Використання показника фенотипічної стабільності рослин за господарсько – цінними ознаками при створенні нового вихідного матеріалу люцерни

 

 

1. Ознаки насіннєвої продуктивності мають середній та високий рівень внутрішньопопуляційної мінливості (Cv 30, 0% і більше), обумовлений сортовими особливостями, факторами року та генотип – середовищної взаємодії, частка впливу яких на різні ознаки проявляється в неоднаковій мірі. Найвищим рівнем модифікаційної мінливості характеризується ознака ''маса насіння рослини». В загальній фенотиповій мінливості ознак ''число квіток в китиці», ''число бобів в китиці» і ''число насінин в бобі» значну роль відіграє генотипова мінливість, рівень якої є специфічним для певних сортозразків. Найвищі коефіцієнти повторюваності цих ознак мають сорти з частковою автогамією Ярославна (0, 41; 0, 43; 0, 77) і Vertus (0, 56; 0, 39; 0, 30).

2. Ознаки кормової продуктивності, характеризуються середніми (Cv до 30%), а довжина вегетаційного періоду – низьким рівнем (Cv < 15%) внутрішньопопуляційної мінливості. За ознаками кормової продуктивності виявлена чітка дивергенція сортозразків, що дає можливості вивчення їх генетики. По тривалості міжфазних періодів – цвітіння і дозрівання у сортозразків встановлений різний рівень їх генетичної обумовленості. Високі коефіцієнти повторюваності цих ознак виявлені у сортів Mega (0, 49; 0, 35), Ellerslaie-1 (0, 43; 0, 28) і Ярославна (0, 11; 0, 41).

3. Між параметрами ознак насіннєвої продуктивності існують позитивні кореляційні зв'язки. З результуючою ознакою ''маса насіння рослини» найбільш тісно корелюють ознаки ''число бобів в китиці» і ''число насінин в бобі», коефіцієнти множинної кореляції яких в залежності від сорту складають 0, 645 – 0, 849 і тому ці дві ознаки необхідно використовувати в селекції на підвищення насіннєвої продуктивності.

4. Встановлений тісний кореляційний зв'язок інтенсивності відростання з висотою рослин (r = 0, 55 – 0, 85) у середньо- та пізньостиглих сортів, у ранньостиглих сортів цей зв'язок невисокий (r = 0, 17). Загальна кущистість з висотою рослин слабо корелює. Добори на підвищення кормової продуктивності можна проводити лише за ознакою ''висота рослини».

5. Тривалість вегетаційного періоду має тісний кореляційний зв'язок з тривалістю міжфазного періоду відростання (r = 0, 71 – 0, 79) і незначний зв'язок з тривалістю цвітіння і дозрівання. Добір на скоростиглість можна проводити лише за ознакою ''довжина вегетаційного періоду».

6. Відсутність кореляційних зв'язків між ознаками насіннєвої і кормової продуктивності та тривалістю вегетаційного періоду вказує на можливість поєднання селекційним шляхом цих властивостей в сортах люцерни.

7. При відсутності вихідних даних по генотиповій обумовленості кількісних ознак у люцерни в якості критерію добору генотипів рослин можна використати показник їх фенотипової стабільності за цими ознаками в часі, який оцінюється по перевищенню середньопопуляційного значення ознак у стандарту, вирощеного в тих же умовах.

8. Встановлено, що об'єктивна оцінка показника фенотипової стабільності рослин за більшістю ознак у люцерни може бути зроблена після трьохрічного вивчення. Частота зустрічаємості рослин з високою фенотиповою стабільністю ознак насіннєвої продуктивності і тривалістю вегетаційного періоду і його міжфазних періодів в середньому по вивчених сортозразках була невисокою (відповідно 7, 7 – 15, 9% і 8, 4 – 11, 4%), тоді як по ознаках кормової продуктивності можливості добору таких рослин були значно вищими (19, 4 – 23, 1%).

9. Використання показника фенотипової стабільності при доборах за окремими ознаками дозволяє виділити групи рослин, які за ознаками насіннєвої продуктивності перевищують стандарт на 16, 7 – 28, 2%, за ознаками кормової продуктивності – на 13, 0 – 43, 0%, мають коротшу тривалість міжфазних періодів – на 1 – 6 днів, а в цілому вегетаційний період – на 6 днів.

10. Використання показника фенотипової стабільності при комплексному доборі по насіннєвій продуктивності дозволило виділити в середньому з вивчених 18 сортозразків групу рослин з показниками ''маси насіння», ''числа бобів в китиці» і ''числа насінин в бобі» вищими за стандарт відповідно на 12, 8%, 22, 5 і 22, 9% при відсутності зменшення числа квіток китиці і зменшенні числа китиць на рослині на 12, 9%.

При комплексному доборі по кормовій продуктивності показники висоти відібраної групи рослин були вищими за стандарт на 17, 7%, інтенсивність відростання – на 53, 2%, а загальна кущистість – на 30, 0%.

При комплексному доборі на скоростиглість досягнуто скорочення міжфазного періоду відростання на 8 днів і подовження періоду дозрівання на 4 дні, тривалість цвітіння залишилось незмінною. В цілому вегетаційний період скоротився на 5 днів.

11. Запропонована нами модифікована методика індивідуально – групового добору рослин дозволяє диференційовано використати генофонд популяцій, на яких проводиться добір. Ефективність його використання суттєво зростає при доборах за генетично детермінованими ознаками.

12. З використанням цього методу із всієї сукупності вивчених сортозразків виділено три групи нового матеріалу (по насіннєвій продуктивності – 69 рослин, кормовій продуктивності – 122 рослини і скоростиглості – 54 рослини), який залучений до подальшого селекційного процесу.

 

 

1. При відсутності даних по генотиповій мінливості кількісних ознак у люцерни в якості критерію при індивідуально – групових доборах слід використовувати