Взаємовідносини масової та елітарної культур

 

 

На сучасному етапі розвитку культури достатньої вираженості набувають два її різновиди – елітарна та масова культура.

Елітарна культура зорієнтована, на думку її творців, на сприйняття елітою як кращою частиною суспільства, що має особливу сприйнятливість. Це форма культури, яка включає образотворче мистецтво, літературу, музику і призначена для вищих прошарків суспільства. Нині найчастіше елітою називають «вищі», часто привілейовані верстви суспільства, які здійснюють функцію управління, розвитку науки, мистецтва тощо і можуть мати підвищений рівень духовності та культурної і соціологічної активності. Сучасні нації мають політичну, економічну, адміністративну, військову, наукову, творчу еліту.

Окрім елітарної, у наш час великого поширення набула масова культура. Масова культура сформувалась в США у другій половині 20 ст. завдяки бурхливому розвитку засобів масової інформації, кінематографа, телебачення, аудіо та відеозапису, комп’ютерних технологій тощо. Масова культура посідає усе більш вагому роль у культурному житті. Її основна соціальна функція – задовольняти за рахунок використання специфічних культурних форм масові культурні потреби. Більшість людей сприймає світ за допомогою стереотипів, які створюються засобами масової інформації, книжками, музикою, кіно. Масова культура дає можливість людині орієнтуватися у найбільш типових ситуаціях, сприяє її соціалізації. Масова культура включає в себе і індустрію розваг, всі форми шоу-бізнесу.

Актуальність даної теми полягає в тому, що у 21 ст. взаємовідносини масової та елітарної культур, набувають нового характеру, коли ще більше поглиблюється прірва між творчим талантом та дешевою масовою культурною продукцією

 

 

Існує й інший принцип поділу людської культури, принцип, за яким культуру багато хто намагається розмежувати на якісно культуру вищу і нижчу, культуру меншості і культуру більшості, культуру обраних і культуру загалу, або, за прийнятою термінологією, – культуру елітарну і культуру масову.

Вважається, що як термін словосполучення «масова культура» вперше було використано в 1941 р. німецьким філософом і соціологом Максом Горкгаймером у праці з відповідною назвою – «Мистецтво і масова культура». З тих пір поняття «масова культура» набуло неабиякого поширення в різних наукових колах – від соціології й культурології до політології й мистецтвознавства. В найзагальнішому значенні поняттям «масова культура» означається культурна життєдіяльність мас. Сучасні однокореневі слова «маса», «масовий», «масовка» походять від лат. massa – кусок, груда. В латині слово massa первісно використовувалось для означення грудки сиру (massa lac-tis coacti). Цікаво, таким чином, що слово «маса» від початку призначалося для називання не просто певної речовини, а речовини, що з'являється в результаті поєднання природних процесів та людської культурної діяльності, людської праці.

На сьогодні слово «маса» використовується у двох основних смислах: природничо-науковому (маса як кількість речовини, що міститься в тілі, маса інерції тощо) і гуманітарному (культурологічному або соціальному). В культуролого-соціологічному контексті, в свою чергу, існує кілька найпоширеніших контекстів вживання поняття «маса» («маси»). Маса може розумітися:

• як велика група людей, у межах якої під впливом психологічних закономірностей функціонування спільнот окремі індивіди до певної міри втрачають свою індивідуальність і завдяки взаємному впливу набувають схожих почуттів, вольових рухів, світоглядних позицій тощо;
• як натовп, потрапляючи до якого навіть особисто вихована й освічена людина підпадає під вплив примітивних пристрастей та почуття стадності і стає не здатною розсудливо міркувати;
• як група людей, що вирізняються невіглаством, неосвіченістю, невихованістю;
• як множина «усереднених» людей, обивателів;
• як недиференційована множина людей, життєдіяльність яких проходить у межах індустріальної культури зі стандартизованим виробництвом і споживанням;
• як множина людей зі схожими або й спільними смаками, цінностями, ментальністю, сформована гомогенним інформаційно-комунікаційним простором.

Таким чином, розуміння маси складається варіативно: психологічно, кількісно, соціально-економічно й коливається від ціннісно-нейтрального до оцінно-негативного.

Серед інших варіантів трактувань культуролого-соціологічного поняття маси можна згадати пропозицію американського соціолога, спеціаліста в галузі історії суспільної думки та соціального прогнозування, автора концепції «постіндустріального суспільства» Деніела Белла, який наводить п'ять значень поняття «маса»: маса як недиференційована множинність; маса як синонім невігластва; маса як сукупність людей механізованого суспільства; маса як сукупність людей бюрократизованого суспільства, в якому особистість втрачає свою індивідуальність; маса як натовп, який не здатний розмірковувати, а може тільки підкорюватись. Узагальнюючи, Белл визначає масу як «утілення стадності, уніфікованості, шаблонності».

Поняття «маси» до певної міри має синонімічні відносини з поняттям «народ», однак часто відрізняється від нього більш-менш виразним зниженим, а то й негативним відтінком. У зв'язку з цим варто звернути увагу і на етимологію таких слів, як «вульгарний», «вульгарність», «вульгаризація», «вульгаризм». Вульгаризація означає грубе спрощення якого-небудь поняття, що веде до спотворення сенсу, його опошлення. У філології вульгаризми – слова та вирази, що властиві грубому або фамільярному мовленню. Всі ці однокореневі слова сучасних європейських мов етимологічно походять від латинських слів vulgus, що означає «народ», «натовп», «чернь», та vulgaris – «народний», «звичайний», «простий». Таким чином, вибудовується ланцюжок семантично споріднених понять: масовий – народний – вульгарний.

Слід згадати і ще один латинський лексичний корінь зі значенням «народ»: populus (poplus). Утворене від нього popularis означало «співвітчизник», «земляк», а в деяких контекстах – «народна партія», або «той, що підтримує народну партію», «народний». Отже, семантичний ланцюжок подовжується: масовий – народний – вульгарний – популярний.

Григорій Сковорода в тих