Загальні принципи і проблеми завантаження документів з мережі Інтернет

Предмет:

Тип роботи:

Реферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

і розміщує їх в загальний індекс. Для зберігання цього індексу потрібен величезний обсяг пам'яті, а для його обробки – чимала обчислювальна потужність. Наприклад, основний механізм одного з найпотужніших пошукових серверів AltaVista (повного індексу, що претендує на всю мережу Інтернет), включає 16 потужних комп'ютерів Alpha Server 8400 5/440. На кожному з цих комп'ютерів встановлено по 12 центральних процесорів, 8 гігабайт оперативної пам'яті (обсяг, еквівалентний обсягу пам'яті 500 стандартних сучасних персональних комп'ютерів) і дисковий масив RAID ємкістю 300 гігабайт. Вся ця система з'єднана з магістральною мережею Інтернет каналом зв'язку з пропускною спроможністю 100 Мбіт/с. Загальний обсяг на сервері індексних файлів, що зберігаються, в яких виробляється пошук, – понад 200 гігабайт.

Ще одна категорія пошукових серверів – так звані «метапошукові» сервери (метасервери). Найбільш відомий з них – WebCrawler (http: //www. webcrawler. com). Сервери такого типу передають отриманий від користувача запит на пошук інформації іншим пошуковим серверам, об'єднують результати пошуків і повертають результат користувачу. Застосування подібних серверів має як переваги, так і недоліки. Найцінніша перевага полягає в економії часу на однотипових запитах до різноманітних серверів. Проте, позначки в синтаксисі запитів змушують користувачів метасерверів дотримуватися найзагальнішої форми запиту, без можливості вдаватися до потужніших засобів пошуку. Незважаючи на це, метасервери – непоганий засіб оперативної оцінки того, наскільки широко представлена в системі WWW та чи інша інформація.

Яку систему треба вибрати, щоб знайти необхідну інформацію? Це залежить від того, що саме і як користувач збирається шукати. В цьому випадку можна запропонувати такі рекомендації.

Для перегляду всіх серверів за певною темою скористатися каталогом Yahoo або Google.

Для пошуку інформації на максимальній кількості серверів Інтернету скористатися AltaVista або Google. Для знаходження повідомлень телеконференцій Usernet придатні AltaVista, Google або WebCrawler, а найкраще – спеціалізований сервер DejaNews (http: //dejanews. com).

Щоб знайти важкодоступний документ, можна скористатися AltaVista. Для знаходження відомостей про конкретний товар або продукцію – HotBot. Для отримання максимальної кількості результатів – InfoSeek, AltaVista або спеціальний метасервер, наприклад, WebCrawler.

Для знаходження інформації на відомому сервері, вже оціненому незалежними фахівцями, – Google або Yahoo. Для пошуків інформації російською мовою – використати спеціальний розділ сервера AltaVista або сервер Рамблер (http: //www. rambler. ru).

Щоб знайти інформацію на сервері в одній з країн СНД, придатний пошуковий сервер Рамблер або каталог російських серверів за адресою http: //weblist. ru;

Передусім треба пам'ятати, що складання запитів на пошук інформації – це свого роду мистецтво. Ідеальний запит видасть користувачу посилання тільки на ті сторінки, що йому потрібні. Просто грамотний запит може видати користувачеві кілька десятків сторінок, пошук серед яких виявиться не таким уже й складним.

Користувачу слід мати на увазі, що жодна пошукова система не в стані повністю індексувати всі сторінки і документи на всіх серверах Інтернету. Кожний пошуковий сервер проводить відбір і індексування сторінок за своїми власними правилами.

В ефективному пошуку інформаційних ресурсів Інтернету допомагають декілька правил.

1. Грамотне використання можливостей одного пошукового сервера може бути ефективніше, ніж звернення з тим самим запитом до великої кількості серверів.

Коли користувач вперше потрапляє на сторінки незнайомого пошукового сервера, слід в першу чергу прочитати його опис і правила користування, а також вивчити засоби і можливості пошуку. Однак не слід захоплюватися вивченням пошукових серверів; після деякої практики з'являються 2-3 улюблені сервери, що найповніше індексують сферу в Інтернеті, яка цікавить користувача.

2. У запиті слід використовувати ті слова, що точніше за все характеризують тему, яка цікавить користувача.

Вибір слів може грунтуватися на двох різних підходах:

можна почати із загального запиту і поступово його конкретизувати, спостерігаючи за зміною результатів пошуку;

можна почати з конкретного запиту і поступово його поширювати, відштовхуючись від найбільш важливих і специфічних слів.

3. Для більшості пошукових серверів має значення послідовність слів у запиті, тому найбільш важливі і характерні терміни треба розміщувати на початку запиту і додавати до них менш значущі терміни.

4. Фрази і словосполучення слід брати в лапки, оскільки в противному разі вони будуть сприйняті пошуковим сервером просто як набір ключових слів.

5. У запиті можна зазначати одне або кілька власних імен.

6. Рекомендується вживати синоніми – їх використання дозволяє не тільки поширити діапазон пошуку, а й надає більше ваги власне смисловій частині запиту.

7. Не рекомендується користуватися поширеними словами типу «комп'ютер», «інформація», «дані» тощо.

8. Багато пошукових систем припускають можливість використання в запитах логічних операторів «І» (AND), «або» (OR), «не» (NOT). Їх грамотне використання дозволяє зробити пошук надзвичайно точним і направити його саме туди, куди потрібно.

9. Якщо серед перших 20-30 посилань, отриманих від пошукового сервера, немає потрібного посилання, слід подумати про те, щоб радикально змінити набір ключових слів або скористатися іншим сервером.

10. Слід пам'ятати, що WWW-сторінка, на яку користувач потрапляє при першому підключенні до пошукової системи, найчастіше являє собою спрощений бланк запиту на пошук інформації. Щоб отримати доступ до найбільш потужних засобів опису, треба перейти на сторінку ускладненого пошуку (Advanced Search).

3. Ризики під час завантаження документів

Кожного разу під час завантаження документу існує певний ризик, що він містить вірус або програму, яка може зашкодити комп'ютеру або пошкодити інформацію. Нижче описано заходи, що можуть захистити комп'ютер під час завантаження документів:

Інсталяція та використання антивірусної програми. Антивірусна програма перевіряє файли перед їх відкриттям і попереджає, якщо файл є потенційно небезпечним. Необхідно слідкувати за постійним оновленням антивірусної програми. Слід завантажувати файли тільки з веб-сайтів, яким довіряєте.

Якщо файл має цифровий підпис, слід впевнитися, що він є чинним. Якщо ні, не варто відкривати файл. Для перегляду цифрового підпису необхідно вибрати посилання видавця в діалоговому вікні безпеки, яке з'явиться у програмі Internet Explorer (іншому браузері) під час першого завантаження файлу. Інформація з цифрового підпису містить відомості про те, чи є файл чинним.

Слід бути дуже обережними з певними типами файлів. Деякі типи файлів менш безпечні, оскільки можуть переносити віруси. Загалом слід уникати програмних файлів із розширеннями «. exe», «. scr», «. bat», «. com» або «. pif». Часто потенційно небезпечні файли маскуються під менш ризикований тип файлів, коли файл має два розширення імені, наприклад, filename. txt. exe. Наведений у прикладі файл може видатися текстовим, але насправді є виконуваним файлом.

Ризик полягає в тому, що неперевірені адреси або документи можуть містити шкідливий вміст, який може зашкодити вашому комп'ютеру в разі відкриття програмами, відмінними від Internet Explorer. Internet Explorer 8 попередить вас про спробу веб-сайту відкрити програму на комп’ютері.

Список використаних джерел:

Зеленко В. П. Інформатика та інформаційні технології. – Х. : Компанія СМІТ, 2003.

Клоков И. Эффективное делопроизводство на компьютере. -Спб., 2006.

Савчук Л. О., Гришпинюк О. В. Інформатика і комп'ютерна техніка. – К. : ВД «Професіонал», 2004.

Ярмуш О. В., Редько М. М. Інформатика і комп'ютерна техніка. – К. : Вища освіта, 2006.

sita.uccu.biz – навчально-тренінгова система Sita