Взаємодія податкової міліції та підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю міністерства внутрішніх справ під час виявлення й документування фактів протиправної діяльності у сфері економіки

 

В. Олійник

 

За своєю сутністю оперативно-роз- шукова діяльність (далі – ОРД) підпорядкована загальним законам гносеології, оскільки є діяльністю, спрямованою на пізнання окремого сегмента об’єктивної реальності, що пов’язаний зі злочинною діяльністю. Кінцевою метою пізнавальної діяльності є отримання нового знання – установлення істини.

Взаємодія оперативних підрозділів органів внутрішніх справ (далі – ОВС) і податкової міліції під час оперативного пошуку зумовлена передусім суміжністю завдань, що покладені на них відповідно до нормативно-правових актів України, по-друге, тим, що, як засвідчує практика, між злочинцями, котрі здійснюють злочинну діяльність у різних сферах господарювання, установлюються галузеві та міжгалузеві зв’язки, розвивається взаємодія між співучасниками злочинів і відбувається чіткий розподіл ролей у процесі їх учинення. Законодавець розосередив діяльність із виявлення й розслідування господарських злочинів по різних правоохоронних органах. Однак цей механічний поділ функцій зовсім не свідчить, що інтереси цих органів і їхніх співробітників, які вирішують спільні завдання, ніколи не перетинаються під час уживання різних заходів, пошуків тих самих суб’єктів, фіксації оператив- но-розшукової інформації. Особливо це стосується пошуку інформації на території, на якій здійснюється ОРД різними відомствами і яка підлягає перевірці зусиллями підрозділів, що мають різну відомчу підлеглість. Те саме може матимісце й під час перевірки будь-якого напряму господарської діяльності. Практика засвідчує, що за багатьма злочинними угрупованнями, у тому числі й економічної спрямованості, котрі потрапляють у поле зору правоохоронних органів, простежується низка злочинів, що перебувають у різній підслідності.

Іншою детермінантою взаємодії оперативних підрозділів є те, що податкова міліція всі свої зусилля зосереджує на виявленні фактів ухилення від сплати податків. У процесі перевірки тих чи інших суб’єктів господарської діяльності оперативні підрозділи отримують цілісне уявлення про напрями підприємницької чи іншої діяльності, а також про можливість причетності представників певної комерційної структури до інших форм злочинної діяльності у сфері економіки, що може становити значний інтерес для підрозділів ДСБЕЗ, не кажучи вже про те, що в матеріалах податкової міліції містяться дані про керівників і засновників комерційних структур.

Саме тому оперативні підрозділи різних відомств, до компетенції яких входить протидія злочинності у сфері господарювання, мають функціонувати не ізольовано, а в межах комплексної діяльності відомств (органів), у безпосередньому взаємозв’язку і взаємодо- повнюваності, тобто у взаємодії.

Як слушно зазначає В. А. Лукашов, тактичний аспект важливий для будь-якої людської діяльності, коли в ній зіштовхуються інтереси сторін, що протидіють [1, с. 100-101]. Саме тому, аналізуючивзаємодію під час виявлення злочинів у сфері господарської діяльності, можна виділити тактичну форму взаємодії: взаємне інформування підрозділів ДСБЕЗ та оперативних підрозділів податкової міліції про осіб і факти, що становлять оперативний інтерес (інформаційна взаємодія).

А. А. Дзуганов, досліджуючи окремі аспекти взаємодії органів внутрішніх справ з іншими державними органами, серед інших ефективних, на його думку, форм взаємодії виділяє взаємний обмін інформацією [2, с. 56-61]. Інші вчені визначають обмін інформацією як робочу форму взаємодії, а як складову організації взаємодії – належне інформаційне забезпечення органів, які взаємодіють [3, с. 36-41]. У свою чергу, О. І. Хара- берюш зазначає, що взаємодія оперативних підрозділів здійснюється у формі обміну оперативною, криміналістичною й іншою інформацією про злочини, що готуються, або вже вчиненні злочини, про причетних до цього осіб та осіб, які розшукуються, а також обміну архівною інформацією з цих питань[4].

Підтримуючи наведені точки зору, варто зазначити, що взаємне інформування оперативних підрозділів про осіб і факти, які становлять оперативний інтерес, особливо актуалізується у зв’язку зі зростанням ролі своєчасного отримання якісної та найбільш повної інформації в сучасних умовах. Окремі дослідники розглядають інформацію, змістову складову оперативно-розшуко- вої діяльності [5, с. 67-59] а інші досліджують сутність оперативно-розшукової інформації. Зокрема, А. С. Овчинський зазначає, що оперативно-розшукова інформація є ключовим поняттям, яке є не лише основою власне ОРД, а й відповідним зв’язувальним елементом зі всією діяльністю держави в боротьбі зі злочинністю й гарантуванні національної безпеки [6, с. 3].

Як зазначає В. П. Жуков, взаємний обмін інформацією передбачає наявність трьох етапів: 1) визначення джерел інформації; 2) збирання (отримання), систематизація і зберігання інформації;

3) рух інформації заздалегідь обумовленими каналами зв’язку [7]. ція видається спірною та недостатньо обґрунтованою. Інформаційна взаємодія передбачає обмін уже наявною в оперативних працівників інформацією, а визначення можливих джерел інформації відбувається у процесі оперативного обслуговування як конкретних суб’єктів господарювання, так і ліній економіки загалом. Отримання інформації в ході ОРД передбачає проведення оператив- но-розшукових заходів, використання спеціальної техніки й оперативних джерел інформації. Означені дії не можуть бути елементами інформаційної взаємодії, оскільки здійснюються у процесі ОРД загалом.

Крім цього, взаємне інформування оперативних підрозділів ОВС і податкової міліції можна розглянути в кількох аспектах:

• як форму тактичної взаємодії між оперативними підрозділами, що здійснюють боротьбу зі злочинністю у сфері господарювання (наприклад, коли відповідні підрозділи в узгоджених спільних планах заздалегідь обумовлюють порядок взаємного інформування) ;
• як умову ефективного проведення узгоджених і спільних заходів, спрямованих на виявлення злочинів у сфері господарської діяльності (взаємне інформування дає змогу встановити, наскільки отримані результати відповідають поставленим завданням, і за необхідності здійснювати корегування спланованих