Визначення виховного потенціалу родини крізь призму ролі родинного виховання у становленні особистості

За висновком В.Сухомлинського, в наші дні немає важливішого у сфері виховання завдання, ніж навчити батька та матір виховувати своїх дітей, прищепити їм високу педагогічну культуру. “Без турбот про педагогічну культуру батьків, - писав він, - неможливо розв'язати жодного завдання, що стосується навчання та виховання. Батьківська педагогіка, тобто елементарне коло знань матері та батька про те, як істота, що народилася від людини, стає людиною - це фундамент, основа всієї педагогічної теорії та практики”. I закликав, звертаючись до вчителів: “Вчіть батьків мистецтва виховання як найблагороднішої, найлюдянішої, найвищої творчості, як виконання високого громадського обов'язку”. З цією метою педагогу доцільно урізноманітнювати форми, засоби і методи співпраці з родинами учнів для підвищення рівня педагогічної культури батьків, враховуючи їх загальний розвиток, різноманітні інтереси тощо. 

Однією із форм виховання педагогічної культури батьків є організація вчителем родинних виховних заходів. Саме родинні виховні заходи дають змогу активізувати батьків, з пасивних спостерігачів перетворити їх в учасників організації навчально-виховного процесу власних дітей; пізнавати інтереси і вподобання кожної сім'ї, організовувати спільне дозвілля батьків ф дітей, забезпечувати спадкоємність поколінь, відроджувати звичаї і традиції нашого народу.

 

 

 

Велич і красу родини в народі підносять аж до небес, як ознаку особливого авторитету й ролі в житті кожної людини. Повне щастя без сім'ї, без домашнього затишку не мислиме. 

Звичайно, що увага і повага до сім'ї, до роду не приходить сама по собі. Її треба виховувати. Це якраз і є той природний, надійний шлях, яким дитина змалку усвідомлює свою приналежність до родини, роду, а через них - до рідного народу, української нації. Діти зміцнюють сім'ю. Вони прикрашають життя і дарують радість, продовжують людський рід і передають родинну духовну естафету від покоління до покоління. 

Так і людина, як і рослина, не може жити без правічного ґрунту. Живосилом вирвана з рідного місця, почне всихати, перероджуватися на перекотиполе. Без зв'язку з ріднею людина стає безпорадна. Вона завжди стояла і стоятиме біля витоків людського життя i щастя, додаватиме сили і відваги, оберігатиме від напастєй, хвороб душі і тіла, вчитиме шанувати людей, їх працю, їх мудрість, святою молитвою звучатиме в твоїх устах велике і величне слово – родина. 

 

 

 

1. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава, 1994. 

2. Концепція, національного виховання // Рідна школа. - 1995. - №6. 

3. Кузь В. Материнська школа: Виховання в родині // Педагогіка і психологія. - 1995. - №4. 

4. Мартинюк І. Школа-родина як основа національного виховання //Поч. школа. - 1996. - №3. 

5. В.Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. - К., 1986. 

6. Стельмахович М.Г. Народне дитинознавство. - К., 1991. 

7. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. - К.,1996. 

8. Школа-родина: аспекти родинного виховання //Поч. школа.-1997.- №5.

 

 

Сценарій вечора "РОДИННЕ СВЯТО". 

УЧАСНИКИ: родини, чиї діти навчаються в класі? школі. 

По можливості сцена, де проходить “Родинне свято” оформляється під світлицю. На сцені розміщуються столи і стільці по кількості сімей, які беруть участь:у святі. 

Родини заздалегідь приготували своє родовідне дерево, герби родини, принесли з собою сімейні фотоальбоми, які розвішують i розкладають у залі. Заздалегідь учні класу, або класи готують власними руками призи. В залі звучить музика. На мелодію “Пісні про рушник” на сцену виходять дві дівчини в українських костюмах з короваєм. 

І ДІВЧИНА: Добрий вечір добрим людям! Ми вітаємо Вас у нашій світлиці. Дякуємо Вам за те, що ви сьогодні завітали до нас. 

ІІ ДІВЧИНА: За давнім українським звичаєм дорогих гостей зустрічають свіжим духм'яним хлібом, який увібрав у себе тепло i світло щедрої української землі. Хай цей хліб нагадає вам рідний дім і стане для вас символом родинного свята. 

Під фонограму сім'ї, котрі братимуть участь у конкурсах вечора, піднімаються на сцену за свої столи, які були раніше оформлені букетами квітів; приготовленими дітьми та батьками серветками. 

Виходять на сцену ведучі: 

І ВЕДУЧИЙ: Доброго вечора, дорогі друзі! Спасибі вам за те, що ви вирішили взяти участь у нашому родинному святі. Серед усіх геніальних винаходів людства одне з провідних місць займає сім'я, родина”, “Від родини йде життя людини”, “Без сім'ї нема щастя на землі”, - говорять на Україні. 

ІІ ВЕДУЧИЙ: Сім'я-святиня людського духу, благородних людських почуттів: кохання, любові, вірності, піклування. Це невсипуща хранителька національних звичаїв і традицій, пам'яті предків, плекальниця найвищої цінності людства - дітей, майбутне народу. Людина є смертною. Але рід, родина, народ - безсмертні. 

І ВЕДУЧИЙ: А зараз ми хотіли б ближче познайомитись і відрекомендувати вам наших сьогоднішніх гостей: сім'ї, які прийшли до нас на свято. 

Ведучі розповідають зі сцени про сім'ї, які беруть участь у святі, їх сімейні бувальщини. 

(Така інформація готується зарання). 

I ВЕДУЧИЙ: А тепер від слів переїдемо до наших конкурсів. Перший конкурс-пісенний. 

II ВЕДУЧИЙ: Як відомо, в пісні розкривається душа людини. Перефразовуюча відоме прислів'я, можна сказати: 

“Скажи мені про що ти співаєш, - і я тобі скажу, хто ти”. 

І ВЕДУЧИЙ: А українські пісні завжди славились своєю мелодійністю, співучістю, задушевністю. Отож, пісня. 

Свою улюблену сімейну пісню виконує сім'я . 

(Сім'ї по черзі співають свої пісні, зал по можливості підтримує їх). 

II ВЕДУЧИЙ: Щиро дякуємо нашим учасникам за чудове виконання народних пісень. Пісні, що прозвучали, такі різні, але всі вони чудові. Тепер ми краще знаємо наших учасників i розуміємо їх душу. 

І ВЕДУЧИЙ: Як відомо, сім'я - це близька співдружність дорослих і дітей. І чим тісніший цей зв'язок поколінь, тим більше значення мають сім'ї в житті кожного її члена. 

II ВЕДУЧИЙ: А як виглядають батьки в очах своїх дітей? 

І ВЕДУЧИЙ: У всіх батьків є сильні і слабі сторони. Теперішні батьки і їх талант полягає в тому, щоб вміло використати свої сильні сторони в спілкуванні з дітьми. В демонструванні своїх сильних сторін нам допоможуть наступні конкурси. 

(Проводяться конкурси серед тат і мам. Конкурси можуть бути різноманітними) 

ІІ Ведучий: Дякуємо нашим татам і мамам, які продемонстрували нам свої таланти. В таких талановитих батьків і діти повинні бути талановитими. І виявити таланти дітей - мета нашого наступного конкурсу. 

(Проводяться конкурси серед дітей)

І. ВЕДУЧИЙ: Дуже вдячні нашим молодшим представникам сімейних династій. Ми познайомились з нашими сім'ями. Їх сильними і слабкими сторонами. А тепер проведемо конкурс під девізом: “Тато, мама і я- дружна сім'я!”. 

(Проводиться конкурс для всіх сімей - учасників свята). 

ІІ ВЕДУЧИЙ: Як ви бачили у кожної людини є який її талант, який її відрізняє бід інших і яким вона може пишатися. 

І ВЕДУЧИЙ: Ось і познайомились ми з нашими сім'ями ближче, їх сімейними традиціями уподобаннями, талантами. Ми дуже раді, що наше сьогоднішнє свято, родинне свято, пройшло в такій теплій, невимушеній обстановці. 

ІІ ВЕДУЧІЙ: А зараз - найприємніша мить, яку з нетерпінням чекають всі учасники. Вручення призів. Кожна сім'я по-різному виявила свої таланти в конкурсах. Одні стали переможцями в пісенному, інші- в спортивному конкурсах. Тому ми нагороджуємо кожну сім'ю. 

(Проходить вручення призів учасникам родинного свята). 

І ВЕДУЧИЙ: Сподіваємось, що сьогоднішнє свято надовго запам'ятається глядачам i учасникам. Всім велике спасибі. А закінчити наше свято ми хотіли б піснею. 

(Всі співають “Пісню про рушник”). 

НАЗВА ПРИЗІВ: – за краще виконання сімейної пісні; 

– за краще знання свого родоводу; 

– за краще почуття гумору; 

– саму багатодітну сім'ю; 

– зa тісний зв'язок поколінь; 

– за добре знання свого рідного краю; 

– за акторську майстерність при демонстрації своїх талантів; 

– за оригінальність батьківських талантів; 

– наймолодшу сім'ю.