Використання логіко-математичних ігор у роботі зі старшими дошкільниками

Математичними іграми вважаються ігри, у яких змодельовані математичні побудови, відносини, закономірності. Для знаходження відповіді (розв'язку), як правило, необхідний попередній аналіз умов, правил, зміст гри або завдання. По ходу розв'язку потрібне застосування математичних методів й умовиводів.

Різновидом математичних ігор і завдань є логічні ігри, завдання, вправи. Вони спрямовані на тренування мислення при виконанні логічних операцій і дій. З метою розвитку мислення дітей використовують різні види нескладних завдань і вправ. Це завдання на знаходження пропущеної фігури, продовження ряду фігур, на пошук чисел, яких не вистачає у ряді фігур (знаходження закономірностей, що лежать в основі вибору цієї фігури та ін...)

Отже, логіко-математичні ігри – це ігри, у яких змодельовані математичні відносини, закономірності, що припускають виконання логічних операцій і дій.

JI. А. Столяров виділяє наступну структуру навчальної гри, яка включає основні елементи, характерні для справжньої дидактичної гри: дидактичне завдання, ігрові дії, правила, результат.

Дидактичні завдання:

завжди розробляються дорослими;

спрямовані на формування принципово нових знань і розвиток логічних структур мислення;

ускладнюються на кожному новому етапі;

тісно пов'язані з ігровими діями й правилами;

представляються через ігрове завдання й усвідомлюються дітьми.

Правила чітко зафіксовані, визначають спосіб, порядок, послідовність дій. Ігрові дії дозволяють реалізувати дидактичне завдання через гру. Результати гри – завершення ігрової дії або виграш.

У логіко-математичних іграх і вправах використовується спеціальний структурований матеріал, що дозволяє наочно представити абстрактні поняття й відносини між ними.

Спеціально структурований матеріал:

геометричні форми (обручі, геометричні блоки) ;

схеми;

схеми-правила (ланцюжок фігур) ;

схеми функції (обчислювальні машини) ;

схеми операції.

Отже, педагогічні можливості дидактичної гри дуже великі. Гра розвиває всі сторони особистості, активізує інтелектуальні можливості дитини.

 

 

Інтерес до математики в старших дошкільників підтримується цікавістю самих завдань, запитань. Говорячи про цікавість, маємо на увазі не розвагу дітей порожніми забавами, а цікавість змісту математичних завдань. Педагогічно виправдана цікавість має на меті привернути увагу дітей, підсилити їх розумову діяльність. Цікавість у цьому змісті завжди несе елементи дотепності, ігрового настрою, святковості. Цікавість є основою для проникнення у свідомість дітей почуття прекрасного в самій математиці. Цікавість характеризується наявністю розумного гумору в змісті математичних завдань. Гумор повинен бути доступний розумінню дітей. Тому вихователі домагаються від дітей дохідливого роз'яснення сутності легких завдань-жартів, розуміння самого гумору, його необразливості. Почуття гумору пом'якшує сприйняття окремих невдач. Легкий гумор повинен бути добрим, створювати бадьорий, піднятий настрій.

Атмосфера легкого гумору створюється шляхом включення в заняття завдань-розповідей, завдань героїв веселих дитячих казок, завдань-жартів, шляхом створення ігрових ситуацій і веселих змагань.

На заняттях з математики велике місце займають ігри. Це головним чином дидактичні ігри, зміст яких сприяє або розвитку окремих розумових операцій, або засвоєнню обчислювальних сприймань, навичок у швидкості рахунку.

Цілеспрямоване включення гри в заняття підвищує інтерес дітей до знань, підсилює ефект самого навчання. Створення ігрової ситуації приводить до того, що діти, захоплені грою, непомітно для себе й без особливої праці й напруги, здобувають певні знання, уміння й навички. Гра робить заняття емоційно насиченими, вносить бадьорий настрій у дитячий колектив, допомагає естетично сприймати ситуацію, пов'язану з математикою.

Дидактична гра є коштовним засобом виховання розумової активності дітей, вона активізує психічні процеси, викликає жвавий інтерес до процесу пізнання. У ній діти охоче долають значні труднощі, тренують свої сили, розвивають здібності й уміння. Вона допомагає зробити будь- який навчальний матеріал захоплюючим, викликає в дітей глибоке задоволення, створює радісний робочий настрій, полегшує процес засвоєння знань.

У дидактичних іграх дитина спостерігає, порівнює, зіставляє, класифікує предмети, робить доступні аналіз, синтез, узагальнення.

Дидактичні ігри надають можливість розвивати в дітей довільність таких психічних процесів, як увага й пам'ять. Ігрові завдання розвивають кмітливість і спритність, уміння будувати висловлювання, судження, умовиводи; вимагають не тільки розумових, але й вольових зусиль – організованості, витримки, уміння дотримуватися правил гри, підкоряти свої інтереси інтересам колективу.

Однак, не всяка гра має істотне освітнє й виховне значення, а лише та, яка здобуває характер пізнавальної діяльності. Дидактична гра навчального характеру зближує нову, пізнавальну діяльність дитини з уже звичною для неї, полегшує перехід від гри до серйозної розумової роботи.

Дидактичні ігри особливо необхідні в навчанні й вихованні дітей шестирічного віку, тому що завдяки їм вдається сконцентрувати увагу навіть самих інертних дітей. Спочатку діти проявляють інтерес тільки до гри, а потім і до того навчального матеріалу, без якого гра неможлива. Щоб зберегти саму природу гри й у той же час успішно здійснювати навчання хлопців математики, необхідні ігри особливого характеру. Вони повинні бути організовані так, щоб у них: по-перше, у якості способу виконання ігрових дій виникала об'єктивна необхідність у практичному застосуванні рахунку; по-друге, зміст гри й практичний дії були б цікавими й надавали можливість для прояву самостійності й ініціативи дітей.

Логічні вправи є одним із засобів формування в дітей правильного мислення. Коли говорять про логічне мислення, то мають на увазі, мислення по