Єдиний податок

Платник єдиного податку-юридична особа зобов'язана вести Книгу обліку доходів і витрат. Ця Книга в обов'язковому порядку реєструється в податкових органах.

У разі порушення умов Указу юридичні особи зобов'язані повернутися до загальної системи оподаткування з кварталу, наступного за тим, у якому було допущено таке порушення.

 

 

Перейти на спрощену систему оподаткування можуть фізичні особи-підприємці, що відповідають таким вимогам:

у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх родини, протягом року перебуває не більше десяти чоловік;

розмір виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

При визначенні чисельності працівників, що перебувають у трудових відносинах а фізичними особами, необхідно звернутися до роз'яснень податкового органу, викладених у листі від 31 березня 2000 р. «Про порядок визначення чисельності найманих робітників, що можуть протягом року перебувати в трудових відносинах із платниками єдиного податку», відповідно до якого на будь-який момент здійснення підприємницької діяльності їхня кількість повинна бути не більше 10 чоловік.

Розмір виручки приватних підприємців визначають так само, як і виторг для юридичних осіб.

Ставки єдиного податку для приватного підприємця встановлюють місцеві ради залежно від виду діяльності, вони становлять від двадцяти до двохсот гривень на місяць. Розмір ставки залежить не від отриманого доходу, як у юридичних осіб, а виняткова від виду діяльності. Причому в різних регіонах України ставки єдиного податку для фізичних осіб, а також перелік видів діяльності, що підлягають оподаткуванню, можуть бути різні. Періодичність зміни таких ставок законодавчо не встановлено.

Якщо підприємець використовує працю найманих робітників, то ставка податку збільшується на 50% за кожного працівника (включаючи членів його родини).

Якщо підприємець здійснює кілька видів діяльності, що оподатковуються за різними ставками, то йому видається одне посвідчення, а єдиний податок установлюється за більшою ставкою по цих видах діяльності, установленою місцевою радою за місцем державної реєстрації такого суб'єкта, причому незалежно від того, здійснює він підприємницьку діяльність на всій території України чи тільки за місцем державної реєстрації. Зазначимо, що Указ не встановлює територіального обмеження здійснення оподаткування підприємницької діяльності за спрощеною системою. Отже, якщо фізична особа як підприємець зареєстрована за місцем проживання, а здійснює підприємницьку діяльність в іншому місці, то їй не потрібно повторно реєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності за місцем вчинення цієї діяльності.

Строки сплати єдиного податку для фізичних і юридичних осіб відповідно до Указу збігаються. Статтею 2 Указу встановлено, що фізичні особи єдиний податок сплачують щомісяця не пізніше 20-го числа наступного місяця. Однак податкова адміністрація Наказом закріпила обов'язкову умову для переходу на єдиний податок приватному підприємцю – надання, крім заяви, платіжного документа про сплату єдиного податку за період не менший ніж календарний місяць. Таким чином, фізичні особи сплачують єдиний податок авансом.

За дотримання всіх обов'язкових умов, закріплених законодавством, фізична особа-підприємець, як і юридична, має право один раз на рік самостійно обрати спрощений спосіб оподаткування й одержати посвідчення про сплату єдиного податку. Причому перейти на сплату єдиного податку вона може з будь-якого кварталу календарного (звітного) року, подавши не пізніше чим за 15 днів до початку такого звітного періоду до податкового органу за місцем державної реєстрації письмову заяву. Для цього подають такі документи:

заяву платника про перехід на сплату єдиного податку;

копію посвідчення про державну реєстрацію як підприємця;

документ, що посвідчує особу;

копію платіжного документу про сплату єдиного податку.

Податковий орган за наявності всіх необхідних документів повинен узяти підприємця на облік і видати Посвідчення про сплату єдиного податку.

Посвідчення протягом календарного року можна щокварталу продовжувати. Підставою для цього є подання платником єдиного податку вищевказаної заяви і платіжних документів про сплату всіх установлених податків і обов'язкових платежів, термін сплати яких на дату подання заяви настав, а також єдиного податку за попередні періоди і наступний період, що не менший ніж календарний місяць. Заяву платник повинен подати не пізніше 15 днів до початку кварталу, на який підприємець продовжує Посвідчення. Якщо строк дії Посвідчення продовжується, у ньому здійснюються відповідні записи за підписом керівника податкового органу чи його заступника, що засвідчуються печаткою.

Відповідно до Указу суб'єкти малого підприємництва- платники єдиного податку можуть відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності та по­вернутися до загальної системи оподаткування з початку наступного звітного кварталу. Для цього подається відповідна заява до податкового органу не пізніше 15 днів до закінчення попереднього звітного кварталу.

Застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності має як переваги, так і певні недоліки. Останніми можна вважати такі обставини:

обмеження за обсягом діяльності (розмір виручки) таких суб'єктів;

при використанні праці найманих робітників фізична особа-платник єдиного податку повинна сплатити за кожного з них по 50% суми єдиного податку;

сума єдиного податку фізичної особи-платника податків сплачується авансом за звітний період (квартал). При цьому не враховується, чи буде фактично отримано доход від здійснення такої діяльності за звітний період;

обмеження за способом розрахунків юридичними особами.

Переваги використання спрощеної системи оподаткування для платників податків такі:

надається право платнику самостійно, на свій розсуд обрати спосіб оподаткування (загальний, спрощений чи спеціальний) ;

зменшується кількість податків і зборів, що сплачуються;

значно полегшується облік (документальний) господарської діяльності платників податків;

не потрібно додаткових знань у галузі оподаткування і немає потреби відстежувати всі зміни у законодавстві про податки і збори, що вносяться досить часто;

полегшується здійснення податкової звітності;

надається право фізичним особам не застосовувати при розрахунках зі споживачами РРО;

надається право вибору реєстрації як платника ПДВ;

сфера застосування єдиного податку набагато ширша, ніж фіксованого податку.

Перехід на спрощену систему оподаткування не означає автоматичного зменшення податкового тягаря. Тому, приймаючи рішення про перехід на таку систему, необхідно враховувати безліч факторів, серед яких посідає особливе місце рентабельність здійснення тих чи інших видів підприємницької діяльності.

 

 

Отже, справляння єдиного податку здійснюється в Україні на основі Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з чинною системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником інших видів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Не мають права переходити на спрощену систему оподаткування суб'єкти підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в частині придбання спеціального патенту; довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні; суб'єкти підприємницької діяльності, що належать юридичним особам; фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, паливно-мастильними матеріалами.

Об'єктом оподаткування є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), під якою розуміється сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або/та в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Ставку єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюють місцеві ради за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності, і вона не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. за місяць. При здійсненні кількох видів діяльності придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу.

  

 

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» вiд 03. 07. 1998 № 727/98, редакцiя вiд 30. 06. 2005.

Авер'янова Є., Артем'єва Л., Вовк Н., Діброва Н., Єгорова І.. Спрощена система оподаткування (єдиний податок) : практ. керівництво – Донецьк: «Баланс-Клуб», 2008.

Азаров М. Я., Кольга В. Д., Онищенко В. А. Все про податки: Довідник / За ред. М. Я. Азарова. – К. : Експерт-Про, 2000.

Бойцова М., Кузнєцов В., Казанова М. Єдиний податок від А до Я. – 4-те вид., переробл. і доп. – Харків: Фактор, 2009.

Панасюк В. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002.