Ввідна лекція

Клас та основне призначення літального апарата позначається однією заголовною літерою англійського алфавіту:

А – штурмовик;

В – бомбардувальник;

С – військовотранспортний;

Е – літак (вертоліт), обладнаний спеціальною електронною апаратурою (літак далекого радіолокаційного виявлення й управління, повітряний командний пункт) ;

F – винищувач;

Н – вертоліт;

К – заправник;

О – спостереження й цілевказівки, коректувальник;

Р – базовий патрульний;

R – розвідувальний;

S – протичовневий;

Т – учбово-тренувальний;

U – загального призначення (багатоцільовий) ;

V – літак з вертикальним злетом чи укороченою посадкою;

Х – дослідницький.

Нерідко шляхом проведення різних модернізацій, доробок, установки, не характерного для нього устаткування, літальний апарат здобуває здатність виконувати додаткові задачі. У цьому випадку літак (вертоліт) позначається двома літерами англійського алфавіту, перша з яких указує на нове призначення:

А – ударний, пристосований для дій по наземних цілях;

С – військово-транспортний, транспортно-десантний;

D – носій безпілотних літальних апаратів;

Е – оснащений спеціальною електронною апаратурою (радіотехнічної розвідки, радіоелектронної боротьби й ін.) ;

Н – пошуково-рятувальний;

К – заправник;

М – тральщик мін;

О – спостереження й цілевказівки;

Р – базовий;

Q – безпілотний;

R – розвідувальний;

S – протичовневий (у ВПС стратегічний) ;

Т – учбово-бойовий;

U – загального чи допоміжного призначення;

V – штабний;

W – метеорологічний (метеоразвідки).

 

 

Сучасні доктринальні настанови та основні концепції бойового застосування військово-повітряних сил і авіації військово-морських сил різних держав орієнтовані в основному на застосування звичайних засобів ураження при нанесенні ударів по об’єктах і військах. Тому, при оцінці характеру дій повітряного противника, головна увага повинна бути приділена глибокому й всебічному аналізу бойових можливостей кожного типу аеродинамічних засобів нападу.

Основними показниками бойових властивостей аеродинамічних засобів нападу є:

• швидкість польоту;

• діапазон висот бойового застосування;

• дальність (радіус) польоту;

• маневреність;

• озброєння і бомбове навантаження.

Сукупність перерахованих показників, за винятком двох останніх, прийнято називати льотно-тактичними характеристиками літальних апаратів.

Максимальна швидкість (Vmax)  швидкість рівномірного прямолінійного горизонтального польоту літака при роботі рухової установки з найбільшою тягою, що дозволяється (без форсажу).

Крейсерська швидкість (Vкр)  швидкість горизонтального польоту, при якій досягається мінімальна витрата палива на кілометр шляху. Для дозвукових літаків:

Vкp = (0, 7... 0, 8) Vmax.

Для швидкостей польоту літаків і вертольотів установлена наступна градація діапазонів:

• швидкість до 100 м/с – малошвидкісні;

• від 100 до 300 м/с – дозвукові;

• від 300 до 640 м/с – швидкісні;

• більш 640 м/с – високошвидкісні.

Найвигідніша швидкість  швидкість польоту на мінімальній тязі двигунів, необхідної для горизонтального польоту, що забезпечує мінімальну витрату палива в одиницю часу і максимальну тривалість польоту.

Дальність польоту максимальна (Дmax)  максимальна відстань, що пролітає літак без бомбового й іншого навантаження з максимальним заправленням паливом. Максимальна дальність забезпечується при крейсерських режимах польоту літака.

Дальність польоту тактична (Дт)  максимальна відстань, що пролітає літак з одним заправленням палива при штатному озброєнні і нормальному бомбовому навантаженні на оптимальній висоті.

Дт = (0, 7... 0, 8) Дпер

Бойовий радіус дії (Rбд)  найбільша відстань, на яку може видалитися літак для виконання бойового завдання при штатному озброєнні і нормальному бомбовому навантаженні і повернутися без проміжної посадки та дозаправлення на аеродром вильоту:

для груп літаків

Rбд = 0, 3Дт

для одиночних літаків на великих висотах

Rбд = 0, 4Дт.

Практична стеля літака (Нпр)  найбільша висота польоту, на якій у нього ще мається можливість при наборі висоти зі швидкістю не менш 5 м/с.

Бойова стеля (Нб) – висота польоту літака, на якій він здатний виконувати горизонтальний маневр із креном до 15... 20° без утрати висоти й швидкості.

Динамічна стеля (Ндин)  висота, у момент виходу на яку літак має мінімальну швидкість, необхідну для збереження керованості.

Для висот польотів установлена наступна градація:

політ на висоті менш 200 м – гранично малі висоти;

від 200 м до 1000 м – малі висоти;

від 1000 м до 4000 м – середні висоти;

від 4000 м до 12 000 м – великі висоти;

від 12 000 м до 40 000 м – стратосферні висоти.

Маневреність – здатність літака змінювати з визначеною швидкістю параметри польоту: швидкість, висоту, напрямок. Маневреність характеризується перевантаженнями, що складають для бомбардувальників 2... 3 одиниці, для винищувачів  до 10 одиниць.

Ефективна площа розсіювання (ЕПР) цілі – розмір еквівалентної металевої поверхні, від якої потік вторинного випромінювання створює в місці прийому такий саме потік, як і від реальної цілі.

Величина ЕПР залежить від електричних властивостей матеріалу конструкції літака і його покриття, співвідношення його геометричних розмірів і довжини хвилі, ракурсу опромінення, поляризаційних характеристик атмосфери й антен радіолокаційних станцій. Вимірюється в метрах квадратних і складає приблизно до 10м2 для винищувачів і більш 10м2 для бомбардувальників.

Маса порожнього літака  маса конструкції силової установки, систем з робочими рідинами і газами, незнімного устаткування, олії і залишків, що не зливаються, палива.

Маса спорядженого літака  маса порожнього літака, екіпажа з багажем і знімним устаткуванням.

Злітна маса  маса спорядженого літака з паливом і бойовим навантаженням.