Вступ України до ЄС

Відповідно до даної мети визначені наступні завдання:

• дати характеристику сучасного стану взаємовідносин України з країнами ЄС;
• визначити потенційні наслідки впливу політичних, економічних, культурних (ідеологічних) форм євроінтеграції на подальший розвиток України;
• проаналізувати переваги і недоліки для України в разі інтеграції в ЄС;
• розкрити основні шляхи подолання негативних наслідків та визначення місця України в об’єднаній Європі;
• дати рекомендації щодо вдосконалення політичної, економічної та ідеологічної співпраці між Україною та ЄС.

Об'єктом дослідження є процеси інтеграції України до ЄС та їх вплив на геополітичну та геоекономічну модель України.

Предметом дослідження є позитивний і негативний вплив на політичну, економічну, соціальну, культурну (ідеологічну) сфери України в разі вступу її до ЄС та адаптації українського суспільства до нових суспільно-політичних, економічних та культурно-психологічних умов.

Теоретичною і методологічною основою роботи послужили закони і нормативні акти, публікації друковані, періодичні видання. Під час написання даної роботи опрацьовано значну кількість наукової літератури (друковані публікації, періодичні видання тощо), нормативно-правову базу та інформаційних джерел, і передусім інтернет-ресурсів, серед яких слід виділити матеріали Центру Європейської інформації та документації, Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, офіційного сайту Міністерства юстицій України, Державний комітет статистики та ін. Слід відмітити таких авторів, як А.С Гальчинський, О.А. Корнієвський, В. Опришко, В. Посельський, в статтях яких детально розкрита нормативно-правова база стосунків Україна-ЄС, глибокий аналіз цих відомостей, детально переглянуті проблеми і перспективи розвитку стосунків Україна – ЄС, а також суспільно-політичних діячів Є.Д.Холстініна, О.Дугіна, З.Бжезинський, О.Лєдяєва, С.Хантінгтона.

При підготовці матеріалу для написання даної магістерської роботи, переглядаючи наукові доробки та політологічні статті, мимоволі закрадалась думка – дежавю й на спогад приходили не такі далекі роки перебування України в СРСР, коли стратегічні державні плани розвитку країни подавалися, виключно, з позитивної сторони. Так, під час добору тематичного матеріалу зустрічалися, у переважній більшості, судження авторів та науковців про виключно позитивну роль вступу України в ЄС. Якщо й зустрічалися згадки про недоліки чи негативи такого вступу, то вони мали характер одностороннього чи поверхневого вивчення даної проблеми та занадто ідеалізованого переконання того, що такі недоліки не мають вирішального значення.

Оскільки в науково-практичній літературі, особливо авторів західного регіону України, є достатньо напрацювань з питання позитивів вступу України до ЄС, то при написанні даної роботи були розглянуті також негативні сторони євроінтеграції, зберігаючи наукову об’єктивність.

Оскільки національна ідея України та мораль нашого суспільства глибоко насичені біблійними християнськими ідеалами, то вивчення деяких аспектів вступу України в ЄС проводились з точки зору відповідності їх національним традиціям і християнського суспільного вчення.

Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку літератури.

 

 

В 1306 р. французький юрист П.Дюбуа розробив план „Повернення святої землі, де проголошувалась ідея утворення в Європі „Християнської республіки”, метою якої було підтримання мирного співіснування християнських держав і спільна боротьба проти мусульман74. Ця пропозиція, на думку російського дослідника С.Камашкіна, є першим в історії прикладом реалізації ідеї перетворення Європи національних держав на цілісну федерацію, що забезпечує мир і безпеку на континенті81, с.29.

Європейська інтеграція на сучасному етапі – це магістральний напрямок розвитку континенту, який визначить ситуацію в самій Європі у третьому тисячолітті, так і її місце у світі. З часу свого заснування в 1957 р. (ЄЕС, а сам ЄС - 1991) Європейський Союз поступово перетворився на один із найпотужніших політичних і фінансово-економічних центрів сучасного світу, ключовий компонент новоствореної архітектури європейської безпеки, ядро системи європейських стандартів.

Європейська інтеграція та членство в ЄС проголошено стратегічною метою України82, оскільки це є найкращим способом реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої та демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин.

Об’єктивний закон глобалізації сучасного світу, за твердженням Р.Робертсона, попереджає, що “країни, які виявляться неспроможними зайняти місце в експресі світової цивілізації, неминуче опиняться під його колесами” 25.

Інтеграційні процеси в Західній Європі тісно пов’язані з поглибленням міжнародного поділу праці та задоволення суспільних потреб розвитку світового господарства. Вони підштовхувались високим рівнем розвитку продуктивних сил, поглибленням спеціалізації виробництва в умовах відносно незначних масштабів внутрішніх ринків країн Західної Європи. 

Необхідно відзначити, що вагомим чинником інтеграційних процесів у Європі стала й необхідність протидії цілковитому домінуванню США у світовому господарстві. 1948 р. США виробляли понад 60% сукупної продукції промислово розвинутих країн, на частку США припадало близько половини усіх довгострокових зарубіжних капіталовкладень і майже 80% усіх золотих запасів капіталістичного світу62. Крім того, створена після війни система міжнародних валютних та інших економічних відносин, а також мережа міжнародних економічних організацій - МВФ, МБРР. ГАТТ - були побудовані таким чином, щоб зміцнити економічне становище і вплив США, які домінували і у політичних союзах: від НАТО до АНЗЮС. Жодна країна Західної Європи поодинці не могла бути для США рівноправним партнером, для цього потрібен був міцний і довгостроковий економічний союз, єдиний господарський простір, який міг би зіставитися із національним господарством США.