Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Визначення економічної ефективності технологічних процесів

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
49
Мова: 
Українська
Оцінка: 

з пластмас

Основні принципи формування виробів зводяться до подавання розплаву у форму, де він твердне в результаті або охолодження (термопласти), або хімічного зшивання (реактопласти). Подавання розплаву у форму може бути періодичним (литво, пресування та ін.) або неперервним (еструзія, кландрування та ін.). У першому випадку матеріал формується перебуваючи у формі, у другому — при проходженні через форму. Цим переліком багатоманітність методів не вичерпується. Полімери можуть перероблятись шляхом нанесення на поверхні з наступним твердненням (при охолодженні, хімічному структуруванні чи висизанні), шляхом попереднього формування заготовок і наступним термоформування і т.д. Виходячи з цього, запропоновано наступну класифікацію методів:
-Формування неперервних (погонажних) виробів:
-кландрування, вальцювання (аркуші, плівка, оболонки);
-формування на безперервній основі (просочування, промащування, обкладання, виливання);
-екструзія (аркуші, плівки, профілі, труби, кабельні ізоляції);
-штрангпресування;
-протягування.
Формування дискретних (окремих) виробів:
-пресування (холодне, гаряче, литтєве,штампування);
-лиття під тиском;
-лиття без тиску (для реактопластів);
-формування на внутрішній поверхні форми (пневмовакуумформування, видувне формування, відцентрове формування, ротаційне формування);
-формування на зовнішній поверхні форми (намотування, вмочування).
Формування виробів напівфабрикатів:
-сполучення полімера з полімером (зварювання, склеювання);
-сполучення неполімера з полімером (напилення, металізація);
-орієнтаційне витягування;
-термообробка;
-обробка різанням, складання.
У наведеній класифікації не робиться різниці між формуванням термо- і реактопластів, так як у цьому немає необхідності, оскільки і пресування, і литво можуть застосовуватись до обидвох видів пластмас.
Система маркування пластмас
Маркування пластиків.
Для створення умов для утилізації пластикових предметів одноразового використання в 1988 році Співтовариством Пластикової індустрії (The Society of the Plastics Industry, Inc.) була запроваджена система з ідентифікаційними кодами для маркування всіх видів пластмас . Маркування містить три стрілки у формі трикутника, всередині якого поміщена цифра, що означає тип пластика:
PET або PETE — Поліетилентерефталат. Зазвичай використовується для виробництва тари для мінеральної води, безалкогольних напоїв і фруктових соків, блістерних упакувань, оббивки. Такі пластики є потенційно небезпечними для харчового використання.
PEHD або HDPE — Поліетилен високої щільності. Використовується для виробництваводо- та газопровідних труб, пляшок, фляг, напівжорсткого упакування. Вважається безпечними для харчового використання.
ПВХ або PVC — Полівінілхлорид. Використовується для виробництва труб, садових меблів, покриттів підлоги, віконних профілів, жалюзі, тари для миючих засобів. Матеріал є потенційно небезпечним для харчового використання, оскільки може містити діоксини,бісфенол А, ртуть, кадмій.
LDPE і PELD — поліетилен низької щільності. Виробництво брезентів, мішків для сміття, пакетів, плівки та гнучких ємкостей. Вважається безпечними для харчового використання.
PP — Поліпропілен. Використовується в автомобільній промисловості (обладнання,бампери), або при виготовленні іграшок, а також в харчовій промисловості, в основному при виготовленні упакувань. Вважається безпечними для харчового використання.
PS — Полістирол. Використовується при виготовленні плит теплоізоляції будівель, упакувань харчових продуктів, столових приладь і посуду, коробок для компакт-дисків та інших упакувань. Матеріал є потенційно небезпечним, особливо у випадку горіння, оскільки містить стирол.
OTHER або О — інші. До цієї групи відноситься інший пластик, котрий не може бути включений у попередні групи. В основному це полікарбонат. Полікарбонат не є токсичним для навколишнього середовища, але може містити небезпечний для людини бісфенол А[15]. Використовується для виготовлення твердих прозорих виробів.
 
2. Скло та скловироби
 
Скло - всі аморфні тіла, одержувані шляхом переохолодження розплаву, незалежно від їх хімічного складу і температурної області затвердіння і які мають в результаті поступового збільшення в'язкості механічними властивостями твердих тіл; причому процес переходу з рідкого стану в склоподібний повинен бути оборотним.
За масштабами застосування перше місце належить будівництва, в якому воно застосовується не тільки для пристрої світловихприйомів, але і в якості конструктивного і обробного матеріалу. За 3 - 4 тис. років до н.е. виробництво скла було відомо єгиптянам, в цей період скляні вироби виготовлялися шляхом пластичного формування і пресування. Значний розвиток отримало стеклоделие у Венеції, яка залишалася світовим центром стеклоделия до XVII століття. Венеціанське скло, що відрізняється великою художньою цінністю, проникало в інші країни Європи і ближнього Сходу.
У Росії в 1635 році шведом Єлисеєм Койотів на пустищі Духанін у Дмитрівському повіті був побудований скляний завод. Слідом за Духанинський був відкритий казенний завод у Ізмайлові (1669-1710). Тут поряд з іноземцями працювали і російські майстри, які освоювали основні прийоми європейського стеклоделия. Початок XVIII ст. можна назвати періодом підйому стеклоделия. Важливою віхою його розвитку в Росії стало відкриття скляного заводу на Воробйових горах під Москвою, побудованого також за ініціативою Петра I. У 1706 завод вже працював. Основними видами продукції Воробьевского заводу були литі дзеркала і запальні скла. Скло варилося, потім виливалося на мідну дошку, прокочувалося мідним катком, шліфовані, поліровані і під нього підводилася амальгама. При цьому розміри дзеркал були найбільшими в Європі того часу. Найбільш широкий розвиток скляна промисловість отримала в СРСР. У роки перших п'ятирічок було побудовано ряд найбільших скляних заводів, у тому числі заводи-гіганти в м. Гусь-Хрустальний, Горькому, Улан-Уде,Дагестані і т.д. Основну масу продукції складало віконне листове скло, його виробляли в потужних печах S = 650 - 700 м 2. Поряд з «човновим» способом вертикального витягування скла впроваджується в
Фото Капча