Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вплив реабілітаційних заходів на післяопераційну функціональну адаптацію у хворих після торакопластичних операцій

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Вплив реабілітаційних заходів на післяопераційну функціональну адаптацію у хворих після торакопластичних операцій
 
Мухін В. М., Співак А. П.
Львівський державний університет фізичної культури
 
Анотація. З метою оцінки впливу розробленого реабілітаційного комплексу для хворих після торакопластики на їх функціональну адаптацію обстежено 20 пацієнтів. Основна група відрізнялася проведенням розробленого комплексу після операції. Оцінка виконувалася за результатами реакції дихання й кровообігу на стандартизоване навантаження. Встановлено, що застосування комплексу сприяє скороченню післяопераційної адаптації, зниженню ризику ускладнень, підвищенню ефективності лікування.
Ключові слова: фізична реабілітація, захворювання органів дихання, торакопластика.
Аннотация. С целью оценки влияния разработанного реабилитационного комплекса для больных после торакопластики на их функциональную адаптацию обследовано 20 пациентов. Основная группа отличалась проведением разработанного комплекса после операции. Оценка выполнялась по результатам реакции дыхания и кровообращения на стандартизированную нагрузку. Установлено, что применение комплекса содействует сокращению послеоперационной адаптации, снижению риска осложнений, повышению эффективности лечения.
Ключевые слова: физическая реабилитация, заболевания органов дыхания, торакопластика.
SUMMARY. With the purpose of an estimation of influencing of a designed rehabilitational complex for patients after a thoracoplasty on their functional acclimatization 20 patients are inspected. The basic group differed by realization of a designed complex after operation. The estimation was executedby results of reacting breathing and blood circulation on the standardized load. Is established, that the application of a complex promotes reduction of postoperative acclimatization, decrease of risk of complications, increase of efficiency of treatment.
Key words: physical rehabilitation, respiratory disease, thoracoplasty.
Постановка проблеми.
Однією з важливих складових успішного хірургічного лікування хворих із захворюваннями органів дихання є своєчасне відновлення функціонування дихальної й серцево-судинної систем після операційної травми [1, 7]. Значна частина післяопераційних ускладнень формується в перші 3 – 5 діб після операції. Саме в цей період спостерігаються найбільш виражені морфофункціональні умови для виникнення пневмонії, інших гнійно-запальних і септичних станів, декомпенсації дихання й кровообігу, дискоагуляційних порушень [3-6]. Ці явища є обумовленими характером операційної травми при хірургічних втручаннях на легенях: одночасно порушується діяльність великого й малого кіл кровообігу, що, у свою чергу, спричиняє істотне навантаження серцевої діяльності. також порушується вентиляційна, дренажна функції бронхів. Виконання торакопластики неминуче супроводжується різним ступенем механічного ушкодження кістково-м’язового каркасу грудної клітки [3, 5]. Також не слід недооцінювати участь легень у біохімічних обмінних процесах організму – функцію, яка істотно страждає внаслідок виконання хірургічного втручання [3, 5].
Основними шляхами попередження ускладнень, обумовлених операційною травмою при виконанні торакальної операції, є заходи по забезпеченню адекватного стану легеневої вентиляції й кровотоку в малому колі кровообігу, які неминуче страждають внаслідок перенесеної операції [5, 7, 8], а їх відновлення, в свою чергу, значною мірою залежить від фізичної активності пацієнтів.
Торакопластичні операції є технічно складними, довготривалими, травматичними, здійснюються на фоні значних порушень в організмі та рухових дисфункцій, обумовлених тяжким і тривалим захворюванням. Під час операції перетинаються значні м’язові масиви, видаляються фрагменти ребер, що у післяопераційному періоді, може спричинити м’язовий дисбаланс, дистрофію чи атрофію окремих груп м’язів, рухові порушення та порушення функції серця й легеневої вентиляції [7, 8].
Наслідком торакопластичних операцій є істотне порушення реберного каркасу, що, при несприятливому перебігу, може стати причиною порушень з боку хребта, плечового поясу на стороні операції, постави а також порушення функціонування внутрішньогрудних органів. У сукупності, зазначені порушення можуть спричинити тяжку інвалідизацію, істотно погіршити якість життя і стати причиною передчасної смерті [4, 8].
Існуючі заходи фізичної реабілітації недостатньо враховують особливості анатомічних порушень, що є специфічними для торакопластичних операцій, що спонукало до розробки спеціалізованого реабілітаційного комплексу для хворих після торакопластики.
Мета роботи: оцінити вплив розробленого спеціалізованого реабілітаційного комплексу для хворих після торакопластики на їх функціональну адаптацію.
Матеріали і методи.
На основі аналізу анатомічних і фізіологічних порушень, якими супроводжується торакопластика, було розроблено комплекс рухових реабілітаційних заходів.
Обстежено 20 хворих на туберкульоз легень, яким була виконана первинна екстраплевральна торакопластика. Пацієнти були розподілені на дві групи по 10 осіб. Основна група відрізнялася проведенням комплексу розроблених реабілітаційних заходів один раз на день протягом перших 10 діб після операції. Базисне лікування в основний і контрольній групах передбачало стандартні патогенетичні й симптоматичні заходи, прийняті в клініці: адекватне знеболювання, антибіотикопрофілактику, профілактику тромбоемболічних ускладнень, контроль волемічного й електролітного балансу, кислотно-лужного стану [8]. З метою досягнення максимальної однорідності груп обстежилися тільки чоловіки у віці 30-39 років, без супутньої патології, при плановім виконанні й відсутності відмінностей у методиці операції, звичайному веденні раннього післяопераційного періоду. Рандомізація здійснювалася «методом монети» (coin randomization).
В основу методики обстеження було покладене застосування так званого човникового тесту (Shuttle Walking Test), прийнятого для дослідження функціонального стану хворих хронічними обструктивними захворюваннями легень [9]. Тест полягає в ходьбі на ділянці 10 м з розміткою дистанції, у темпі, що задається дослідником за допомогою регулярних звукових сигналів, з поступовим зростанням темпу й сумарної дистанції по стандартизованих рівнях; оцінка результатів проводиться по відстані, пройденій пацієнтом без відхилення від заданого темпу (табл. 1).
 
Таблиця 1
Протокол 10 м тесту човникової ходьби (Singh S. J. et al., 1994) 
РівеньШвидкістьЧас «човника», сКількість «човників»Дистанція, м
Фото Капча