Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вступ України до ЄС

Тип роботи: 
Магістерська робота
К-сть сторінок: 
50
Мова: 
Українська
Оцінка: 

етапів та часових проміжків розвитку співтовариства з ЄС визначив Міністр закордонних справ України Б.Тарасюк. У 2007 р., на його думку, необхідно закрити питання надання Україні статусу країни з ринковою економікою, розпочати переговори щодо пом’якшення візового режиму для українців,  вступити до СОТ101.

Важливим є схвалення Урядом України Плану дій Україна - ЄС. І хоча План дій містить заходи з орієнтацією з боку ЄС на попередню українську владу, не є новими для українських інтересів і включені до Плану дій додаткові 10 пунктів, однак їх схвалення дає змогу розпочати реалізацію положень плану, які відповідають національним інтересам України.
Основними формами співробітництва України та Європейського Союзу сьогодні є технічна допомога, торгівля та інвестиційна діяльність. За обсягами технічної допомоги з боку ЄС Україна займає друге після Росії місце серед колишніх радянським республік. Головними пріоритетами такої допомоги, що здійснюється в межах програми ТАСІС, є ядерна безпека та захист довкілля, реструктуризація державних підприємств, розвиток приватного сектора79.
Крім внутрішніх перешкод щодо вступу України в ЄС, все більшої ваги набувають перешкоди зовнішні. Так, після останнього розширення ЄС на Схід в середовищі політиків та економістів країн-членів Євросоюзу почали проявлятися песимістичні настрої відносно прийняття України до ЄС.
На думку європейських експертів, головна відмінність між хвилями розширення Європейського Союзу є те, що попередні трансформації ЄС відбувалися на нижчих рівнях євроінтеграції, тому країни, що приєднувалися до нього, могли брати участь у формуванні його стратегії та інституційної структури91. Крім того, отримання „членських квитків” було доволі компромісним, при зустрічних поступках з боку ЄС, тобто за сценарієм, який навряд чи можна повторити на нинішньому етапі розширення ЄС.
Принципово важливим моментом є те, що новий етап розширення відбувається на стадії завершення формування економічного та валютного союзу, значного прогресу на шляху формування політичного союзу, поглиблення співпраці у сфері безпеки. Це особливо ускладнює питання такого розширення – як у політичному, економічному, так і в правовому та процедурному аспектах.
Приєднання нових членів обумовлює істотні зміни в структурі та механізмі діяльності Європейського Союзу, що, безперечно, позначається на самому євроклубі, країнах-кандидатах і сусідніх державах.
Слід зазначити, що кожна хвиля розширення має свою соціальну ціну – збільшується територія, чисельність населення та сукупний економічний потенціал ЄС, але, водночас, зменшуються економічні показники в розрахунку на душу населення. Експерти ЄС розуміють, що розширюючи свій соціально-економічний та політичний простір, ЄС жертвує поточними інтересами забезпечення максимально високого життєвого рівня членів Співтовариства задля досягнення стратегічних цілей32. 
Рішення про п’яте та шосте розширення ЄС, в результаті якого до нього приєднались 12 країн, мало, швидше, політичне, ніж економічне підґрунтя, й нині є серйозним викликом майбутньому ЄС. Істотне зниження середнього в ЄС рівня ВВП на душу населення може викликати невдоволення населення нинішніх членів ЄС, адже зниження життєвого рівня заради непевних компенсацій у майбутньому – спірна формула для прагматичних європейців.
 
РОЗДІЛ 2
ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО ЄС
 
2.1. ЕКОНОМІЧНІ ВИГОДИ ВІД ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО ЄС
Макроекономічна стабільність. Економічно-торговельні відносини з ЄС - це потенційний шанс, яким треба вміти скористатися, розрізняючи наявні можливості та виправдану обережність від невиправданого оптимізму і популістських страхів.
В 1993 р. Європейським Союзом були встановлені так звані Маастрихтські критерії, дотримання яких є принциповим, а тому Україна як кандидат для входження до ЄС, змушена буде в повній мірі виконати цих критеріїв, а саме:
  • стабільність цін. (Річний рівень інфляції не повинен перевищувати середній рівень інфляції у трьох країнах ЄС з найнижчим рівнем інфляції більш, ніж на 1,5%);
  • дефіцит державного бюджету не повинен перевищувати 3% ВВП;
  • рівень державного боргу країни не повинен перевищувати 60% ВВП;
  • середнє номінальне значення довгострокових процентних ставок не повинно перевищувати 2 відсоткові пункти від середнього рівня таких ставок країн з найстабільнішими цінами9.
При підтягненні економічних показників України до європейських стандартів, створенні в країні розвинутого ринку, закріпленні тенденції до економічного зростання, вдосконаленні законодавства, розбудові демократичного суспільства, як неодмінної умови вступу України до ЄС, вже само по собі принесе Україні неабиякі економічні вигоди, оскільки прагнення приєднатися до ЄС стимулюватиме керівництво нашої держави чим скоріше досягти бажаних результатів та гарантувати економічну стабільність та зростання добробуту.
Порівняння цих критеріїв з параметрами розвитку України може слугувати і з суто практичної точки зору – як певні орієнтири для макроекономічної стабілізації в Україні, зміни якісних та кількісних показників соціально-економічного розвитку країни, що є головною умовою приєднання до Європейського Союзу. В Україні в 2000 р. вперше за роки незалежності досягнутий профіцит  бюджету – 0,6%, однак, зовнішній борг становив біля 25% ВВП, темп інфляції – 16%, номінальні облікові ставки не опускалися нижче 25%28.
Проведення збалансованої та довгострокової економічної політики ЄС ґрунтується на ринковій економіці та випливає із прагнення країн-членів створити вільний економічний простір без внутрішніх кордонів та митних бар’єрів, введенні спільної валюти, запровадженні ефективних механізмів регулювання товарів і послуг.
Основними засобами європейської економічної політики є:
  • багатосторонній нагляд за економічним розвитком і виконанням головних напрямків економічної політики, які у вигляді рекомендацій адресуються країнам;
  • процедура надлишкового дефіциту, згідно якої країни повинні уникати надмірного дефіциту бюджету, за невиконання якого Єврокомісія вправі застосовувати
Фото Капча