Виховання молодого покоління українців через спортивну та творчу діяльність

 

ВСТУП 

РОЗДІЛ І. МОЛОДЬ, МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА ТА МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 

1.1. Становище молоді в Україні 

1.2. Становище молоді в Європейському Союзі 

1.3. Державна молодіжна політика        

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ДОСЛІДЖЕНЬ ПО ПРОБЛЕМІ ОЗДОРОВЧО-СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СЕРЕД МОЛОДІ        

2.1. Формування навичок ведення здорового способу життя засобами фізкультурно-оздоровчої роботи        

2.2. Ступінь поширення занять фізкультурно-оздоровчою діяльністю та спортом серед учнів-старшокласників та студентів        

РОЗДІЛ ІІІ. ДЕРЖАВНА ПРОПАГАНДА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СЕРЕД МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ        

3.1. Використання технологій суспільних зв'язків для пропаганди серед молоді спортивно-оздоровчої діяльності        

3.2. Особливості пропаганди фізичної культури і спорту на сторінках української преси        

РОЗДІЛ IV. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ        

4.1. Виховання молодого покоління через творчу діяльність на прикладі Рівненської обласної молодіжної креативної організації «Діамантова Вулиця»

4.1.1 Загальні положення        

4.1.2. Мета, завдання, діяльність Організації        

4.1.3. Члени Організації, їх права та обов’язки        

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ        

ДОДАТОК        

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                  

 

 

Молодь — соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов’язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.

Сучасна молодь довше навчається в школі та, відповідно, пізніше починає самостійне трудове життя. Ускладнилися й самі критерії соціальної зрілості. Початок самостійного трудового життя, завершення навчання та набуття стабільної професії, одержання політичних прав, матеріальна незалежність від батьків, вступ у шлюб і народження першої дитини — усі ці події, такі, що в своїй сукупності надають людині почуття повної дорослості, та відповідний соціальний статус, настають не одночасно, й сама їхня послідовність і символічне значення кожного з них не однакові в різних соціальних прошарках. Звідси й дискусійність хронологічних, абсолютних вікових границь: нижню границю молодості встановлено між 14 і 16, а верхню — між 25 і 30 роками та навіть пізніше [7, 37].

Не менш важливим, аніж подовження періоду молодості, є ускладнення самого процесу соціалізації. Формування особистості молодої людини здійснюється сьогодні під впливом декількох відносно автономних соціальних факторів, найважливішими з який є: сім’я (родина), школа, спільнота однолітків (молодіжні організації, різноманітні неформальні, стихійні групи та співтовариства), засоби масової інформації. Вже сама численність цих інститутів і засобів впливу надає особистості, що формується, значно більший ступінь автономії від кожного з них окремо як ніколи в минулому. Організація виховання і навчання молоді по віковому принципу підсилює цю вікову гомогенність, сприяючи виробленню специфічної «молодіжної» самосвідомості і стилю життя («субкультури»).

Фізично-оздоровча культура, спорт та творчість є невід’ємною частиною національної історії й культури народу, сприяють гармонічному розвитку особистості, досягненню довголіття, твердженню здорового способу життя.

Саме на цю галузь держава поклала рішення проблем соціального комплексу, нерозривно пов'язаного зі станом і зміцненням здоров'я дітей, підлітків, студентської молоді, трудящих, підприємств і установ країни.

У сучасних умовах все більш зростаючого значення набуває масова фізична культура. Більше того, є всі підстави думати, що соціально обумовлена необхідність цілеспрямованого вдосконалювання здоров'я людини повинна трансформуватися в культурну потребу, у прагнення до фізичного вдосконалення.

Тому проблема формування, а надалі підтримки рівня фізичної активності, ведення здорового способу життя, пропаганда спортивно-оздоровчої діяльності є досить актуальною, адже здоров'я – це сукупність фізичних і духовних якостей людини, які є необхідною передумовою успішної трудової діяльності, здійснення творчих планів, створення міцної дружної родини, народження й виховання дітей, оволодіння досягненнями культури.

Дослідження управління пропагандистською діяльністю керівними фізкультурними організаціями, особливостей її здійснення у спортивних школах, організації рекламної діяльності в оздоровчих клубах, з’ясування шляхів їх подальшої активізації та удосконалення є актуальним.

Актуальність проблем, їх недостатня теоретична та методична база, потреби практики зумовили вибір теми магістерської роботи «Виховання молодого покоління через спортивну та творчу діяльність».

Мета дослідження – визначити шляхи активізації пропагандистської діяльності, яку проводять молодіжні, творчі, спортивні та фізкультурно-оздоровчі організації різних типів. Формування уявлення про особливості функціонування засобів масової інформації, а також вивчення питань щодо пропаганди творчості, фізичної оздоровчої культури і спорту.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити такі завдання:

1. Проаналізувати, систематизувати та узагальнити науковий здобуток вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем пропаганди і реклами у сфері оздоровчої фізичної культури і спорту.

2. Визначити рівень формування навичок ведення здорового способу життя засобами спортивно-оздоровчої роботи;

3. Встановити ступінь поширення занять фізкультурно-оздоровчою діяльністю та спортом серед молоді;

4. Дослідити значення використання технологій суспільних зв'язків для пропаганди серед населення спортивно-оздоровчої та творчої діяльності.

Об'єкт дослідження – місце пропаганди в системі функцій, які виконують типові організації сфери