Види банків і порядок їх створення в Україні

11) документ, що підтверджує наявність приміщення;

12) установчі документи акціонерів (учасників) банку.

Установчий договір має містити інформацію про вид товариства та мету його діяльності; про склад засновників і особу, уповноважену підписувати документи і здійснювати інші дії від їхнього імені; про розмір, порядок і термін формування статутного фонду; про порядок розподілу прибутку та покриття збитків банку.

Статут банку має відповідати вимогам Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про господарські товариства”.

Протокол установчих зборів має містити рішення про створення банку, ухвалення статуту, обрання членів органів управління банку та органів контролю, призначення голови правління, головного бухгалтера та особи, уповноваженої від імені засновників відповідати за реєстрацію банку.

Економічне обгрунтування та мета створення банку являють собою бізнес-план на перший рік діяльності і включають розрахунковий баланс, розрахунок доходів, витрат та прибутку на кінець першого року діяльності.

Висновок аудиторської організації включає дані про фінансовий стан та платоспроможність засновників. Перевірку фінансового стану і платоспроможності засновників комерційного банку можуть здійснювати як аудиторські організації, так і окремі аудитори, але за умови наявності ліцензії Аудиторської палати України.

Достовірність висновків про фінансовий стан засновників, частка яких становить не менше 5% оголошеного статутного фонду, перевіряється підрозділами НБУ.

Бухгалтерська і фінансова звітність подається всіма засновниками – юридичними особами незалежно від розміру їх участі у статутному фонді банку станом на перше число місяця, в якому здійснюється внесок до цього фонду.

Плата за реєстрацію банку, його філії та за реєстрацією змін і доповнень до його установчих документів, установлена Національним банком України у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

Копія звіту про проведення відкритої підписки на акції подається банками, що створюються у формі акціонерного товариства відкритого типу. Звіт має встановлену Міністерством фінансів України стандартну форму.

Установчі документи надаються засновниками – юридичними і особами, які за організаційною формою діяльності є акціонерними або пайовими товариствами. Це можуть бути як нотаріально засвідчені копії, так і оригінали статутів, установчих договорів та протоколів установчих зборів акціонерних товариств (зборів учасників для пайових товариств).

2. Пакет документів передається на розгляд у регіональне управління НБУ за місцем створення комерційного банку, де протягом двох тижнів мають бути підготовлені висновки щодо фінансового стану, платоспроможності, репутації акціонерів (учасників) ; наявності приміщення, придатного для розміщення банку; професійної придатності і репутації перших посадових осіб майбутнього банку.

3. Висновки РУ НБУ разом із пакетом документів передаються в центральний апарат НБУ, де розглядаються управлінням реєстрації і ліцензування комерційних банків, департаментом валютного регулювання, юридичним департаментом, а в разі необхідності й іншими департаментами.

4. Остаточне рішення про можливість створення комерційного банку з національним капіталом приймає Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків.

Для банків, що створюються з участю іноземного капіталу таке рішення ухвалюється Правлінням НБУ.

5. Реєстрація банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису в Республіканську книгу реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ у місячний строк з дня отримання документів Національним банком України

Процедура реєстрації іноземного і спільного банку (створеного з участю національного та іноземного капіталу) має деякі особливості.

По-перше, значно ширший пакет документів, що подаються в НБУ. Крім перелічених вище це ще й такі:

• рішення уповноваженого органу іноземного засновника про створення комерційного банку в Україні;.
• письмова згода контрольного органу держави, резидентом якої є іноземний засновник (акціонер або учасник), на участь у створенні банку;
• копії установчих документів іноземних засновників;
• копії установчих документів засновників іноземних засновників (учасників) ;
• витяг з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземний засновник (учасник) офіційно зареєстрований;
• висновок аудиторської організації, яка визнана НБУ як така, що має право здійснювати аудиторську перевірку діяльності іноземних засновників;
• повідомлення керівництва центрального банку іноземної держави або уповноваженого органу про здійснення достатнього контролю за діяльністю своїх комерційних банків, що є засновниками, акціонерами (учасниками) українського банку з участю іноземного капіталу.

Іноземні громадяни, що є засновниками, акціонерами (учасниками) вітчизняного комерційного банку, повинні мати підтвердження своєї платоспроможності одним із першокласних банків, а також рекомендації не менше двох юридичних або фізичних осіб з відомою платоспроможністю.

Усі зазначені документи подаються мовою оригіналу з нотаріально засвідченими перекладами українською мовою і мають бути j нотаріально засвідчені за місцем їх видачі і легалізовані в консульських установах України.

Комерційні банки можуть створювати свої філії та представництва як на території України так і за її межами.

Філії та представництва банку є його відособленими підрозділами, розташованими поза межами банку, і функціонують на підставі положень про філію чи представництво. На відміну від представництв, які фінансуються банком і діють від його імені без права виконувати банківські операції, філії виконують усі або деякі його функції.

Представництвам відкриваються поточні рахунки в регіональних управліннях НБУ за місцем їх створення, а філії проводять усі операції за субкореспондентськими рахунками.

2. Ліцензування банківської діяльності

Створення нового банку окрім реєстрації передбачає необхідність отримання спеціального дозволу – банківської ліцензії – на здійснення банківської діяльності. (Закон, ст. 19)

Для отримання ліцензії банк повинен дотримуватись вимог:

• мінімального розміру статутного капіталу;
• джерел формування статутного капіталу;
• складу засновників банку;
• кваліфікації, досвіду та репутації керівництва банку;
• кола операцій, що виконуватимуться банком, та стратегії його діяльності;
• правильності оцінки банківських активів за їх ринковою вартістю;
• заходів щодо створення резервів на випадок виникнення сумнівних безнадійних боргів і збитків від банківської діяльності.

В Україні відповідно до Закону “Про банки і банківську діяльність” дозвіл на створення комерційного банку і на виконання банківських операцій видається Національним банком України.

Ці дві процедури регулюються різними нормативними актами НБУ і можуть бути розірваними в часі: видача ліцензії на здійснення банківських операцій відбувається після процедури реєстрації банку.

Ліцензування банків регулюється положенням НБУ “Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій. Затв. постановою Правління НБУ від 17. 07. 2001 р.

Питання про видачу ліцензії розглядається Управлінням реєстрації та ліцензування банків Національного банку України. Причому положенням передбачені різні умови отримання ліцензії новоствореним банком і розширення ліцензії діючого банку.

Умови надання ліцензії на здійснення банківських операцій для новоствореного банку:

1) зареєстрований статутний капітал банку має бути сповна сплачений на момент прийняття рішення про видачу ліцензії;

2) наявність професійно придатних керівних осіб;

3) наявність підрозділу, який виконуватиме банківські операції, що ліцензуються, а також підрозділу внутрішнього аудиту, керівники яких повинні відповідати вимогам НБУ;

4) наявність відповідних внутрішніх документів банку, які регламентують здійснення операцій, що ліцензуються;

5) забезпечення банку необхідним обладнанням, комп’ютерною технікою, програмними продуктами та засобами зв’язку;

6) відповідність приміщення банку вимогам НБУ.

Умови розширення ліцензії на здійснення банківських операцій для діючих банків:

статутний капітал банку має бути зареєстрованим і оплаченим у розмірі, встановленому НБУ;

2) розмір капіталу банку не може бути меншим від встановленого НБУ і повинен перевищувати розмір зареєстрованого фактично сплаченого статутного капіталу банку;

3) формування резервів банку (резервного фонду і резерву на покриття можливих втрат за кредитними операціями) та фонду гарантування вкладів фізичних осіб має відповідати вимогам НБУ;

4) стабільна беззбиткова діяльність, дотримання банком економічних нормативів та мінімальних резервних вимог протягом останнього півріччя;

5) стан кредитного портфеля не повинен загрожувати інтересам вкладників та кредиторів (сума безнадійних та сумнівних кредитів не може перевищувати розмір фактично сформованого резерву на покриття можливих втрат за кредитними операціями) ;

6) позитивний висновок зовнішнього аудитора про діяльність банку за останній звітний період;

7) відсутність письмово підтверджених порушень вимог чинного законодавства, нормативних актів НБУ та внутрішніх документів протягом останнього півріччя.

Дотримання банками всіх перелічених вимог перевіряється НБУ на підставі поданих комерційними банками відповідних документів.

В значній мірі одержання ліцензій на проведення банківських операцій, і особливо на розширення банківської діяльності, залежить від розміру капіталу комерційного банку.

Якщо до 1998 року при ліцензуванні банківських операцій до уваги брався розмір статутного капіталу, то починаючи з 1999 р. головним став капітал банку.

Капітал банку складається з коштів акціонерів:

• статутного фонду;
• сформованих фондів;
• нерозподільного прибутку.

В якості основного економічного нормативу для контролю поточної діяльності та при наданні ліцензії на здійснення банківських операцій використовується нормативне значення власного капіталу, встановлене Нацбанком.

Усі банки, що подають клопотання про видачу чи розширення ліцензії, повинні мати розроблені внутрішні нормативні документи, що регламентують порядок здійснення банком усіх операцій, які ліцензуються. Внутрішні банківські положення розробляються в межах чинного законодавства і нормативних актів НБУ.

На основі вище перелічених документів регіональне управління НБУ за місцем створення чи функціонування комерційного банку в двотижневий строк з дня отримання повного пакету документів розглядає його на предмет дотримання всіх вимог, що ставляться до новостворених чи діючих банків.

Результатом розгляду є висновок РУ НБУ про технічну готовність, забезпеченість кваліфікованими кадрами для виконання відповідних операцій, а також про фінансовий стан і дотримання чинного законодавства та нормативних актів НБУ для діючих банків. У висновках регіональне управління дає обгрунтовані пропозиції щодо можливості надання ліцензії по кожній операції, вказаній у клопотанні та інших документах, поданих на розгляд.

Свій висновок про можливість надання ліцензії новоствореному банку разом із пакетом документів регіональне управління НБУ надсилає на розгляд в Управління реєстрації та ліцензування банків НБУ, яке готує проект рішення. Остаточне рішення про видачу ліцензії новоствореному банку приймає Комісія з питань нагляду та регулювання діяльності – національного банку України.

Остаточне рішення про надання ліцензії чи відмову у її видачі НБУ приймає протягом місяця з дня подання комерційним банком клопотання і необхідного пакету документів.

Ліцензія дійсна тільки за наявності додатку з переліком тих операцій, на які вона поширюється. Строк дії ліцензії не обумовлюється, тобто ліцензія дійсна весь період діяльності банку.

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

ЗАКОН, гл. 8, ст.. 47