Ядерна зброя

При випробуванні подібного типу термоядерних бомб велика кількість радіоактивних речовин заражає атмосферу і випадає на землю далеко від району вибуху. З метою збільшення радіоактивного зараження місцевості при термоядерному вибуху в окремих випадках оболонку бомби роблять з речовин, які під дією нейтронів перетворюються на радіоактивні. До хімічних елементів з такими властивостями відносяться кобальт, цинк, стронцій, цезій та ін.

 

 

На початку 60-х років в пресі США почали з’являтися статті, вихваляючі нову ядерну зброю. Наприклад, 26.06.1961 р. газета ‘Washington post and Times gerald’ надрукувала статтю кор. Г. Саймонса, в якій він писав: «Нейтронна бомба» — це зброя, призначена для вбивства людини. Нейтронну бомбу називають бомбою без поділу, чисто термоядерною бомбою або «чистою бомбою».

Нейтронна бомба грунтується на принципі детонування водневої або термоядерної бомби за допомогою хімічного детонатора великої енергії. Якби була технічна можливість не застосовувати атомний детонатор, то в результаті вибуху чисто ядерної бомби утворювалась би порівняно невелика кількість речовин радіоактивного розпаду у порівнянні з атомною і водневою бомбами. Але такий вибух дав би потік нейтронів великої енергії, здатних проникнути крізь бетон, залізо, свинець, товстий шар грунту і, звичайно, крізь тканини і тіло людини. Отже, в результаті цього вибуху неорганічні речовини залишаться порівняно незайманими : лише деякі з них ( алюміній, кремній, натрій, марганець, хлор ) стануть радіоактивними на недовгий час.

Але насправді нейтронна бомба не просто вбиває людей. Вона піддає їх мукам і доводить до смерті. Своєю хімічною дією вона іонізує рідину у людському організмі ( а її майже 85 % всього складу тіла ), порушує внутрішні покриви травної системи, викликає пухлини мозку і згубно впливає на кістковий мозок. Агонія, яка передує смерті наступає не так скоро — іноді через 48 годин, а іноді і через декілька місяців.

У чому ж головна особливість конструкції нейтронної бомби ? Це, по суті, термоядерна бомба, з елементів конструкції якої видалено уран-238 для того, щоб зменшити потужність вибуху і відповідно скоротити кількість радіоактивних осколків. «Батько нейтронної бомби» — С. Коен. Реакції поділу дають початок реакції синтезу, в результаті чого вивільняється значна кількість швидких нейтронів. Ось чому ядерні заряди підвищеної радіоактивної дії називають нейтронною бомбою. Потужній потік нейтронів буде взаємодіяти зі всіма атомами, які зустрічаються на його шляху в повітрі, будівлях, грунті, рослинності, і перетворювати ці атоми в радіоактивні. Таким чином, окрім осколкової радіоактивності, яка неминуче буде мати місце при будь-якому атомному вибуху, при вибуху нейтронної бомби виникає також і так звана наведена радіоактивність.

Порівняні вражаючі дії звичайного атомного (І) і атомного заряду підвищеної радіації (ІІ) потужністю в 1 кт (висота вибуху - 200 метрів).

 

 

Ядерна зброя може бути застосована для двух різних цілей. По-перше, вона може бути використана для безпосереднії дії на війська і техніку противника, по-друге — для завдання потужніх ударів по найважливішим промисловим, транспортним і політичним центрам противника.

У відповідності до розв’язуваних задач ядерну зброю можна поділити на тактичну і стратегічну. Тактична ядерна зброя може бути різних калібрів і має тротилові еквіваленти приблизно від 1000 до 50 000 т. Важливим питанням є способи доставки ядерних зарядів до бойових цілей. В тактичній зброї носіями ядерних зарядів можуть бути некеровані і керовані реактивні снаряди ( ракети ) з різними дольностями стрільби, літаки, а також ствольна артилерія крупніших калібрів. На морі ядерні заряди можуть переноситися морськими торпедами або телекерованими катерами.

Між тактичною і стратегічною зброєю немає різкої межі. Для стратегічних задач можуть бути в деяких умовах застосовані ядерні заряди, призначені для тактичних задач. Ядерні бойові частини, призначені для ураження типових стратегічних цілей, будуть мати тротиловий еквівалент 1-5 млн.т. Можливе застосування потужніших ядерних зарядів з тротиловим еквівалентом до 40-50 млн.т.

Носіями ядерної стратегічної зброї, як правило, є ракети дальньої дії, міжконтинентальні ракети, літаки-снаряди, пілотовані літаки, штучні супутники. Найефективнішими носіями ядерної зброї при дальності стрільби більше 6000 км є багатоступінчаста міжконтинентальна ракета ; для дальностей порядку 1000 км — одноступінчаста. Всі носії стратегічної зброї можуть забезпечувати доставку ядерних зарядів із порівняно великою точністю. Розсіювання точок попадання відбувається в межах кола з радіусом приблизно від 1 до 20 км. За таких умов застосування ядерних зарядів з тротиловими еквівалентами, які дорівнюють декільком мільйонам тон тротилу, може призвести до того, що площа розсіювання буде перекрита зоною ураження при вибуху.

В залежності від характеру об’єкта і задач ядерного нападу ядерний вибух може бути проведений у повітрі, біля поверхні землі або води, під землею або водою. Створені снаряди-антиракети для знищення балістичних ракет на дуже великих висотах і в космосі. 

 

 

Накопичення запасів ядерної зброї досягло страхітливої величини: протягом Другої Світової війни всіми країнами, які брали в ній участь, було витрачено близько 5 млн. т звичайної вибухової речовини, — накопичені ж нині на нашій планеті запаси ядерної зброї у 10-ки тисяч раз перевищують цю величину. 

Комплекс вражаючих факторів ядерного вибуху робить атомну зброю особливо руйнуючим, небезпечним для людства і природи видом зброї, подібної якій ще не знала історія. І не випадково відомий індійський юрист ще наприкінці 50-х років у своїй книзі ‘Ядерна зброя і міжнародне право’ дав таку характеристику цій зброї масового знищення : ‘Ядерна зброя незаконна не тільки внаслідок радіоактивної отрути, але також і в силу властивого їй елементу терроризації; надпотужні термоядерні бомби відкидають старе поняття ‘воєнного об’єкта’ і ставлять на його місце ‘населення’ або ‘людський об’єкт’, перетворюючи засоби війни в інструмент террора. В результаті заперечуються всі закони сухопутної, морської і повітряної війни, так само як і норми, що регулюють режим хворих, поранених і військовополонених. . . Дух гуманності, яким проникнуті положення конвенції 1948 р. про заборону геноциду, і принципи Устава Міжнародного військового трибунала, що визнав військовим злочином винищення цивільного населення, були б порушені застосуванням цієї нелюдяної зброї масового винищення’. Між іншим, коли були написані ці рядки, світ ще не знав у всій повноті про людиноненависницькі задуми, конструкторів нейтронної зброї. 

 

 

1. В.А. Михайлов, И.А. Науменко. Ядерная физика и ядерное оружие.

2. В.С. Емельянов. Нейтронная бомба — угроза человечеству (об особой опасности ядерного нейтронного оружия).

3. С. Петров. Ядерное оружие

4. Атомное оружие. Перевод с английского