Вплив забруднення атмосферного повітря промислового міста на захворюваність гострою ЛОР-патологією

Предмет дослідження: шкідливі фактори атмосферного повітря промислового походження, захворюваність населення гострою ЛОР-патологією, рівень імунітету до дифтерії серед мешканців міста, біологічні властивості коринебактерій та інших мікроорганізмів, виділених від обстежених людей.

Методи досліджень: 1) санітарно-хімічні методи дослідження забруднення атмосферного повітря; 2) гігієнічні методи оцінки рівня забруднення атмосферного повітря та його впливу на захворюваність населення гострою ЛОР-патологією, а також розрахунків критичних рівнів забруднення атмосферного повітря; 3) епідеміологічні методи вивчення захворюваності населення; 4) мікробіологічні методи дослідження клінічного матеріалу від людей; 5) імунологічний метод вивчення рівня імунітету до дифтерії; 6) методи вивчення факторів патогенності мікроорганізмів; 7) методи математичного та картографічного аналізу баз даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі особливостей зонального розподілу забруднення атмосферного повітря при використанні геоінформаційної системи встановлено залежність захворюваності гострою ЛОР-патологією, імунного статусу та факторів патогенності мікроорганізмів від ступеня забруднення атмосферного повітря в межах промислового міста, що дає можливість здійснювати більш ефективне адресне планування та впровадження комплекса першочергових оздоровчих заходів серед відповідних груп населення та профілактичні міроприємства щодо зниження рівнів забруднення. При цьому проведено розподіл території м. Дніпродзержинська на зони з різними рівнями забруднення атмосферного повітря та встановлено відповідні до них рівні захворювання населення міста гострою ЛОР-патологією. Виявлено значущість окремих інгредієнтів забруднення атмосферного повітря на захворюваність населення гострою ЛОР-патологією. Розраховано критичні рівні забруднення атмосферного повітря всіма чинниками та окремими інгредієнтами, які сприяють захворюванності населення міста гострою ЛОР-патологією. Встановлено можливість зміни вірулентності та чутливості до антибіотиків серед штамів коринебактерій в умовах дії шкідливих речовин атмосферного повітря. Вперше розроблено геоінформаційну систему (ГІС) стану атмосферного повітря м. Дніпро-дзержинська та захворюваності населення гострою ЛОР-патологією.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати стосовно зонального розподілення забруднення атмосферного повітря та захворюваності гострою ЛОР-патологією використовуються санепідслужбою міста при плануванні профілактичних міроприємств та передаються в органи держадміністрації. Створено і впроваджено в практику роботи Дніпродзержинської міської санітарно-епідеміологічної станції медико-екологічну геоінформаційну систему міста (Акт впровадження № 163 від 21. 03. 2001р.). В роботі бактеріологічної лабораторії СЕС міста використовується комп'ютерна програма з обліку бактеріологічних досліджень від хворих на гостру ЛОР-патологію, імунного статусу населення до дифтерії та правця, а також факторів патогенності у виділених коринебактерій (Акт впровадження № 76 від 01. 02. 1997 р.). Створено й наповнено базу даних з гострої ЛОР-патології серед населення м. Дніпродзержинська за 1995-2002 рр. Створено і впроваджено в практику роботи науково-виробничого комплексу «Электрон» м. Санкт-Петербурга геоінформаційну систему для аналізу та прогнозування захворюваності населення (Акт впровадження від 26. 11. 2001р.).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні програми, методичного підходу до виконання наукових досліджень, збору, обробки, аналізу отриманих даних, до підготовки та впровадження медико-профілактичних заходів. Самостійно було виконано мікробіологічні дослідження клінічного матеріалу від людей м. Дніпро-дзержинська, серологічні дослідження з вивчення імунного статусу населення міста стосовно дифтерії, дослідження з вивчення зміни властивостей мікроорганізмів під впливом негативних факторів довкілля, проаналізовано захворюваність населення міста на гостру ЛОР-патологію. Безпосередньо зібрано статистичний матеріал, написано всі розділи роботи, а також взято участь у розробці геоінформаційної системи міста, створенні комп'ютерної програми та наповненні бази даних по гострій ЛОР-патології та імунітету до дифтерії. Взято участь у проведенні аналізу статистичних даних, формуванні критеріїв оцінки впливу забрудненого атмосферного повітря на захворюваність населення та рівень імунітету до дифтерії. Сформульовано основні висновки та пропозиції. Особистий внесок становить понад 80%.

Апробація результатів дисертації. Результати доповідались на: науково-практичній конференцiї «Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині» (м. Київ, 2001р.) ; науково-практичному семінарі «Програмне забезпечення санепідслужби України: потреби, стан та перспективи» (м. Київ, 1999р.) ; науково-практичному семінарі «Применение новых методов в изучении заболеваемости населения» (м. Дніпропетровськ, 1997р.) ; практичному семінарі «Применение программного комплекса по учету бакисследований на дифтерию в работе бактериологических лабораторий» (м. Дніпродзержинськ, 1998р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 друкованих робіт: у двох збірниках наукових праць, одному науковому журналі та матеріалах і тезах трьох конференцій, в тім числі три – у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках машинописного тексту. Робота складається з вступу, аналітичного огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, 5 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаної літератури, що включає 386 джерел країн СНД та 75 зарубіжних. Ілюстрована 74 таблицями, 15 малюнками, 4 діаграмами. Має 10 додатків.

 

 

У вступі розкрито сутність наукової проблеми щодо захворюваності населення та стану його імунної системи під впливом забруднення атмосферного повітря, обґрунтовано актуальність теми і необхідність проведення дослідження, сформу-льовано його мету та завдання, визначено наукову новизну, практичну цінність роботи.

У розділі 1 наведено аналітичний огляд літератури з проблеми впливу забруднення атмосферного повітря на захворюваність населення, в тому числі – дихальної системи, а також стан імунної системи людей, які мешкають в районах з різними рівнями забруднення атмосферного повітря. В розділі розглянуто питання наявності факторів патогенності у мікроорганізмів та їх роль у виникненні захворювань серед людей, які мешкають в умовах забрудненого повітря. На основі узагальнення приведених даних літератури обґрунтовано висновок про необхідність проведення досліджень з