Види інформації про злочини проти довкілля та способи її перевірки: проблемні питання

ВИДИ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ ТА СПОСОБИ ЇЇ ПЕРЕВІРКИ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

 

Алябов Ю. В.

 

У статті досліджуються проблемні питання застосування різних способів перевірки інформації про підготовку і скоєння злочинів проти довкілля, висвітлюються різні джерела інформації про підготовку і скоєння кримінальних правопорушень екологічного законодавства.

Ключові слова: криміналістична інформація, джерела інформації, способи перевірки інформації, злочини проти довкілля.

В статье исследуются проблемные вопросы применения разных способов проверки информации о подготовке и совершении преступлений против окружающей природной среды, освещаются разные источники информации о подготовке и совершении уголовных правонарушений экологического законодательства.

Ключевые слова: криминалистическая информация, источники информации, способы проверки информации, преступления против окружающей природной среды.

Alyabov Y. V. TYPES OF INFORMATION ABOUT A CRIME AGAINST THE ENVIRONMENT AND HOW TO CHECK IT: PROBLEMS

This article investigates the problematic issues of application of different methods to verify the information on the preparation and crimes against the environment highlights the different sources of information on the preparation and criminal offenses of environmental legislation.

Key words: criminal records, sources of information, methods to verify the information, crimes against the environment.

Постановка проблеми. Заподіяння серйозної шкоди довкіллю через безгос- подарське ставлення до використання природних ресурсів викликає занепокоєння в сучасному суспільстві і мобілізує громадськість на допомогу правоохоронним органам у протидії злочинам проти довкілля. Однією з причин зростання кількості екологічних правопорушень є послаблення в останні роки контролю за використанням і відтворенням природних ресурсів з боку спеціально уповноважених державних органів, бездіяльність органів місцевого самоврядування, недостатнє забезпечення правоохоронних органів необхідними методичними рекомендаціями з питань розкриття і розслідування такої категорії злочинів.

Зокрема викликає занепокоєння той факт, що в новому кримінально-процесуальному законодавстві недостатньо норм, які б закріплювали базові положення криміналістичного вчення про види джерел інформації про злочини, а також про способи перевірки такої інформації, якими могли б користуватися слідчі в ході досудового розслідування, в тому числі злочинів проти довкілля. Законодавче закріплення таких видів інформації про злочини і способи перевірки такої інформації допоможе підвищити ефективність діяльності слідчих і оперативних підрозділів.

Ступінь розробленості проблеми. Деякі питання проблематики криміналістичної характеристики злочинів проти довкілля, а також дотримання законності під час перевірки інформації про екологічні правопорушення, що може бути отримана оперативним шляхом, досліджувались вче- ними-криміналістами: В. Л. Грохольським, М. О. Духно, В. В. Єгошиним, І. П. Козаченком, Г. А. Матусовським, Н. І. Ниндиповою, А. М. Плєшаковим, М. О. Селівановим та ін. Водночас проблема перевірки інформації про будь-які злочини, в тому числі злочини проти довкілля, є дискусійною.

З огляду на це метою статті є спроба класифікувати види інформації про злочини проти довкілля, яка може надходити слідчому, прокуророві або оперативним підрозділам, а також окреслення способів перевірки такої інформації з метою використання такої інформації в якості доказової в кримінальному провадженні. Це, у свою чергу, вимагає виконання таких завдань: дослідити і порівняти старі і нові норми кримінально-процесуального законодавства, що стосуються видів джерел інформації про злочини проти довкілля, порядку збирання такої інформації, способів перевірки інформації та її оцінки з точки зору належності і допустимості; виявлення можливих прогалин у сучасному кримінально-процесуальному законодавстві; обґрунтувати доцільність класифікації видів джерел інформації про злочини проти довкілля та визначення способів її перевірки.

Виклад основного матеріалу. У сучасному світі особливого значення набуває кримінально-правова охорона відносин у сфері охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, ефективної боротьби слідчих і оперативних підрозділів, органів прокуратури з кримінальними правопорушеннями норм екологічного законодавства. З цією метою в чинному Кримінальному кодексі України редакції 2001 року було запроваджено розділ «Злочини проти довкілля» [3, с. 629], в якому систематизовано за родовим об’єктом склади кримінальних правопорушень, що посягають на порядок використання та охорони природних ресурсів, екологічну безпеку.

За даними ООН, екологічні злочини займають третє місце у світі за частотою скоєння, проте їх виявленню та розслідуванню не надається належна увага. Наслідки ж екологічних злочинів проявляються у заподіянні значної шкоди довкіллю, здоров’ю та життю громадян, стану екосистем, збереженню біорізноманіття, а також у забрудненні і вичерпанні природних ресурсів. У Європейському Союзі значно зросла увага до цього питання, оскільки на засіданні Спеціального комітету ЄС з питань організованої злочинності Європарламенту у липні 2012 року було запропоновано вдосконалити законодавчу базу для 27 країн- членів ЄС у сфері протидії екологічним злочинам. Розслідуванням екологічних злочинів на міжнародному та європейському рівнях займаються Інтерпол та Європол.

У сучасних умовах зростання впливу науково-технічної революції на стан навколишнього природного середовища стає важливим удосконалення організації розслідування злочинів проти довкілля: оперативне реагування правоохоронної системи на інформацію з різних джерел проекологічні правопорушення, своєчасна і якісна перевірка слідчими підрозділами і оперативними підрозділами інформації про злочини проти довкілля, ефективне здійснення системи гласних і негласних слідчих (розшукових) заходів з використанням сучасних методик і спеціальних знань.

Аналіз практики досудових розслідувань показує, що на початковій стадії розслідування з’являється суб’єктивна заява або повідомлення про злочин, який вже був вчинений і має певні негативні наслідки, або злочин, який готується, і в цій заяві, або повідомленні, містяться неперевірені дані, що мають підтверджувати наявність підстав для порушення кримінальної справи. Ретельний аналіз таких