вестник МГУ. – Сер. 14. Психология. – 1982. – № 3. – С. 38-47.
Ханина И. Б. Динамика профессиональной семантики как показатель формирования профессионального мира / И. Б. Ханина // Психология субъективной семантики: истоки и развитие; под ред. И. Б. Ханиной, Д. А. Леонтьева. – М. : Смысл, 2011. – С. 354-379.
Шмелёв А. Г. Введение в экспериментальную психосемантику: теоретико-методологические основания и психодиагностические возможности / А. Г. Шмелёв. – М. : МГУ, 1983. – 158 с.