Вибори, їх сутність та види. Виборчі системи та їх типи. Виборчі системи в Україні

Чергові (позачергові) вибори народних депутатів України. Згідно з ст. 15 Закону України “Про вибори народних депутатів України” чергові вибори проводяться у зв’язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення. Це вказує на обов’язковість проведення чергових виборів з метою забезпечення функціонування Верховної Ради України як конституційного постійно діючого органу державної влади, єдиного органу законодавчої влади в Україні. Відповідно до частини 1 статті 77 Конституції України чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України. Виборчий процес чергових виборів розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів. Центральна виборча комісія (ЦВК) оголошує про початок виборчого процесу не пізніше як за сто двадцять п’ять днів до дня виборів. Позачергові вибори проводяться у зв’язку з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України Президентом України.

Основні вибори. Вибори в США, під час яких обираються не тільки члени Палати представників, третина сенату, губернатори штатів, як це відбувається на проміжних виборах, а ще й президент країни. Проводяться у перший вівторок після першого понеділка листопада високосного року.

Проміжні вибори. Періодичне часткове оновлення (ротація) складу парламенту або однієї з його палат. Застосовуються у практиці деяких зарубіжних держав, наприклад США. За умов мажоритарної виборчої системи цей термін інколи застосовують як синонім додатковим виборам. Пропорційна виборча система, за якою депутати обираються у багатомандатному виборчому окрузі, передбачає заміщення вакантних депутатських мандатів кандидатами із партійних виборчих списків.

Додаткові вибори (довибори). Такий тип виборів, які проводяться для поповнення представницького органу, якщо з його складу з різних причин вибули один або кілька членів. Характерні для мажоритарної або змішаної виборчої системи.

Дійсні (недійсні) вибори. Вибори, що відбулися без порушень чинного законодавства називаються дійсними (чинними). Вибори, які скасовані Центральною виборчою комісією (ЦВК), якщо під час їх проведення були допущені порушення Закону України “Про вибори народних депутатів України”, які суттєво вплинули на наслідки виборів називаються недійсними (нечинними). Підставою для розгляду ЦВК питання про визнання виборів недійсними може служити заява особи, яка балотувалась, політичної партії або виборчого блоку політичних партій, списки кандидатів у депутати, від яких були зареєстровані на виборах, їх довіреними особами, прокуратурою. Така заява має бути подана впродовж десяти днів після опублікування результатів виборів. Законом передбачена можливість оскаржити в суді рішення ЦВК про визнання виборів недійсними (касація виборів).

Вирішальні вибори. Вибори, під час яких докорінно змінюється диспозиція політичних сил. Цей термін запропонував 1955 р. В. О. Кі, маючи на увазі президентські вибори у США 1928 і 1932 рр., під час яких різні соціальні групи (надто міські “етнічні меншини” та чорношкірі) почали, замість республіканців, підтримувати демократів.

Установчі вибори. У процесі демократизації перші вибори, як схильні вважати чимало дослідників, справляють важливий вплив на структуру політичного розвитку – внаслідок типу партійної системи, сформованої в результаті виборів, або інституцій, створених за перших адміністрацій. Якщо установчі вибори відбуваються на місцевому чи регіональному рівні, процес формування загальнодержавних політичних партій може затягнутись, існує ймовірність зміцнення субнаціональних владних структур. У постколоніальних суспільствах виборча перевага партій, що очолювали націоналістичну боротьбу, визначила політичний дискурс на довгі роки.

Президентські вибори. Найпростіший спосіб обрання президента – це загальні вибори кандидата більшістю голосів. Саме так проводяться президентські вибори у Мексиці, Кенії на Філіппінах, у Замбії, Південній Кореї, Малаві, Ісландії і Зімбабве. Зрозуміло, що така система є простою, дешевою і ефективною, але в разі запеклих перегонів з великою кількістю кандидатів може виявитися, що президент може бути обраний з незначною перевагою голосів, а переважна більшість виборців голосувала проти нього.

Вибори з нульовою сумою (“переможець отримує все”). Президентські вибори, які базуються на принципі мажоритаризму, що робить демократичну політику грою з нульовою сумою, яка, як відомо, небезпечна конфліктом. Хоча парламентські вибори можуть дати абсолютну більшість одній партії, найчастіше таку більшість одержує кілька партій. Поділ влади й утворення коаліцій є звичним для голів виконавчої влади, які однаково прислухаються до вимог дрібних партій.

Парламентські вибори. Загальнонаціональні (на відміну від місцевих) вибори вищого законодавчого органу держави (парламенту). Завданням парламентських виборів є визначення персонального складу парламенту. Тобто відбувається так званий “персональний вибір”. Вплив виборців на те, хто саме буде вибраний, може бути різним. Кандидати у депутати виступають на виборах самостійно, як це передбачено в мажоритарній виборчій системі, або ж вони можуть висуватися як група в списку в такій послідовності, яку виборець не уповноважений змінити (фіксовані списки). У останньому випадку виборець може віддати свій голос тільки за список