Юрисдикція адміністративних судів України

Процесуальне законодавство визначає такі судові інстанції:

І інстанція, де справа розглядається вперше, і в судовому засіданні суд постановляє судове рішення по суті.

апеляційна інстанція...

касаційна інстанція, де переглядаються рішення, ухвали, вироки судів та апеляційної інстанцій, а також перегляд судових рішень, ухвал у зв’язку з ново виявленими та винятковими обставинами чи при неправильному застосуванні норм процесуального права, що істотно вплинули на правильність судового рішення. [4, с. 66]

Інстанційність при здійсненні судочинства забезпечує всім суб’єктам правовідносин право на судовий захист а також є гарантією законності та обґрунтованості прийнятих судом рішень. Інстанційність виключає підпорядкованість місцевих судів апеляційним чи касаційним, завдяки принципу незалежності суддів, а отже, не допускається вплив на внутрішнє переконання суддів судів інстанції.

 

 

Місцеві суди (основна судова ланка та І судова інстанція) – це суди району, району у місті, місцеві суди міст, міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. На ці суди припадає основне навантаження, оскільки вони розглядають абсолютну більшість цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ.

Місцеві суди підрозділяються на місцеві загальні та місцеві спеціалізовані суди. Зараз мова йтиме про місцеві загальні суди. Оскільки ці суди розташовані з урахуванням адміністративно-територіального устрою, то у назві місцевих судів використовується назва населеного пункту, в якому вони знаходяться. Місцеві суди є найбільш наближені до населення.

Місцеві суди є судами І інстанції і розглядають справи по суті в судовому зсіданні, вперше, безпосередньо, як правило одноособово суддею, який діє від імені суду, у відкритому чи закритому судовому засіданні, за участю сторін і на основі їх рівності і змагальності процесу та інших принципі правосуддя, досліджує докази, отримуючи їх через пояснення позивача та відповідача, покази підсудного, потерпілого, свідків, заслуховує експерта стосовно його висновку у справі та ін.) і виносить вирок чи рішення. [9, c. 15]

Судові рішення місцевих судів підлягають протягом певного строку, встановленого процесуальним законодавством, апеляційному та касаційному оскарженню і скасувати рішення місцевого суду може лише апеляційна чи касаційна інстанція за певних умов (наприклад у ст. 367 КПК України передбачено підстави для скасування або зміни судових рішень, наприклад: однобічність або неповнота досудового чи судового слідства; істотне порушення КПЗ; неправильне застосування КЗ; невідповідність покарання тяжкості злочину та особі засудженого та ін).

Юрисдикція місцевого адміністративного суду охоплює всі цивільні справи щодо спорів, які виникають із цивільних, сімейних, трудових та кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Місцевий суд розглядає також окремі категорії справ, тобто мова йде про справи окремого провадження. На сьогоднішній день адміністративні суди розглядають справи, які виникають з адміністративно-правових відносин.

До компетенції місцевих адміністративних судів Законом “Про судоустрій” віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення.

Місцеві суди постановляють рішення, які не можуть бути скасовані або змінені ним же.

Суддя місцевого суду здійснює: [9, c. 16]

правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

процесуальні дії й організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи;

контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, ухвалених під його головуванням і деякі інші повноваження.

Кожен суддя місцевого суду зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів для своєчасного та якісного розгляду справ, які до нього надійшли. Для забезпечення своєчасного і належного розгляду справи суддя здійснює попередній розгляд справи та готує справу до судового розгляду, а також здійснює організаційні заходи. [9, c. 16]

Отже, місцеві адміністративні суди – це спеціалізовані суди, які входять у систему судів загальної юрисдикції і здійснюють адміністративне провадження у встановленому законом порядку. Місцеві адміністративні суди розгляють справи, які виникають із публічних правовідносин між громадянами, юридичними особами з одного боку, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими чи службовими особами – з іншого. Місцеві адміністративні суди є судами І інстанції. Підсудність адміністративних справ, а також процедура їх розгляду та вирішення визначається адміністративно-процесуальним кодексом.

 

 

Апеляція (лат. appelatio – звернення, скарга) – основний, найефективніший спосіб оскарження рішень судів І інстанції, які не набрали законної сили з метою перевірки їх законності та обґрунтованості. В системі судів загальної юрисдикції функціонують загальні та спеціалізовані апеляційні суди.

Повноваження апеляційних судів:

1. Апеляційні суди:

розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону;

розглядають по І інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів) ;

ведуть та аналізують судову статистику, вивчають та узагальнюють судову практику;

надають методичну допомогу місцевими судам;

здійснюють інші повноваження, передбачені законом. [6, c. 189]

Апеляційні суди займають в судоустрої України важливе місце. Це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Апеляційні суди мають однакову компетенцію та рівні права щодо розгляду кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ. У результаті розгляду справи апеляційний суд вправі за наявності підстав, передбачених ЦПК, КПК,