Впровадження і викладання на Рівненщині традиційного карате як ефективної системи фізичного виховання різних груп насення

 

 

Анотація. У статті розглянуто структурну систему впровадження і викладання на Рівненщині традиційного карате для людей різних вікових груп. Традиційне карате представляє собою самобутню фізичну культуру людства, культуру, що містить у собі велику кількість різноманітних форм як фізичного так і духовного вдосконалення і тому з позиції сучасної науки якнайкраще підходить для вирішення тих проблем, які на сьогодні загострилися у системі фізичного виховання.

Ключові слова: традиційне карате, бойові мистецтва, комплексна система, структурна система.

Аннотация. В статье рассмотрено структурную систему внедрения и преподавания на Ровенщине традиционного каратэ для людей разних возрастных груп. Традиционное каратэ являет собой самобытную физическую культуру человечества, культуру, которая содержит огромное количество разнообразных форм как физического так и духовного совершенствования и поэтому с позиции современной науки наилучше подходит для решения тех проблем, которые сегодня обострились в системе физического воспитания. 

 Ключевые слова: традиционное каратэ, боевые исксства, комплексная система, структурная система. 

Abstract. In the article is considered the structural system of introduction and teaching traditional karate on Rivnenschini for the people of different age-dependent groups.Traditional karate is an original physical culture of humanity, culture, which contains plenty of various forms as physical so spiritual perfection and that is why from position of modern science as good as possible befits for the decision of those problems which for today became sharp in the system of physical education.

Key words: traditional karate, martial arts, martial arts, structural system

Постановка проблеми. Уся історія становлення і розвитку бойових мистецтв, а відтак і традиційного карате така ж давня, як і саме людство, яке ще на початку свого існування повинно було адаптуватися до сил природи, навчитися протистояти диким звірам і ворогам із числа собі подібних. І до початку використання та освоєння людиною будь-яких предметів оточуючого середовища як зброї, вона могла покладатися тільки на власні сили. З часом людина дуже швидко зрозуміла, що для такої слабкої істоти, як вона, у стосунках із силами природи пристосування є більш вигіднішою формою протистояння, ніж сама боротьба. Однак, у зіткненні з неминучою ворожістю свого ближнього (у цьому випадку, сили були більш-менш рівними) вона мусила розробити прийоми, які давали можливість захистити себе і, при можливості, підкорити свого ворога. Згодом людина зрозуміла, аби досягти цього, їй потрібне сильне і здорове тіло. Але, оскільки людина не тільки біологічна, але і соціальна істота, то організована техніка карате не могла з‘явитися до того часу, поки люди не почали жити общинами. Роль колективу, так би мовити «соціального замовлення», є основною у виникненні, розвитку і розповсюдженні карате по всій планеті [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Традиційне карате є одним із видів бойових мистецтв, пов‘язаних із виконанням воєнних операцій, веденням бою. Що ж покладено в основу бою та є його ідеєю і внутрішніми причинами? Внутрішніми причинами є два прадавні інстинкти, один із яких - «інстинкт життя», а інший - «інстинкт самозбереження». Згідно з ідеєю З.Фрейда, «інстинкт життя» невід‘ємний від людини, так як люди завжди прагнуть до самозбереження. У свою чергу «інстинкт самозбереження» - це вроджені спонукання і форми поведінки, спрямовані на пристосування до умов життя і виживання. Основою інстинкту є «сукупність вроджених компонентів поведінки і психіки людини». Такі поняття, як «ґенетично фіксоване», «спадково закріплене» і «вроджене» дають якнайкраще зрозуміти усі дії, що пов‘язані із самозбереженням, тобто самозахистом людини [6].

Щодо «соціального замовлення», то традиційне карате, як один із видів фізичного розвитку і вдосконалення людини, є ніби підтвердженням думки іспанського філософа першої половини двадцятого століття Хосе Ортега-і-Гассет, який у своїй праці «Спортивне походження держави» висловлює думку про те, що створені у первісному суспільстві товариства молоді із залізною внутрішньою дисципліною, в яких посиленими фізичними тренуваннями культивувалися життєво важливі фізичні, мисливські навички, були першими організаторами спортивного аскетизму. І що «аскетизм» (askesis, перекладається як тренувальна вправа) – це порядок життя атлета, яке складалося із тренувань та помірності у реалізації потреб. Ортега вважав, що ці первісно-суспільні клуби, які готували молодь до змагальності у полюванні, викраданні жінок з інших племен, і були, на його думку, першими провісниками державного устрою після племенних утворень [4].

Таким чином, традиційне карате, як вид бойового мистецтва, як спосіб фізичного вдосконалення, сприяло не тільки біологічному виживанню людини, воно стало важливим чинником у створенні суспільних формацій, а отже у ста-новленні нашої цивілізації. Отже, відкидати або замовчувати ту важливу роль, що її відіграли різні системи бою ще на зорі історії людства і які згодом сформували потужний пласт фізичної культури людства не можливо, не правильно і навіть шкідливо [5]. Звичайно, ставлення суспільства до бойових мистецтв протягом усієї його історії змінювалося. Так спочатку зародившись як жорстокі системи бою, завданням яких було дати можливість людині, що потрапила у небезпечну ситуацію вижити за будь-яку ціну, ці системи згодом стали звертати більше уваги на розвиток духовних цінностей людини. Це дало можливість бойовим мистецтвам піднятися на