Взаємодія муніципальної міліції з органами державної влади, місцевого самоврядування і населенням в умовах реформування ОВС України

Завдання, покладені на МВС України, вимагають, насамперед, взаємодії з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав, координації та контролю роботи територіальних органів МВС України, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства, та вживання заходів щодо забезпечення ефективності їх роботи.

Працівники міліції з метою профілактичного впливу повідомляють державним органам, громадським об’єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання особи про факти вчинення нею адміністративного правопорушення; вносять до відповідних державних органів, громадських об’єднань або службових осіб, підприємств, установ, організацій обов’язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень (ст. 11 Закону «Про міліцію») тощо.

Діяльність міліції є гласною, тобто, вона інформує органи влади, трудові колективи, громадські організації, населення та ЗМІ про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну чи службову таємницю. При виконанні службових обов’язків працівники міліції не залежать від впливу політичних, громадських об’єднань.

ОВС покликані взаємодіяти з іншими органами виконавчої влади, зокрема, з консульською службою Міністерства закордонних справ України, відповідними підрозділами центральних і місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. Міністерство юстиції України як центральний орган виконавчої влади несе відповідальність за розвиток і здійснення державної правової політики, підготовку законопроектів, кодифікацію та систематизацію законодавства, організаційне забезпечення діяльності правоохоронних органів, інформує про їх діяльність [4, с. 141].

Особливе місце займає взаємодія підрозділів міліції з місцевими органами виконавчої влади. Так, згідно з п. 2 ст. 119 Конституції України, ст. 2, 16, 28 Закону «Про місцеві державні адміністрації» вони здійснюють функцію загального нагляду, для реалізації якої наділяються необхідними правовими діями, а саме: правом зупинення дій або скасування відповідних актів, внесенням пропозицій в установленому законом порядку про зупинення у разі порушень нормативних актів, проведенням перевірки стану дотримання чинного законодавства, зверненням до суду з позовами тощо. Прийом громадян, представників підприємств, установ, організацій в ОВС здійснюється відповідно до розпорядку, погодженого з місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування [5; 6].

За законодавством функції охорони громадського порядку, захисту прав громадян та інші правоохоронні функції здійснюють також органи прикордонних військ України, адвокатура, митні органи, Служба безпеки України, органи державної податкової служби України (насамперед податкова міліція) тощо.

Як бачимо, державні правоохоронні структури виступають повноцінними суб’єктами реалізації правоохоронної функції держави. Саме вони наділені владними повноваженнями відповідно до Конституції та законів здійснювати правоохоронну діяльність у межах своєї компетенції. Участь у реалізації правоохоронної функції органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимагає чіткого законодавчого визначення структури органів, які займаються правоохоронною діяльністю, їх завдань і повноважень, форм і методів діяльності, статусу працівників цих органів, підвищення їх кваліфікації, успішної реорганізації системи МВС.

Слід наголосити, що громадяни також мають право звертатися до органів місцевого самоврядування з питань захисту своїх конституційних прав і свобод. Такі органи розглядають індивідуальні та колективні звернення, надсилають відповідь [7]. Вони уповноважені виконувати також пра- вороз’яснювальну, інформаційну, ресоціа- лізаційну та інші правоохоронні функції.

Як зазначалось, виконавчі органи місцевих рад вирішують відповідно до закону питання про проведення зборів, мітингів, м ан іфестаці й і демон страцій, сп орти вни х, видовищних, інших масових заходів, здійснюючи контроль за охороною громадського порядку при їх проведенні. Адміністрація, виконавчий орган місцевої ради, трудовий колектив, що бере участь у страйку, і орган, який очолює страйк, зобов’язані вжити необхідних заходів для забезпечення життєдіяльності підприємства, установи, організації, охорони державного і громадського майна, додержання законності та громадського порядку.

У межах повноважень, визначених законодавством, органи міліції зобов’язані: забезпечувати виконання загальнообов’язкових рішень місцевих рад, прийнятих ними відповідно до своєї компетенції, з питань охорони громадського порядку та правил торгівлі у невстановлених місцях; виконувати запити органів місцевого самоврядування про наявність документів, що їх цікавлять, і видавати копії документів і архівних довідок (ст. 10 Закону України «Про міліцію» та інші).

Окремого обговорення потребує проблема діяльності правоохоронних органів у сільській місцевості. Значна кількість населення України проживає в селах, чисельність жителів яких сягає від кількох десятків до тисяч. У зв’язку з відірваністю сіл від райцентру у голів сільських рад виникає необхідність самостійно вирішувати питання, пов’язані з охороною правопорядку. Допомагати йому покликаний дільничний інспектор на цій території, але його повноваження настільки широкі, що він часто не справляється зі своїми обов’язками щодо захисту громадян, які населяють його дільницю (забезпечення громадського порядку, допомога громадянам тощо).

На сьогодні основними завданнями дільничного є не робота з населенням і профілактична діяльність, а робота для показників: розкриття злочинів за лінією кримінального розшуку, надання інформації службі з боротьби з економічною злочинністю, а також протоколів з адміністративної практики, кількість розглянутих заяв і відмовних матеріалів за ними [8]. Це не відповідає інтересам місцевого населення, яке, фактично, залишається беззахисним, не