Використання педагогічних ситуацій як засіб підвищення якості навчання у вищий школі

Лариса Савченко

 

 

У статті поданий аналіз поняття «педагогічна ситуація» з позицій різних науковців. Автор подав різні трактування та підходи щодо визначення педагогічної ситуації. В статі є різні класифікації типів педагогічних ситуацій, наведені приклади педагогічних ситуацій на заняттях з педагогіки.

 

В рассматриваемой статье уделено раскрытию понятия «педагогическая ситуация». Дана классификация типов педагогических ситуаций с разными подходами ученных к данной теме. Автор в статье приводит примеры разных педагогических ситуаций на занятиях по педагогике.

 

In considered article it is given to disclosing of concept «a pedagogical situation». Classification of types of pedagogical situations with different approaches ученных to the given theme is given. The author in article results examples of different pedagogical situations on occupations on pedagogic.

 

Постановка проблеми. Радикальні зміни, що відбуваються в науково-технічних областях України, обумовили необхідність змін в викладанні педагогічних дисциплін у вищій школі. Відомо, що найбільш цінними освітніми досягненнями є такі, що дають знання, формують уміння та навички, які допоможуть вирішити проблеми, що виникнуть у майбутньому.

Аналіз досліджень та публікацій. Розглянемо поняття «ситуація». У тлумачному словнику С.І. Ожегова під ситуацією варто розуміти сукупність обставин, якесь положення, що викликають обстановку. Б. Т. Лихачов [1, 134] у своєму курсі лекцій визначив педагогічну ситуацію: «Основною кліткою педпроцесу є педагогічна ситуація. Використання педагогом змісту, форм і методів вихованої роботи автоматично не гарантує високої якості виховання і навчання. Ефект виникає у випадку творчого створення вихователем педагогічних ситуацій, із системи яких і утворюється педагогічний процес. Педагогічна ситуація виникає тільки в результаті цілеспрямованої, змістовної, зацікавленої взаємодії педагога і дітей, дітей один з одним, дитини з явищами навколишнього світу».

I. A. Зязюн під педагогічною ситуацією розуміє частину педагогічної діяльності, що містить протиріччя між бажаним рівнем вихованості учнів і досягнутим. Причому ситуація не завжди переходить у розряд педагогічних задач. Це відбувається тільки в тому випадку, якщо вчитель зауважує виниклу ситуацію і ставить перед собою ціль її вирішити.

Як відзначають Н. В. Бордовська й А. О. Рєан «педагогічна ситуація визначає комплекс умов, при яких зважується педагогічна задача» [2, 16] і приводять наступну класифікацію [2, 232]: ситуації стимулювання; ситуації вибору; ситуації успіху; конфліктні ситуації; проблемні навчальні ситуації, ситуації рішення проблемних задач; ситуації ризику; ситуації критики і самокритики; ситуації допомоги і взаємодопомоги; ситуації погрози покарання; ситуації самооцінки; ситуації спілкування; ситуації підпорядкування; ситуації переконання; ситуації обвинувачень і витримки; ситуації швидкого переключення в роботі і спілкуванні; ситуації змагання і суперництва; ситуації співпереживання; ситуації прояву неуважності; ситуації обмеження; ігрові ситуації; ситуації відповідальних рішень; ситуації освоєння нових способів діяльності; ситуації вираження віри і довіри; ситуації пред'явлення вимог; тренінгові ситуації; ситуація розхолоджування дисципліни і дезорганізації.

Педагогічна ситуація в розумінні Г. С. Костюка, ГО. Балла «це система, обов'язковими компонентами якої є: матеріальний чи ідеальний предмет, що знаходиться в деякому вихідному стані; модель стану розглянутого предмета, що вивчається» [5, 43]. О. М. Матюшкін, Ю. М. Кулюткин, Г. С. Сухобська розглядають педагогічні ситуації через вплив на учнів за допомогою взаємодії вчителів з учнями, тобто за допомогою спілкування.

A. C. Чернишов розглядає педагогічну ситуацію як «короткочасну взаємодію вчителя з учнем (колективом класу) на основі протилежних норм, цінностей і інтересів, що супроводжуються значними емоційними проявами і спрямовані на перебудову сформованих взаємин... «[4, 6]. Педагогічні ситуації, на думку A. C. Чернишова, Впливають на форми людської активності. Це – відкриті взаємодії людей між собою, та психологічні реальності, що виявляються на рівні установок, чекань, емоційних реакцій. Взаємини є більш стійкими проявами активності людини і впливають на взаємодію. При найбільш конфліктних педагогічних ситуаціях найбільше виявляються організаційні чи ділові взаємодії і взаємини. A. C. Макаренко у своєму зібрані творів відзначив, що найбільш гострих ситуаціях відносин приймають вид залежності і підпорядкування. Тобто стають відносинами відповідальної залежності. Це ускладнює навчально-виховний процес. Для того, щоб перешкоди не виникали і, щоб їх можна було привести в довірливо-дружні, А. С. Макаренко рекомендував формувати два види виховання учнів: наказувати і підкорятися.

У дослідженнях С. М. Годника відзначається, що на кожній стадії формування колективу можливе виникнення характерних саме для цієї стадії педагогічних ситуацій. Відповідно до цього, «пелагічні ситуації» можна розподілити на наступні групи: формування активу групи; організація спільної роботи; формування довіри до колективу групи; формування суспільної думки, традицій колективу, його стилю; формування суб'єктного впливу колективу на особистість; організація самовиховання.

B. C. Гєршунський у своїх дослідженнях поділяє педагогічні ситуації на два класи: екстремальні ситуації і не екстремальні. Під екстремальними ситуаціями варто розуміти такі ситуації, які необхідно вирішувати невідкладно, оперативно. Не екстремальні – ситуації, що перманентні в часі. Для рішення цих ситуацій у педагога, як правило, мається час у запалі. Не екстремальні ситуації з часом не втрачають своєї актуальності і, за певних умов, можуть перейти в розряд екстремальних, тому педагогу не можна значно затягувати їхнє рішення. ВТ. Сергеев розглядає такі поняття, як «конфліктні ситуації» і «проблемні ситуації» як складові частини педагогічних ситуацій, що виконують окремі