Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Виникнення та розвиток права інтелектуальної власності

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 

зразки та інші, були закріплені виключні права на використання, які означали, що використання результатів творчої діяльності та засобів індивідуалізації третіми особами може здійснюватися тільки за згодою правоутримувача [12, 69]. Між тим зміст ст. 418 ЦК України дає змогу стверджувати сьогодні, що законодавець закріпив це право як права, що становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається ЦК та іншими законами, та залишив відкритою дискусію щодо сутності поняття права інтелектуальної власності, визначивши цей термін як право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений законом. Останнє положення не можна трактувати як ствердження права власності на зазначені результати, оскільки вказано: «право особи. «, а не «право власності особи. « чи «право особи володіти, користуватися і розпоряджатися результатами інтелектуальної творчої діяльності».

Додамо також, що суттєве значення для розуміння специфіки регулювання відносин у сфері права інтелектуальної власності має наголошуване у ст. 419 ЦК України співвідношення категорій «права інтелектуальної власності» і «права власності». При цьому право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного, а перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає перехід права власності на річ, і навпаки.
Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ існують як самостійні правові категорії, пов'язані з наявністю між об'єктами права інтелектуальної власності і матеріальними об'єктами права власності значної кількості відмінностей.
По-перше, результат інтелектуальної діяльності може бути визнаний об'єктом права інтелектуальної власності лише у суворій відповідності до вимог закону.
По-друге, існування права інтелектуальної власності, хоча воно і є абсолютним, виключним правом, обмежено певним строком.
Радянське законодавство не вживало такого терміна, як «інтелектуальна власність». Вперше цей термін було вжито в Законі СРСР «Про власність в СРСР» від 6 березня 1990 р. Закон України «Про власність» містить у ст. 13 п. 2 пряму вказівку на те, що результати інтелектуальної праці є об'єктами права власності громадян.
2. Оскільки право інтелектуальної власності та право власності на річ є самостійними правовими категоріями передача кожного з цих прав є самостійним юридичним фактом, що породжує, змінює, припиняє самостійні правовідносини. Внаслідок цього перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ, у якій було зафіксовано об'єкт творчої діяльності.
3. З тієї ж причини перехід права власності на матеріальну річ не означає одночасного переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності. Наприклад, придбання картини не означає автоматичного переходу авторського права, до особи, яка придбала цю річ.
В Україні зростає кількість зареєстрованих охоронних документів на обєкти промислової власності.
В Україні зростає кількість зареєстрованих охоронних документів на обєкти промислової власності. Станом на 1 квітня 2011 року (з 1992 року) всього зареєстровано 315804 охоронних документа:
98887 патентів на винаходи з урахуванням перереєстрованих авторських свідоцтв та 20-річних після коротких;
58126 патентів на корисні моделі;
21647 патентів на промислові зразки;
137107 свідоцтв на знаки для товарів і послуг з урахуванням розділених реєстрацій;
11 свідоцтв на топографії ІМС;
12 реєстрацій кваліфікованих зазначень походження товарів;
14 свідоцтв на право використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів.
Щомісяця зростає кількість заявок на обєкти промислової власності. Протягом березня 2011 року до Установи надійшло 4490 заявки. З них: всього на винаходи – 437, всього на корисні моделі – 1079, всього на знаки для товарів і послуг – 2837. Зареєстровано у березні 2358 охоронних документів.
Протягом березня 2011 року продовжувалась робота щодо державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права». За вказаний період до Установи надійшло 598 заявок на реєстрацію авторського права, 40 заявок на реєстрацію договорів. Здійснено 507 реєстрацій авторського права на твір та прийнято 33 рішення про реєстрацію договорів, які стосуються права автора на твір.
Патентна статистика Науково-практичний журнал «Інтелектуальна власність».
Створено: Середа, 15 червня 2011, 19: 55
Згідно з даними Управління патентів та торговельних марок США у 2006 р. Америка видала 196 4 тис. патентів на різноманітні винаходи та інновації. З них американським компаніям дісталось більше половини решту патентів отримали іноземці. Україна захистила американським патентом 25 своїх винаходів.
За інформацією Всесвітньої організації інтелектуальної власності яка щорічно публікує дані щодо кількості патентів виданих різними державами світу у 2007 р. була узагальнена ситуація яка склалася у 2004 р. Так за цими даними у світі видано близько 600 тис. патентів.
Останніми десятиліттями склалася тенденція інтернаціоналізації патентів коли свідоцтва в тій чи іншій країні отримують нерезиденти тобто компанії та фізичні особи які постійно проживають або здійснюють свою діяльність в іншій країні. 74% таких свідоцтв на патенти видали США Японія Південна Корея Китай та Європейський патентний офіс (обслуговує країни Євросоюзу).
За таким показником як кількість отриманих патентів на 1 млн. населення країни світовим лідером є Японія (2 884 патенти на 1 млн. японців). У п ятірку лідерів входять Південна Корея США Німеччина та Австралія. Середній рівень кількості патентів на 1 млн. населення у світі становить 148. У Росії він дорівнює 160 патентам у Білорусії – 108 в Україні – 68 патентів.
Інший показник порівнює кількість патентів та розміри валового внутрішнього продукту країни (кількість патентів на 1 млрд. ВВП). Середній показник по країнах світу складає 19 патентів на 1 млрд. ВВП. Тут перше місце належить Південній Кореї (116 2 патенти) далі йдуть Японія Німеччина Нова Зеландія та США. Росія посіла 6-те місце (17 6) Білорусія – 8-ме (16 9) Україна – 9-те місце (14 7).
Третій показник – кількість патентів порівняно з кількістю засобів витрачених державами (включаючи і комерційні структури) на науку та дослідження (з розрахунку кількість патентів на кожен витрачений $1 млн.). Середньосвітовий показник – 0 81. Лідерами є Південна Корея (4 60) Японія (3 49) Білорусія (3 15) Нова Зеландія (1 67) Україна (1 50) та Росія (1 46). До першої десятки не ввійшли США набравши 0 78 патенту на кожен $1 млн.
Фото Капча