Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Видатки Державного бюджету України на соціальний захист на випадок непрацездатності та пенсіонерів за останні 5 років

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
В умовах несприятливих довгострокових тенденцій, що посилилися у період складної соціально-політичної та економічної ситуації в країні, та через існування загрози стійкості бюджету виникла необхідність пошуку балансу між обсягом функцій держави та рівнем їхнього фінансового забезпечення.
В Україні найбільшу питому вагу займають видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення – близько 30% видатків Державного бюджету України (для порівняння в країнах світу від 28% в Ірландії до 45% у Фінляндії, Австрії та Німеччини, в Швеції до 50%). На думку експертів, обсяг видатків на соціальний захист населення в нашій країні є дещо завищеним порівняно з іншими країнами Європи. Витрачання таких значних обсягів державних ресурсів на виконання соціальних функцій, у тому числі за рахунок формування бюджету «споживання», можуть собі дозволити лише провідні країни, де запроваджено систему державного соціального страхування. Для України це виступає додатковим чинником, що породжує хронічний дефіцит бюджету. Крім того, в умовах загальносвітової тенденції старіння населення та відтоку значної кількості працездатного населення до інших країн, при продовженні існуючої бюджетної політики Уряд України буде змушений збільшувати частку видатків на соціальні цілі, що в перспективі негативно вплине як на стабільність державних фінансів, так і на темпи розвитку економіки.
Далі проаналізуємо структуру та динаміку видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, зосередивши особливу увагу на видатках на соціальний захист на випадок непрацездатності та пенсіонерів.
Дослідження структури зазначеної групи видатків (Додаток 1) дає підстави констатувати, що у протягом аналізованого періоду серед зазначеної групи видатків значно переважали видатки на соціальний захист пенсіонерів. Їхня частка варіювалася в межах 79% у 2008 році до 94% у 2014р., тобто зростання відбулося на 5 п. п. Зазначена тенденція свідчить, що держава змушена дотувати пенсійний фонд за рахунок бюджетних коштів, тим самим надаючи преференції окремим категоріям пенсіонерів, які отримують пенсії не на загальних підставах, а також покривати його дефіцит. Така вітчизняна практика нівелює саму ідею створення та функціонування солідарної пенсійної системи та позбавляє зацікавленості працюючих громадян декларувати реальний розмір заробітної плати, тим самим забезпечуючи збільшення суми відрахувань до пенсійного фонду як роботодавцями, так і самими працюючими. Питома вага власних надходжень Пенсійного фонду України у 2013 р. складала 66, 6%, решту становили надходження з Державного бюджету України на фінансування пенсійних програм. При цьому 73, 9% коштів із загального обсягу виділених бюджетних асигнувань було спрямовано на дотації на виплату пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, а 26, 1% коштів – на покриття дефіциту Пенсійного фонду України для виплати пенсій. У 2012 та 2011 роках частка власних надходжень пенсійного фонду становила відповідно 71% та 70, 4%. При цьому 23, 8% та 30, 4% надходження з державного бюджету було спрямовано на покриття дефіциту фонду, решта – на фінансування різних пенсійних програм. Дефіцит Пенсійного фонду України протягом 2011-2013 рр. становив відповідно 9, 0%, 6, 9% та 8, 6%, який, як виявилося, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Тому не дивно, що видатки на випадок непрацездатності в структурі видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення є незначними і в середньому складають 1-2% державних видатків групи.
Структура видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення також розглядалася в розрізі фондів Державного бюджету: загального та спеціального (Додаток 4 та Додаток 5).
Як бачимо з наведених у додатках діаграм, видатки на соціальний захист пенсіонерів протягом аналізованого періоду більше ніж на 90% фінансувалися з загального фонду, інші 10% – зі спеціального. Так у 2008 ці співвідношення дорівнювали – 84% на 16%, у 2011 – 94% на 6% і в 2014 – 91% на 9% відповідно.
Видатки на соціальний захист на випадок непрацездатності також, як правило, фінансувалися із загального фонду, при цьому участь спеціального фонду у фінансуванні більша, ніж у видатках на соціальний захист пенсіонерів. Так, наприклад, у 2008 році із загального фонду було виділено грошей на 66% видатків на захист непрацездатного населення, а зі спеціального – 34%, у 2009 це співвідношення мало вигляд – 70% на 30%, а в минулому році – 86% на 14% відповідно.
Динаміку видатків на соціальний захист непрацездатних осіб та пенсіонерів подано в Додатку 2 та Додатку 3.
Видатки на соціальний захист пенсіонерів протягом останніх років мають тенденцію до зростання. Так, наприклад, у 2008 році їх обсяг дорівнював 40, 2 млн. грн., у 2011 – 58, 3 млн. грн.., в 2013 – 83, 2 млн. грн., а в минулому році 75, 8 млн. грн.. Максимальні темпи приросту були зафіксовані у 2008 році – 66% та 2010 – 34%.
Стосовно видатків на соціальний захист непрацездатних осіб, то тут не можна виділити єдину тенденцію, помітні певні коливання в обсягах даної підгрупи видатків. Так до 2012 року обсяг цих видатків зростав і в результаті закріпився на позначці 1 млрд. грн., протягом наступних років тенденція змінилася і за даними 2014 року обсяг видатків на соціальний захист непрацездатного населення дорівнював 845, 77 млн. грн..
Важливим є також те, що протягом минулого року скорочення обсягу видатків на соціальний захист пенсіонерів відбулося в розмірі 9% або 7, 4 млрд. грн., а обсягу видатків на соціальний захист непрацездатного населення – на 8% або 76 млн. грн.., що в свою чергу обумовлено політичними подіями в Україні протягом останнього року, а саме: анексія АР Крим та військові дії в окремих районах Донецької і Луганської областей. Так, наприклад, фінансування соціального захисту населення на цих територіях не проводиться взагалі.
Варто також зазначити, що реальне виконання соціальних статей бюджету залишається на незадовільному рівні (Додаток 6). Так протягом останніх років видатки на соціальний захист на випадок непрацездатності фінансувалися на 85%, а в 2005 році цей показник становив взагалі 60%. З видатками на соціальний захист пенсіонерів ситуація трохи інша, в цілому протягом періоду вони фінансувалися на 100%, проте в минулому році недофінансування склало 6% від запланованого. На перший погляд, це досить високі показники, проте слід зауважити, що як правило план бюджету містить лише мінімально необхідний рівень фінансування, тому недофінансування досить суттєво впливає на соціальне забезпечення населення.
Проблеми та пропозиції щодо зазначених тенденцій:
В умовах необхідності здійснення бюджетної консолідації та пошуку резервів скорочення неефективних видатків бюджету вважаю, що одним із пріоритетних напрямків оптимізації є:
поступове скорочення спеціальних пенсій, призначених за різними пенсійними програмами;
призупинення практики фінансування дефіциту бюджету за рахунок коштів державного бюджету. Цей крок дозволить скоротити частку видатків на соціальний захист пенсіонерів у структурі видатків Державного бюджету України на соціальний захист та соціальне забезпечення у середньому на 15% ;
Впроваджувати такі новації доцільно водночас із:
завершенням переходу на трирівневу систему пенсійного забезпечення в Україні. Хоча з цього року в Україні вона діє. Проте, останніми роками процес загальмувався: реформування першого рівня (солідарної системи загальнообов’язкового пенсійного страхування) досі не завершено, другий рівень (накопичувальної системи загальнообов’язкового пенсійного страхування) досі не введено, третій рівень (системи добровільних пенсійних заощаджень) повільно розвивається без державної підтримки;
підвищенням вимог щодо одержання гарантованих державою пенсій (збільшення мінімально необхідного терміну трудового стажу, підвищення пенсійного віку, скорочення видів та обсягів спеціальних пенсій тощо).
Про необхідність підвищення пенсійного віку свідчить той факт, що в Україні, як і в більшості країн світу, відбувається процес старіння населення. Так, у 2000 р. частка осіб у віковій групі 60 років і старше становила 20, 6% від загальної кількості населення, у 2010 р. -20, 7%, у 2014 р. – 21, 6%. У той же час частка осіб у віковій групі 65 років і старше знаходилася на позначці 13, 9% у 2000 р., 15, 7% – у 2010 р. та 15, 3% – у 2014 р [1]. Зрозуміло, що виплата пенсій кожному п’ятому громадянину країни за солідарною системою в сучасних умовах створює надмірне навантаження на державні фінанси та виступає чинником їх дестабілізації. Якщо враховувати, що до 16 років молодь переважно знаходиться на утриманні батьків, то реальна частка осіб, які сплачують податки до бюджету та внески до пенсійного фонду, буде набагато меншою. Це призводить до того, що питома вага осіб у віковій групі 60 років і старше у загальній кількості працездатного населення (від 16 до 59 років) у 2000 р. становила 34, 7%, у 2010 р. – 32, 3% та у 2014 р. – 34, 4% [1]. За таких умов немає сенсу вести мову про приведення розміру пенсій до європейських стандартів. Єдиним виходом із цієї ситуації є підвищення пенсійного віку до 65 років, як у більшості європейських і провідних країнах світу.
На користь цієї пропозиції свідчить той факт, що в Україні поступово зростає середня очікувана тривалість життя при народженні. Для чоловіків цей показник у 2000 р. становив 62, 77 років, у 2010 р. – 65, 28 років, у 2012 р. – 66, 11 років. Для жінок – відповідно 74, 18 років, 74, 08 років, 75, 50 років та 76, 02 років. Враховуючи менталітет населення та дещо нижчу за європейські показники тривалість життя, впроваджувати непопулярні серед населення новації у системі пенсійного забезпечення треба поступово, з наданням перехідного періоду для можливості вибору громадянами між терміном виходу на пенсію та її очікуваним розміром.
Стосовно видатків Державного бюджету на соціальний захист непрацездатного населення, то, на мою думку, прогнозується збільшення або збереження їхньої частки на існуючому рівні у структурі видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення. Тож, значного реформування вони не потребують.
 
Висновок
 
Отже, результати проведеного дослідження дозволили зробити ряд висновків.
Аналіз структури зазначеної групи видатків дає підстави констатувати, що у протягом аналізованого періоду серед зазначеної групи видатків значно переважали видатки на соціальний захист пенсіонерів, частка яких варіювалася в межах 79% у 2008 році до 94% у 2014р. Про що свідчить запущений як в Україні, так і в більшості країн світу, процес старіння населення. Тому не дивно, що видатки на випадок непрацездатності в структурі видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення є незначними і в середньому складають 1-2% державних видатків групи.
Також зазначимо, що видатки на соціальний захист пенсіонерів і непрацездатних осіб фінансуються більше ніж на половину із загального фонду Державного бюджету України.
Дослідження динаміки видатків показало, що видатки на соціальний захист пенсіонерів протягом останніх років мають тенденцію до зростання, а стосовно видатків на соціальний захист непрацездатних осіб, то тут не можна виділити єдину тенденцію, помітні певні коливання в обсягах даної підгрупи видатків.
Крім того, відбулося скорочення як обсягу видатків на соціальний захист пенсіонерів, так і обсягу видатків на соціальний захист непрацездатного населення, що в обумовлено політичними подіями в Україні протягом останнього року, а саме: анексія АР Крим та військові дії в окремих районах Донецької і Луганської областей. Так, наприклад, фінансування соціального захисту населення на цих територіях не проводиться взагалі.
Виконання соціальних статей бюджету залишається на незадовільному рівні 85-100%. На перший погляд, це досить високі показники, проте слід зауважити, що як правило план бюджету містить лише мінімально необхідний рівень фінансування, тому недофінансування досить суттєво впливає на соціальне забезпечення населення.
Підсумовуючи все вищесказане, я хотів би зазначити, що бюджетне фінансування соціального захисту населення в Україні не позбавлене істотних недоліків, а тому в даному контексті необхідно здійснити ряд заходів, а саме:
поступове скорочення спеціальних пенсій, призначених за різними пенсійними програмами;
скоротити частку видатків на соціальний захист пенсіонерів у структурі видатків цієї групи шляхом призупинення практику покриття дефіциту пенсійного фонду коштами державного бюджету, що дозволить скоротити частку видатків на соціальний захист пенсіонерів у структурі видатків Державного бюджету України на соціальний захист та соціальне забезпечення у середньому на 15% ;
завершити перехід на 3-рівневу систему пенсійного забезпечення (1 рівень (солідарної системи загальнообов’язкового пенсійного страхування) досі не завершено, другий рівень (накопичувальної системи загальнообов’язкового пенсійного страхування) досі не введено, третій рівень (системи добровільних пенсійних заощаджень)).
підвищенням вимог щодо одержання гарантованих державою пенсій (збільшення мінімально необхідного терміну трудового стажу, підвищення пенсійного віку, скорочення видів та обсягів спеціальних пенсій тощо).
стосовно видатків Державного бюджету на соціальний захист непрацездатного населення, то, на мою думку, прогнозується збільшення або збереження їхньої частки на існуючому рівні у структурі видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення. Тож, значного реформування вони не потребують.
 
Список використаної літератури
 
Коляда Т. А., Фінансове забезпечення соціальних функцій держави: стан, тенденції та напрямки оптимізації – Режим доступу: http: //www. problecon. com/pdf/2014/3_0/100_107. pdf
Корень Н. В., Модернізація механізму управління капітальними видатками як складової інноваційної моделі розвитку економіки// Наукові записки. Серія “Економіка”, Випуск №19 – 2012, – с. 31-35 – Режим доступу: file: ///C: /Users/admin/Downloads/Nznuoa_2012_19_9. pdf
Сидор І. П. Бюджетне забезпечення соціального захисту населення: теоретичні аспекти і вітчизняна практика – Режим доступу: http: //www. economy. nayka. com. ua/pdf/9_2015/29. pdf
Шляхов О. В., Шляхи оптимізації видатків Державного бюджету України – Режим доступу: http: //www. rusnauka. com/15_APSN_2010/Economics/67871. doc. htm
Державна казначейська служба України // http: //treasury. gov. ua/main/uk/index
Державна фіскальна служба України //http: //sfs. gov. ua/
 
Додаток 1
Рис. 1 Структура видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення Державного бюджету України, %
 
Додаток 2
Рис. 2 Динаміка видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення Державного бюджету України, млн.. грн.
 
Додаток 3
Рис. 3 Темпи приросту видатків на соціальний захист пенсіонерів і на випадок непрацездатності, %
 
Додаток 4
Рис. 4 Структура видатків на соціальний захист на випадок непрацездатності в розрізі загального і спеціального фондів Державного бюджету України, %
 
Додаток 5
Рис. 5 Структура видатків на соціальний захист пенсіонерів в розрізі загального і спеціального фондів Державного бюджету України, %
 
Додаток 6
Рис. 6 Виконання планових показників видатків на соціальний захист пенсіонерів і на випадок непрацездатності, %
 
Додаток 7
 
Таблиця 1
Результати проведеного дослідження
Питання, якi пiдлягaли aнaлiзуВиявлeнi тенденції та проблемиПропозиції щодо покращення ситуації
Видатки на соціальний захист пенсіонерівНайбільш вагомою за обсягом статтею видатків ДБУ – видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення населення. Так серед зазначеної групи видатків переважають видатки на соціальний захист пенсіонерів, про що свідчить запущений як в Україні, так і в більшості країн світу, процес старіння населення. призупинення покриття дефіциту пенсійного фонду коштами ДБУ;
підвищення вимог щодо одержання гарантованих державою пенсій;
поступове скорочення спеціальних пенсій, призначених за різними пенсійними програмами;
завершити перехід на 3-рівневу систему пенсійного забезпечення. 
Видатки на соціальний захист непрацездатного населенняВидатки на випадок непрацездатності є незначними за обсягами, і в структурі видатків на соціальний захист та соціальне в середньому складають 1-2% державних видатків групи
збільшення або збереження їхньої частки на існуючому рівні у структурі видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення. 
Фото Капча