Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Використання логіко-математичних ігор у роботі зі старшими дошкільниками

Тип роботи: 
Педагогічний досвід
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Вступ
 
Базовою програмою «Я у Світі» для дітей старшого дошкільного віку передбачається значне розширення, поглиблення й узагальнення елементарних математичних уявлень, подальший розвиток діяльності рахунку. Діти вчаться рахувати до 10 не тільки зорово предмети, але й звуки, предмети, сприйняті на дотик, предмети, які рухаються. Уточнюється уява дітей про те, що число предметів не залежить від їхніх розмірів, просторового розташування й від напрямку рахунку. Порівнюючи суміжні числа в межах 10 з опорою на наочний матеріал, діти засвоюють, яке із двох суміжних чисел більше, яке менше, одержують елементарну уяву про числову послідовність, про натуральний ряд.
У старшій групі формують поняття про те, що деякі предмети можна розділити на кілька рівних частин. Діти ділять на 2 і 4 частини моделі геометричних фігур (квадрат, прямокутник, трикутник), а також інші предмети, порівнюють ціле й частини.
Велику увагу приділяють формуванню просторових і часових уявлень. Діти вчаться бачити зміну предметів по розмірах, оцінювати розміри предметів з погляду вимірів: довжини, ширини, висоти.
Дітей вчать розрізняти близькі за формою геометричні фігури (круг й фігури овальної форми), послідовно аналізувати й описувати форму предметів.
У дітей закріплюють уміння визначати словом місце того або іншого предмета стосовно себе (ліворуч від мене вікно, поперед мене шафа), стосовно іншого предмета (праворуч від ляльки сидить заєць, ліворуч від ляльки – конячка).
Розвиваються вміння орієнтуватися в просторі: змінювати напрямок руху під час ходьби, бігу, гімнастичних вправ. Учать визначати розміщення дитини серед навколишніх предметів (наприклад, «я стою за стільцем», «біля стільця» та ін...). Діти запам'ятовують назви й послідовність днів тижня.
 
1. Педагогічні можливості гри в розвитку логіко-математичного мислення
 
Теоретичні й експериментальні роботи А. С. Виготського, Ф. Н. Леонтьєва, C. JI. Рубінштейна свідчать про те, що логічне мислення, творча уява, осмислена пам'ять не може розвиватися в дитини у результаті спонтанного дозрівання вроджених задатків. Вони формуються протягом дитинства, у процесі виховання, яке відіграє, як писав JI. C. Виготський «провідну роль у психічному розвитку дитини».
В. О. Сухомлинський писав: «Не обрушуйте на дитину лавину знань – під лавиною знань може бути похована допитливість. Умійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось одне, але відкрити так, щоб шматочок життя заграв перед дітьми всіма кольорами веселки. Відкривайте завжди щось недоговорене, щоб дитині хотілося ще раз вернутися до того, що віна довідалася».
Тому навчання й розвиток дитини повинні бути невимушеними, здійснюватися через властиві конкретному віку види діяльності й педагогічні засоби. Таким розвиваючим засобом для старших дошкільників виступає гра.
Незважаючи на те, що гра поступово перестає виступати в якості провідного виду діяльності в старшому дошкільному віці, але вона не втрачає розвиваючих функцій.
Я. А. Коменський розглядає гру як необхідну для дитини форму діяльності. А. С. Макаренко звертав увагу батьків на те, що «виховання майбутнього діяча полягає не в усуненні гри, а в такій її організації, коли гра залишається грою, але в грі виховуються якості майбутньої дитини, громадянина».
У сюжетно-рольових, творчих іграх діти відображають свої враження про навколишній світ, події і явища, що відбуваються. У іграх із правилами дошкільники засвоюють різноманітні знання, розумові операції та дії. Засвоєння знань та вмінь здійснюється в міру загального розумового розвитку.
Розумовий розвиток дітей відбувається як у процесі творчих так і дидактичних ігор. Сама назва дидактичні говорить про те, що ці ігри мають мету розумового розвитку дітей і, отже, можуть розглядатися як прямий засіб розумового виховання.
Об'єднання в дидактичній грі навчального завдання з ігровою формою, наявність готового змісту й правил дає можливість педагогові більш планомірно використовувати дидактичні ігри для розумового виховання дітей.
Дуже важливо, що гра – це не тільки спосіб і засіб навчання, це ще й радість, і задоволення для дитини. Усі діти люблять грати, і від дорослого залежить, на скільки ці ігри будуть змістовними й корисними.
Граючись, дитина може не тільки закріпити раніше отримані знання, але й здобувати нові навички, уміння, розвивати розумові здібності. З цією метою використовуються спеціальні ігри, насичені логічним змістом. А. С. Макаренко розумів, що одна гра, навіть краща, не може забезпечити успіху в досягненні виховних цілей, тому прагнув створити комплекс ігор.
У сучасній педагогіці дидактична гра розглядається, як ефективний засіб розвитку в дитини інтелектуальних психічних процесів (уваги, пам'яті, мислен-ня, уяви). За допомогою дидактичної гри дітей навчають самостійно мислити, застосовувати отримані знання в практичній діяльності. Більшість ігор ставлять перед дітьми завдання раціонального використання наявних знань у розумових операціях:
знаходити характерні ознаки в предметах і явищах навколишнього світу;
порівнювати, групувати, класифікувати предмети по певних ознаках, робити правильні висновки.
Активність дитячого мислення є головною передумовою свідомого засвоєння глибоких знань, налагодження стосунків у колективі.
Дидактичні ігри розвивають сенсорні здатності дітей. Процеси відчуття й сприйняття лежать в основі пізнання дитиною навколишнього середовища. Розвивається мова дітей: активізується словник, формується правильна звуковимова, зв’язне мовлення, вміння правильно висловлювати свої думки. В іграх діти вчаться використовувати видові, родові поняття, вправляються в знаходженні синонімів, слів, подібних за значенням та ін...
Отже, розвиваючі властивості гри великі.
Фото Капча