Вплив реабілітаційних заходів на післяопераційну функціональну адаптацію у хворих після торакопластичних операцій

10, 501, 8020, 00330

20, 672, 4115, 00770

30, 843, 0312, 0012120

41, 013, 6310, 0018180

51, 184, 258, 5725250

61, 354, 867, 5033330

71, 525, 476, 6742420

81, 696, 086, 0052520

91, 866, 695, 4663630

102, 037, 315, 0075750

112, 207, 924, 6288880

122, 378, 534, 291021020

 

Виконання зазначеного тесту в повному обсязі безпосередньо після операції, безумовно, не представляється можливим, тому нами були використані його фрагменти, а вивчалася динаміка частоти серцевих скорочень (ЧСС) і частоти дихання (ЧД) у відповідь на стандартизоване навантаження: ураховувалися ЧСС і ЧД до й після тесту, оцінювалася різниця між зазначеними величинами до й після виконання фізичного навантаження. На другу добу після операції виконувався перший «човник» першого рівня (10 м за 20 з; 0, 5 м/с), на третю добу – перший рівень у повному обсязі, на четверту й п'яту добу – перший і другий рівні, надалі – перший, другий і третій рівні.

Отримані результати враховувалися й піддавалися статистичній обробці з використанням програмного забезпечення Ms-excel по рекомендаціях С. М. Лапач с соавт. [2].

Результати дослідження та їх обговорення.

Результати дослідження динаміки частоти серцевих скорочень (ЧСС) і частоти подиху (ЧД) у відповідь на стандартизоване навантаження представлені в табл. 2.

 

Таблиця 2

Динаміка частоти серцевих скорочень і частоти дихання при виконанні фрагментів 10 м тесту човникової ходьби в ранньому післяопераційному періоді у хворих, оперованих із приводу захворювань легенів

Доба після операціїРізниця показника до й після виконання фізичного навантаження, M+m

ЧСС, хв-1ЧД, хв-1

основна групаконтрольна групаосновна групаконтрольна група

234, 6+4, 235, 0+4, 510, 2+2, 09, 9+2, 0

335, 1+6, 434, 9+5, 79, 9+2, 29, 8+2, 3

429, 7+4, 834, 4+5, 08, 7+1, 59, 1+1, 6

525, 6+4, 132, 9+4, 86, 8+1, 89, 0+1, 8

617, 3+4, 0*28, 6+5, 03, 6+1, 2*8, 4+2, 4

79, 5+3, 5**28, 6+5, 82, 3+0, 8**8, 0+2, 5

109, 3+3, 1**24, 6+5, 52, 3+0, 7**7, 4+2, 2

Примітки: * – достовірна відмінність між показниками основної й контрольної груп (p<0, 05) ;

** – достовірна відмінність між показниками основної й контрольної груп (p<0, 01).

 

Протягом 2-ї – 5-ї діб після операції реакція на фізичне навантаження у хворих основної й контрольної груп практично не відрізнялася: компенсація зростаючих витрат по підтримці гомеостазу забезпечувалася прискоренням дихання й частоти серцевих скорочень; інших реакцій, у тому числі, підвищення артеріального тиску, при даному режимі навантаження не спостерігалося.

У наступні дні достовірних відмінностей по досліджуваних параметрах не спостерігалося, однак у хворих основної групи відзначався менший ступінь суб'єктивного дискомфорту при виконанні фізичного навантаження. Суттєво реакція на фізичне навантаження у хворих основної й контрольної груп стала відрізнятися на 6-у добу після операції (див. табл. 2). Аналогічна картина спостерігалася й при наступних спостереженнях.

Клінічно в основній групі, було відзначено більш раннє зникнення хрипів при аускультації легень і, практично, повне припинення кашлю до 4-ї – 5-ї доби після операції. Пацієнти основної групи відчували потребу в знеболюючих засобах, були більш фізично активними, меншою мірою виражалися порушення травлення, негативні нервово-емоційні й суб'єктивні прояви перенесеної операційної травми.

Гнійних і запальних уражень бронхо-легеневого апарату в післяопераційному періоді в обох групах не було.

Як випливає з результатів дослідження, до 6-ї доби після операції стандартизоване фізичне навантаження у хворих основної групи вимагало достовірно нижчої напруги механізмів забезпечення газообміну, у порівнянні з пацієнтами контрольної групи. При цьому відмінності не були обумовлені якими-небудь факторами перебігу основного захворювання, супутньою патологією, видом хірургічного втручання або післяопераційними ускладненнями.

Виходячи з вищевикладеного, застосування комплекс рухових реабілітаційних заходів в комплексному післяопераційному лікуванні хворих після торакопластики сприяє ранньому відновленню адекватного газообміну після перенесеної операційної травми, скорочуючи період післяопераційної адаптації, що забезпечує зниження ризику післяопераційних ускладнень і, в остаточному підсумку, підвищення загальної ефективності лікування.

 

 

Врачебно-трудовая экспертиза и реабилитация больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких / Под ред. В. Н. Молоткова, Л. К. Сулеевой. – К. : Здоров’я, 1983. – 256 с.

Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. – К. : Морион, 2000. – 320 с.

Причины летальных исходов и их предупреждение у больных туберкулезом легких, подвергающихся оперативным вмешательствам / А. А. Приймак, И. П. Савоничева, Ю. В. Михайлова и др. // Грудная хирургия. – 1988. – № 6. – С. 62-66.

Причины неудовлетворительных результатов и резервы повышения эффективности хирургического лечения больных химиорезистентным туберкулезом легких / Б. В. Радионов, И. А. Калабуха, В. Т. Гейнц и др. // Тези науково-практичн. конф. по торакальній хірургії (23-24. 10. 2003 р.). – Херсон, 2003. – С. 142-145.

Радионов Б. В. Пневмонектомия / Радионов Б. В., Савенков Ю. Ф. – Дніпропетровськ: РВА ”Дніпро – VAL”, 2003. – 308 с.

Савенков Ю. Ф. Ускладнення та летальність після трансплевральної пневмонектомії у хворих на туберкульоз / Савенков Ю. Ф. // Медичні перспективи. – 1998. – № 1. – С. 34-37.

Секела М. В. Практична торакальна хірургія / Секела М. В. – Львів: Логос, 2003. – 315 с.

Хирургическое лечение неспецифических заболеваний легких / Б. В. Радионов, Н. С. Опанасенко, А. В. Терешкович и др. // Журнал практического врача. – 2002. – N 4. – C. 33-37.

Comparison of oxygen uptake during a conventional treadmill test and the shuttle test in chronic airflow limitation / S. J. Singh, M. D. L. Morgan, A. E. Hardman et. al. // Eur. Respir. J. – 1994. – № 7. – P. 2016 – 2020.