Використання педагогічних ситуацій як засіб підвищення якості навчання у вищий школі

A. C. Чернишов умовно виділяє три фази протікання педагогічних ситуацій. Перша фаза являє собою конфліктний початок при порушені моральних, етичних чи інших ціннісних норм. У ході навчально-виховного процесу перша фаза активізується, як правило. За допомогою студентів. Друга фаза припускає відповідну реакцію з боку інших учасників педагогічної ситуації, від якої залежить весь хід подальших подій, дозвіл ситуації в позитивну чи негативну сторону. За протікання другої фази найчастіше відповідає педагог. Саме на цій фазі, що носить стресогенний характер, вчитель повинний уміти поставити педагогічну задачу і вирішити її. У цьому випадку він не просто знаходить вихід із конкретної ситуації, він вирішує долю подальших взаємин з іншими учасниками навчально-виховного процесу. Друга фаза дозволяє вчителю реалізувати свої творчі здібності. Третя фаза характеризується швидкою зміною існуючих ціннісних норм у залежності від результату другої фази і може змінюватися в двох напрямках - або в бік різкого поліпшення, або в бік погіршення відносин. Третя фаза дуже значно впливає на подальше протікання навчально-виховного процесу.

Розглядом гострих педагогічних ситуацій займався С. М. Годник. Він відзначив їхній гострий характер, який потребує аналізу виникнення її. Не вміння педагога зрозуміти причину може викликати повтор педагогічної ситуації в ще більш напруженій формі. При такому рецидиві наслідки можуть бути непередбачені. Під погрозою може бути не тільки авторитет педагога, але і весь подальший навчально-виховний процес.

Отже, важливо не просто навчити майбутніх педагогів аналізувати педагогічні ситуації і знаходити рішення, але і проводити їхню профілактику. Таким чином, готуючись до занять необхідно, заздалегідь підготуватися до можливих педагогічних ситуацій.

Результати дослідження. На заняттях з педагогічних дисциплін ми використовуємо конкретні ситуації, які моделюють типові ситуації реального спілкування. Запропоновані педагогічні ситуації відображають шкільний педагогічний процес.

Теми педагогічних ситуацій конкретизовані і мають особистісно спрямований напрям, наприклад: «Батьківські збори», «Мій клас», «Конфліктна ситуація», «Бесіда з активом класу» та ін. Обговорення будь-якої теми потребує розвинених педагогічних умінь які сприяють якості навчання у вищий школі. Але потреба у спілкуванні виникає за умови створення певної ситуації.

Наведемо приклади:

1. Вправи на передбачення змісту тексту і розвиток уяви.

а) Прослухайте початок конфлікту і запропонуйте свій варіант його завершення.

б) Прослухайте початок розповіді директора школи і здогадайтесь, що відбулося далі.

Студенти пропонують свої варіанти закінчення ситуацій, після чого учитель знайомить їх з авторським варіантом. Визначається кращий варіант.

2. Вправи на визначення методичної послідовності подій.

а) Послухайте текст і розкажіть в методичній послідовності про проведення виховного заходу в запропонованому класі.

б) прослухайте бесіду класного керівника з батьками учня, розкрийте методичну послідовність цієї бесіди.

Характерною особливістю педагогічних ситуацій на заняттях з педагогіки є емоційна забарвленість. Це знаходить відображення у відборі засобів, у структурі реплік, в інтонаційному оформлені тощо. Справжні педагогічні ситуації містять репліки подиву, захоплення. Оцінки, розчарування, незадоволення та ін. Наприклад, при рішенні педагогічних ситуацій виникають такі типи завдань:

1) висловити побажання і прореагувати на них;

2) погодитись /не погодитись з чимось/;

3) висловити радість /засмученість/;

4) запитувати інформацію і повідомляти інформацію з позиції того, хто відповідає, і навпаки;

5) звернутись з проханням, висловити готовність /відмову його виконання/

6) висловити свою точку зору, обґрунтувати її, щоб переконати співрозмовника;

7) висловити сумнів, невпевненість;

8) висловити схвалення /несхвалення, осуд/.

В своїй практиці ми прийшли до висновку, що при використані педагогічних ситуацій на заняттях з педагогічних дисциплін треба йти від простого до складного, від репродуктивних завдань до творчих. Ми погоджуємось з думкою В. А. Сластьоніна, який запропонував таку класифікацію педагогічних ситуацій. Перший тип педагогічних ситуацій – відповісти на питання, задані щодо визначеної педагогічної ситуації; другого типу – вибрати із запропонованих варіантів рішень вірне; ситуації третього типу – самостійно виділити проблему із запропонованої педагогічної ситуації; ситуації четверного типу – дати психолого – педагогічну характеристику об'єктів і суб'єктів виховання та їхніх взаємин у заданій ситуації; ситуації п'ятого типу – строго дотримуючись формальної логіки вирішити педагогічну ситуацію; ситуації шостого типу - вирішити запропоновану ситуацію на основі знань у сфері педагогіки, діагностики і прогнозування поводження учнів; ситуації сьомого типу – формування нових педагогічних ситуацій на основі реальної педагогічної чи практики з літературних джерел; ситуації восьмого типу – класифікувати педагогічні ситуації з педагогічної практики за місцем виникнення і протікання педагогічного процесу. По взаємодії суб'єктів і об'єктів виховання; за закладеними виховними перспективами; задачі дев'ятого типу – провести професійний самоаналіз особистості і намітити шляхи самовиховання; задачі десятого типу - провести аналіз педагогічної ситуації на основі задач попередніх типів.

Висновок. На основі аналізу різноманітних класифікацій педагогічних ситуацій та педагогічної практики можна зродити висновок, що наявність різноманітних класифікацій дозволяє охопити в навчальному процесі максимальну кількість педагогічних ситуацій, проаналізувати їх і знайти можливості їхнього рішення. Вирішення педагогічних ситуацій буде сприяти своєчасному виявленню труднощів, та підвищенню якості знань студентів з циклу педагогічних дисциплін

На наш погляд чим більше типів педагогічних ситуацій буде розглянуто в ході підготовки майбутніх педагогів, тим більше ймовірність, що молоді фахівці на своїх робочих місцях зможуть самостійно справитись з будь-якою реально виниклою педагогічною ситуацією а це в свою чергу буде сприяти якості освіти у вищих навчальних закладах. Подальшу свою роботу ми вбачаємо у розробці рольових та ділових ігор які б розкрили показники якості освяти майбутніх педагогів.

 

 

1.Лихачов Б. Т. Педагогика: Курс лекций: Учеб. Пособие дл студентов педагог, учеб. заведений и слушателей ИПКиФПК. -; изд., перераб. и допол. -: Юрайт, 2000. - 523 с.

2.Бордовская Н. В., Реан A. A. Педагогика: Учебник для вузов. -Спб. : Питер, 2001. – 304 с.

3.Гинецинский В. И. Предмет психологии: дидактический аспект. – М., 1994. -173 с.

4.Чернышев A. C. Практикум по решению конфликтных педагогических ситуаций. – М., Педагогическое общество России. -1999. -186 с.

5.Учебный материал и учебные ситуации: Психологический аспект/ Под. ред. Т. С. Костюка, Г. А. Балла. б-К. : Рад. Шк., 1986. -143 с.

6.Ю. М. Кравченко Психолого – педагогічний аналіз педагогічних задач та їх компонентів. – Київ, Збірник наукових праць №5, – 2004. – С. 56-68.