Задачі із трудового права

 

 

Бєлкіна прийнята на роботу в плановий відділ треста економістом за працею. Але з врахуванням її знань, досвіду роботи адміністрація поклала на неї, з метою ущільнення робочого дня, додаткові обов’язки:

складання посадових інструкцій для заводського адміністративного персоналу;

розробку проекту плану за працею;

надання допомоги ст. бухгалтеру під час складання річного балансу;

постійне представництво в комісії за трудовими суперечками і в комісії, яка проводить інвентаризацію споруд.

У своїй заяві в комісію за трудовими суперечками Бєлкіна, послалась на те, що доручені їй завдання виходять за рамки її трудової функції.

Яке рішення повинен винести КТС?

 

Відповідно до посадової інструкції економіста з праці, в посадові обов’язки Бєлкіної із покладених на неї додаткових обов’язків може входити лише п. 3 – розробка проекту плану за працею, оскільки це передбачено інструкцією. Інші доручені їй завдання посадовою інструкцією економіста з праці не передбачені.

Тому, я вважаю, що КТС повинен позбавити Бєлкіну від всіх додаткових обов’язків, крім розробки проекту плану за працею.

 

 

Згідно з графіком відпусток щорічна відпустка Корнієнко була предоставлена у листопаді розміром 24 календарних днів. У своїй заяві Корнієнко вказав, що він особа, прирівнена до учасників бойових дій, має право на відпустку у розмірі 45 днів у зручний для нього час і прохав предоставити йому відпустку в літній час. Адміністрація задовольнила прохання про надання відпустки у літній час, але у розмірі 24 днів, вказав, що тільки така тривалість відпустки полагається Корнієнко у зв’язку з його трудовим стажем.

Чи правомірні дії адміністрації, і куди повинен звернутися Корнієнко для вирішення даного спору?

 

Я вважаю, що дії адміністрації є правомірними. Прохання Корнієнко про надання йому відпустки у літній час було задоволено, оскільки він є особою, що прирівнюється до учасників бойових дій, а відповідно до п. 8 частини 12 ст. 10 ЗУ «Про відпустки»: Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються... 8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги передБатьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також відповідно до п. 12 частини 1 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: “Учасникам бойових дій надаються такі пільги... 12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік”.

Проте тривалість відпустки 45 днів учаснику бойових дій ні ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ні ЗУ «Про відпустки» не передбачена. Тому, якщо у Корнієнко наявні інші причини для збільшення тривалості щорічної відпустки, йому необхідно надати документальне підтвердження або звернутись в місцеві Управління праці та соціального захисту населення.

 

 

Працівниця валяльно-войлочного комбінату Морева Ю. протягом року мала 14 днів прогулів. Згідно графіку відпусток і заяві Моревої директор комбінату видав наказ про надання їй щорічної відпустки у розмірі 10 календарних днів (за родом праці Моревій маєнадаватися відпустка у розмірі 24 дні).

Відпусткою якої тривалості могла користуватися Морева у зв’язку з здійснюваними прогулами? Яким нормативним актом передбачений залік днів прогула за рахунок відпустки?

 

Не застосовується така міра, як перенесення часу надання чергової відпустки, а також зменшення тривалості щорічної відпустки на число днів прогулу працівнику, який був відсутній на роботі без поважної причини. Цей захід, передбачений постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 28 липня 1983 р. №745 «Про додаткові заходи щодо зміцнення трудової дисципліни», суперечить Закону України «Про відпустки», згідно з яким щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш 24 календарних днів (ст. 6 Закону) і не може розглядатись як засіб забезпечення трудової дисципліни.

Зважаючи на те, що прогул є порушенням трудової дисципліни, то до Моревої повинні були застосувати дисциплінарне стягнення, відповідно до ст. 147 КЗпП України: “За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення”.

 

 

Гусєвій за відсутність на роботі без поважної причини на протязі більше ніж 3 години приказом директора фабрики було оголошено догану і з попередньої згод профспілки вона була звільнена за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Вважая звільнення незаконним, Гусєва звернулася до суду.

Як на вашу думку, суд вирішить суперечку?

 

Я вважаю, що позов Гусєвої суд залишить без задоволення, оскільки законом, а саме п. 4 ст. 40 КЗпП передбачено, що: “Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках... 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин”.

Отже, на мою думку звільнення є цілком законним.

 

 

Бойко М. Д. Трудове право: зразки документів, коментарі, роз'яснення. – К. : Атака, 2006. – 280 с.

Болотіна Н. Б. Трудове право України: практикум. – К. : Вікар, 2002. – 148 с.

Закон України “Про відпустки” від 15 листопада 1996 р. за № 504/96-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1997. – №2. – ст. 4.

Законодавство України про працю: Збірник законодавчих та нормативних актів: Трудовий договір. Оплата праці. Охорона праці. Трудові спори (конфлікти) / М. І. Камлик (упоряд.). – К. : Атіка, 2003. – 944 с.

Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. – Харків: Консум, 2003. – 832 с.

Трудове право: основні нормативно-правові акти України / Укл. Поінкаров В. Д., Андрійченко Ж. О., Назаренко Д. В. – Х. : ИНЖЭК, 2006. – 248 с.

Чанишева Г. І. Трудове право: практикум. – Х. : Одиссей, 2004. – 304 с.