Вплив забруднення атмосферного повітря промислового міста на захворюваність гострою ЛОР-патологією

У розділі 2 представлено об'єкти, обсяг і методи досліджень, які застосовувались для вирішення поставлених завдань (табл. 1).

Проведено аналіз даних щодо разових концентрацій 12-ти забруднюючих речовин у приземному прошарку атмосфери міста, розраховано середньодобові та середньорічні концентрації даних речовин згідно РД 52. 04. 186-89 (1991). Оцінка забруднення атмосферного повітря проводилась з урахуванням кратності перевищення показників забруднення всіма чинниками (∑ПЗ) їх нормативного значення (ГДЗ) і включала визначення рівня забруднення та ступеню його небезпечності. Крім того проводилось визначення показника забруднення (ПЗ) атмосферного повітря кожним з дванадцяти інгредієнтів шляхом співставлення показника забруднення (ПЗ) з показником гранично допустимого забруднення (ГДЗ) згідно з нормативно-технічною документацією (ДСП, затв. МОЗ України, № 201, 1997).

 

Таблиця 1.1

Методи і обсяг виконаних досліджень

Методи Обсяг

1. Санітарно-хімічні та гігієнічні – для дослідження забруднення атмосферного повітря на території міста за 5 років аміаком, дівінілбензолом, діоксидом сірки, пилом, діоксидом азоту, сірководнем, сірковуглецем, фенолом, фосфорним ангідридом, ціаністим воднем, формальдегідом, бенз (а) пиреном, а також оцінки його впливу на захворюваність населення гострою ЛОР-патологією та розрахунків критичних рівнів забруднення атмосферного повітря. 72 зони

спостере-ження

2. Епідеміологічні: аналіз захворюваності населення міста гострою ЛОР-патологією за 6 років. 19 127 населення

3. Мікробіологічні:

3. 1. Дослідження клінічного матеріалу від населення міста, хворого на гостру ЛОР-патологію.

3. 2. Дослідження мікробних асоціацій та їх властивостей за 3 роки.

3. 3. Дослідження коринебактерій, виділених із місць рідкої локалізації за 3 роки.

3. 4. Дослідження чотирьох факторів патогенності у коринебактерій, стафілококів та стрептококів, виділених від населення міста за 2 роки.

3. 5. Медико-біологічний експеримент. 16 387 досліджень

1 424 досл.

157 досліджень

4 093 дослідження

1 458 досл. 

4. Імунологічний – визначення напруженості імунітету до дифтерії серед населення міста за 10 років. 1 955 досл. 

5. Математична та комп'ютерна обробка даних:

5. 1. Створення геоінформаційної системи міста.

5. 2. Створення комп'ютерних програм і наповнення баз даних по гострій ЛОР-патології, факторам патогенності коринебактерій та імунітету до дифтерії серед населення міста 20 показників

276 401 досліджень

 

В роботі було використано матеріали управління екології міськвиконкому, результати досліджень, проведених санітарно-епідеміологічною службою міста та лабораторіями промислових підприємств, а також дані досліджень, проведених Київ-ським НДІП містобудування відповідно до “Методичних рекомендацій з комплексної оцінки стану навколишнього середовища великих міст” (м. Київ, 1983р., інв. № 42).

Епідеміологічні методи використовувались для вивчення стану захворюваності населення міста гострою ЛОР-патологією в порівнянні з другими містами області на підставі статистичних даних міського відділу охорони здоров'я. За даними реєстраційних журналів про звертання за медичною допомогою в поліклініки і стаціонари вивчалась захворюваність населення міста, яке мешкає в районах з різними рівнями забруднення атмосферного повітря.

Мікробіологічні дослідження клінічного матеріалу від населення проводились на базі централізованої бактеріологічної лабораторії м. Дніпродзержинська. При дослідженні матеріалу від людей, вивченні патогенних властивостей мікроорганізмів, постановці тестів з визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків застосовувались мікробіологічні методи згідно встановлених наказів та методичних вказівок.

Імунологічний метод використовувався при визначенні рівня антитіл до дифтерії в крові людини за допомогою реакції пасивної гемаглютинації з використанням еритроцитарного дифтерійного антигенного рідкого діагностикума.

Статистична обробка даних включала розрахунок первинних статистичних характеристик масивів (середніх, середніх квадратичних відхилень, помилок середніх, параметрів розподілу), порявняння вибірок між собою за допомогою статистичних критеріїв (Ст’юдента, Фішера та інш.), використання кореляційного та регресійного аналізу. Обробка даних виконувалась за допомогою програмних засобів Excel, STATISTICA на персональних комп’ютерах.

Для наочності та достовірності обробки отриманих даних в роботі було застосовано методи картографічного аналізу баз даних за допомогою ГІС MapInfo.

Розділ 3 містить результати щодо визначення рівнів забруднення атмосферного повітря м. Дніпродзержинська дванадцятьмаінгредієнтами: аміак, дівінілбензол, діоксид сірки, пил, діоксид азоту, сірководень, сірковуглець, фенол, фосфорний ангідрид, ціаністий водень, формальдегід, бенз (а) пирен, які належать до різних класів небезпеки. Після аналізу визначених концентрацій забруднюючих речовин та урахування критеріїв їх біологічної небезпеки визначено, що основними чинниками забруднення атмосферного повітря м. Дніпродзержинська за рангом є: пил, діоксид сірки, окисли азоту, окис вуглецю та аміак.

Після перерахунку максимальних разових концентрацій окремих речовин в атмосферно-му повітрі в середньодобові територія міста була поділена на зони з різним рівнем забру-днення окремими інгредієнтами. Оскільки вплив на людину обумовлюється сумою всіх ін-гредієнтів, в роботі було визначено сумарне забруднення повітря міста (табл. 2, рис. 1).

 

Таблиця 2

Ступені забруднення атмосферного повітря в м. Дніпродзержинську за 1995-2000 рр. 

Показники Зони спостереження

№ 1 № 2 № 3 № 4 № 5 № 6

Сумарний показник забруднення повітря (∑ПЗ) 155 298 709 934 1 228 1 487

Кратність перевищення (∑ПЗ/ГДЗ) 0, 9 1, 7 4, 1 5, 4 7, 1 8, 6

Границі діапазонів перевищення (∑ПЗ/ГДЗ) 0-1 1-2 2-4, 4 4, 4-8 4, 4-8 >8

Ступені забруднення атмосферного повітря безпеч-ний слабко небез-печний помірно небез-печний небез-печний небез-печний дуже небез-печний