Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Європейська валютна система, її становлення та розвиток

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Загальні положення Європейської валютної системи (ЄВС)

1.1 Поняття та структура європейської валютної системи

1.2 Основні етапи становлення європейської валютної системи

1.3 Процес створення Європейської валютної системи (ЄВС)

Розділ 2. Сучасний розвиток ЄВС

2.1 Вплив ЄВС на європейську банківську систему

2.2 Переваги використання євро в країнах з перехідною економікою

Розділ 3. Проблеми та перспективи ЄВС

3.1 Проблеми та їх вирішення в ЄВС

3.2 Перспективи розвитку європейської валютної системи

Висновки

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Актуальність теми. Європейська валютна система (ЄВС) являється однією з найуспішніших регіональних систем, які тільки існують у світі. Фігурує вона з 1979 року і має три основних елементи: спільну рахункову грошову одиницю ЕКЮ, механізм валютних курсів і механізм кредитування. ЄВС – валютний механізм, створений в рамках Європейського економічного союзу (ЄЕС) з метою усунення коливань обмінних валютних курсів країн-учасниць і освіти в Європі зони валютної стабільності. Для цього було введено єдину загальноєвропейську валютну одиницю за для повної економічної і політичної інтеграції держав, що входять до складу ЄЕС. Курси національних валют могли взаємно відхилятися на ±2, 25%. Винятки з правила тимчасово застосовувалися до Великобританії, Італії, Іспанії та Португалії. У випадку загрози досягнення межі курсів певної валютної одиниці обов’язковою була підтримка за рахунок необмежених кредитів від центральних банків союзу. Кредити зазвичай надавались на короткі строки (три місяці). За таких умов держави справлялись з тимчасовим дефіцитом платіжного балансу. Така інтервенція також змінювала кількість грошей в обігу, тобто центральний банк, купуючи валюту іншої країни, скорочував її обсяг в країні-емітенті.

Питома вага кожної національної грошової одиниці у валютному коктейлі залежала від частки валового внутрішнього продукту країни у сукупному ВВП ЄЕС. Нині на ринках євровалют, валютні одиниці різних країн-союзників хоча і тісно взаємодіють один з одним, за договором, але вони все ж таки залишаються роз’ядниними.

В останні роки міжнародні валютні відносини стали широко впливати на розвиток валютної системи, а й на удосконалення зовнішньої торгівлі, формування й еволюцію міжнародного ринку капіталів, робочої сили, інтелектуальної власності тощо.

Актуальність теми полягає в тому, що створення Європейського економічного та валютного союзу та введення в ньому єдиної валюти суттєво впливає на систему загальноєвропейського економічного співробітництва і на світову валютну систему в цілому.

Питання введення єдиної наднаціональної валюти і валютного регулювання в Європейському Союзі розглядалися в роботах Р. Манделла, Б. Іченгріна, Т. Байомі, Т. Скитовського. У 1961 році Роберт Манделл висунув теорію оптимальних валютних зон, що в подальшому стала базовою при економічному аналізі валютних союзів в більшості західних досліджень, присвячених європейській валютній інтеграції. Істотний внесок у розвиток даної теорії внесли роботи Р. Маккінона та П. Кенона. Безумовно, основою для появи ідеї створення наднаціональної валюти стали класичні праці з теорії колективних валют Дж. М. Кейнса і Р. Триффіна, а також теорія конкурентної валюти Ф. Тло Хаєка. Серед російських вчених, які займались вивченням проблем розвитку європейської валютної інтеграції, слід зазначити наукові праці Шемятенкова В. Г., Буторіной О. В., Борко Ю. Ф., Глухарьова Л. І., Юмашева Ю. М.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз сучасного стану валютної інтеграції в Європейському валютному союзі.

Для здійснення цієї мети були поставлені наступні основні завдання:

дослідити передумови створення Європейського валютного союзу;

вивчити особливості та причини виникнення валютних криз у Європейській валютній системі;

використати теорію оптимальних валютних зон для оцінки існування в ЄЕВС умов для введення єдиної валюти євро;

проаналізувати історичний досвід створення валютних союзів у Європі і причини невдалих спроб їхнього створення;

провести комплексний аналіз проблем, пов'язаних із проведенням єдиної грошово-кредитної і валютної політики в ЄВС, та причин їх виникнення;

охарактеризувати зміни в структурі і тенденціях розвитку ринку капіталів в ЄВС у зв'язку з введенням євро;

оцінити значення створення ЄВС для країн Центральної і Східної Європи і, зокрема, для України;

провести аналіз характеру перспективного впливу країн-кандидатів на вступ до ЄС на стан валютного ринку об'єднаної Європи.

Об'єктом дослідження є інтеграційні процеси, що відбуваються в Європейському Союзі у зв'язку із створенням Європейського валютного союзу.

Предметом дослідження є проблеми розвитку європейської валютної інтеграції на третьому етапі створення Європейського економічного та валютного союзу.

Методи дослідження. При проведенні дослідження використовувалися історичний, аналітико-емпіричний, індуктивно-дедуктивний і порівняльний методи дослідження. Діалектичні методи пізнання економічних процесів, їхніх причинно-наслідкових зв'язків використовувалися в роботі для реалізації принципу об'єктивності наукового викладу.

 

Розділ 1. Загальні положення Європейської валютної системи (ЄВС)

 

1.1 Поняття та структура європейської валютної системи

 

Створенню Європейського валютного союзу (ЄВС) передував багатоетапний процес європейської валютно-фінансової інтеграції, який було започатковано ще в перші повоєнні роки. Спершу валютні угоди між країнами Західної Європи укладалися головним чином на двосторонній основі. На підставі цих угод здійснювалися взаємне регулювання платіжних балансів, безготівкові розрахунки, обов'язковий залік взаємних вимог та зобов'язань, пільгове кредитування. В 1947-1950 pp. було укладено понад 400 валютних клірингових угод, на які припадало майже дві третини внутрішньоєвропейського товарообміну.

Фото Капча