+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
25
Мова:
Українська
вигляді дворівневої структури управління фінансовими ресурсами, яка представлена:
– Національним банком України та його підрозділами,
– комерційними банками різних форм власності, спеціалізації та територіального статусу.
Згідно із Законом, прийнятим у вересні 2006 р. дозволяється створення комерційних банків України тільки у формі ВАТ або кооперативного банку.
Лекція 2.
1. Види комерційних банків.
2. Операції комерційних банків.
1. Види комерційних банків
(Закон, ст. 4 -13)
Сучасний комерційний банк – це автономна, економічно самостійна, комерційна структура, діяльність якої контролюється державними органами банківського нагляду.
Банківські установи є посередниками між власниками коштів та їх користувачами і статус банку слугує своєрідною гарантією збереження і повернення коштів власникам у визначений термін.
Особливістю банківської діяльності є багаторазове перевищення залучених коштів порівняно з власним капіталом, тому активні операції здійснюються переважно за рахунок залучених коштів, а не власного капіталу банку.
Основні функції банків полягають у мобілізації тимчасово вільних грошових коштів і їх розміщенні від свого імені і за власний рахунок у формі кредитування юридичних і фізичних осіб, у проведенні фінансових розрахунків і формуванні платіжної системи держави, здійсненні грошової емісії тощо.
Узагальнюючи всі види та напрями діяльності банків, можна виокремити дві функції банків:
- трансформаційну;
- емісійну.
Трансформаційна функція зумовлена посередницькою місію банків, вона полягає у зміні (трансформації) якісних характеристик грошових потоків, які проходять через банки: строковість, обсяги, просторове спрямування, рівень ризику.
Емісійна функція полягає у створенні додаткових платіжних засобів (емісія банками готівкових та депозитних грошей)
Свої функції банки реалізують через виконання певного набору операцій.
Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій.
Комерційні банки класифікують за такими ознаками:
За формами власності:
- державні
- кооперативні
- колективні:
- акціонерні товариства (відкритого і закритого типу) ;
- товариства з обмеженою відповідальністю (пайові банки).
Державний банк – це банк, 100% статутного капіталу якого належить державі.
Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб.
Акціонерні банки формують свій капітал за рахунок об’єднання індивідуальних капіталів засновників шляхом випуску і розміщення акцій банку. Власником капіталу є акціонерне товариство, тобто банк. Акціонери не мають право вимагати від банку повернення своїх внесків. Саме тому акціонерні банки вважають більш стійкими і надійними
Банки у формі ТОВ формують свій капітал за рахунок внесків грошових коштів (паїв) у статутний фонд. При цьому за кожним з учасників зберігається право власності на його частку капіталу, тобто банк не є власником капіталу. Відповідальність кожного учасника обмежена розміром його внеску в капітал банку.
2. За обсягом та різноманітністю операцій:
- універсальні банки, які виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам;
– спеціалізовані банки, що у своїй діяльності орієнтуються на виконання
вузького кола спеціалізованих операцій.
Банк набуває статусу спеціалізованого, якщо більше 50% його активів є активами одного типу.
Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного у разі, якщо більше 50% його пасивів є вкладами фізичних осіб.
2. 2. За функціональною спеціалізацією розрізняють банки:
- інвестиційні;
- ощадні;
- іпотечні;
- розрахункові (клірингові)
Інвестиційні акумулюють тимчасово вільні грошові кошти на тривалі строки (в тому числі шляхом випуску облігацій) і надають довгострокові кредити, а також надають послуги по випуску та розміщенню ЦП різних емітентів (випускають і розміщують акції промислових компаній)
Ощадні банки спеціалізуються на залученні заощаджень населення у формі вкладів та кредитуванні фізичних осіб. Крім того, можуть виконувати розрахунково-касове обслуговування організацій.
Іпотечні банки здійснюють довгострокове кредитування житлового будівництва під заставу земельних ділянок (іпотеки), інші довгострокові позики під заставу нерухомості. Значна частка їхніх пасивів формується за рахунок власного капіталу і капіталу, мобілізованого шляхом випуску іпотечних облігацій.
Попри спеціалізацію банки можуть виконувати і інші операції, характерні для універсальних банків.
3. За належністю капіталу банку:
- українські
- іноземні
- спільні за участю капіталу
Банки мають право створювати банківські об»єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп.
Операції комерційних банків
Сьогодні комерційні банки у країнах з розвиненою ринковою економікою виконують широкий спектр операцій (до 300).
Для розуміння сутності банківські операції класифікують за таким ознаками:
За економічною сутністю:
а) базові
депозитні (приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
розрахунково – касові (відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів) ;
кредитні (розміщення залучених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик)
б) інші операції, спрямовані на задоволення потреб клієнтів та отримання прибутку
– валютні
– операції з цінними паперами
– інвестиційні
– нетрадиційні (лізинг, факторинг, гарантії, поручительства, трастові тощо).
2. За функціональним призначенням:
– пасивні
- активні
– комісійно-посередницькі
Пасивні операції – це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку. За видом банківських ресурсів розрізняють пасивні операції з формування власних, залучених та позичених ресурсів.
Операції з формування власних ресурсів включають:
- операції з формування статутного фонду банку;
- операції з формування резервного фонду