Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальні відомості про місце і значення екскурсій у системі навчання біології

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Загальні відомості про місце і значення екскурсій у системі навчання біології
2. Приклад проведення екскурсії
Список використаної літератури
 
1. Загальні відомості про місце і значення екскурсій у системі навчання біології
 
У шкільному курсі біології навчання здійснюється на основі найважливіших науково-педагогічних принципів:
пізнання природи як цілого;
природоохоронного краєзнавства;
активної практичної діяльності з охорони природи;
відношення до рідної природи як національного надбання.
Науковою основою охорони й раціонального використання природи є екологія. Екологічні поняття в курсі біології формуються в розкритті найважливіших природних зв'язків:
рослина → світло, тепло, волога;
рослина → тварини-запильники;
рослина → тварини-фітофаги;
рослина → гриби-паразити і інші хвороботворні паразитичні організми;
взаємний вплив рослин за допомогою спеціальних речовин.
У процесі вивчення біології учні опановують систематизованими знаннями про рослинний і тваринний світ, засвоюють основні закономірності життя організмів, вивчають причинно-наслідкові зв'язки, які лежать в основі цих закономірностей, а крім того, знайомляться із основними напрямками природоохоронної діяльності людини, і що дуже важливо, самі можуть взяти участь у збереженні й збільшенні природних багатств.
Зміст курсу біології дозволяє розкрити перед учнями необхідність охорони різних рослинних співтовариств: лісів, лугів, полів, боліт і т. д., а також показати необхідність охорони й розведення дикоростучих і культурних рослин. Збереження навколишньої флори та її систематичне збагачення – це два провідні й взаємозалежні напрямки природоохоронної роботи з біології.
Міцне й глибоке засвоєння знань сприяє розкриттю різноманітних природних зв'язків і впливу людини на них. На уроках біології розкриваються взаємозв'язки рослин і тваринз навколишнім середовищем, значення їх продукції в житті людини. Так у темі «Корінь» розкривається взаємозв'язок рослин і грунту, процес поглинання води кореневою системою, вплив такого абіотичного фактора як температура на цей процес, мінеральних й органічних речовин на врожайність рослин. У темі «Листок» розвивається поняття про воду як екологічний фактор, а також формується поняття про риси пристосованості організмів, обумовлених їх зв'язком з навколишнім середовищем. Негативний вплив на процес фотосинтезу робить забруднення повітря різними домішками. На прикладі різних культурних рослин учитель розкриває основні шляхи підвищення продуктивності фотосинтезу.
У формуванні морально-естетичного відносини до природи поряд з навчальним процесом значними можливостями володіють екскурсії та їх різновиди:
фенологічні спостереження;
суспільно-корисна праця з озеленення;
заняття в юннатському гуртку;
літні завдання.
При проведенні екскурсій у природу важливо, щоб поряд з розкриттям біологічних і морфологічних особливостей організмів вчитель звертав увагу учнів на їх дивну й неповторну красу, пропонував поспостерігати за рослинами.
У затишному куточку весняного лісу варто зупинитися з учнями біля кущика вовчого лика і звернути їх увагу на відсутність листя, у той час коли вершки пагонів вкриті блідо-фіолетовими витонченими квітками. Вовче лико зацвітає разом з ліщиною, вербами, вільхою, але виглядає яскравіше й цікаіше від них. На узліссі можна познайомити учнів із квітучою ліщиною. Учитель звертає увагу учнів на те, що поки на чагарнику немає листя, вітер легко справляється з роллю запильника.
Великий інтерес викликають в учнів ранньоквітучі трав'янисті рослини-ефемери. Вони зацвітають при температурі +5-+7°С. Одним із найдивніших пролісків наших лісів є вітрогонка біла. Присадкуваті зелені стебла з розсіченими трійчастими листками, великі фіолетово-рожеві квіти підняті на довгих ніжках роблять зустріч із нею пам'ятною і цікавою. Варто зауважити учням, що тільки на початку цвітіння квітки мають фіолетово-рожеве забарвлення, основну частину часу квітки мають чисто білий колір.
При першому знайомстві із медункою можна звернути увагу на те, що на одному і тому ж самому пагоні у неї є червоні, фіолетові та сині квіти. Це завжди дивує учнів і викликає в них великий інтерес. Зупинившись на кілька хвилин біля цієї рослини можна помітити, що медунку відвідують джмелі. Уважні учні помітять, що волохаті джмелі відвідують тільки фіолетові квітки – найбільш запашні.
Фенологічні спостереження й пов'язані з ними фенологічні прогулянки в природу дозволяють продовжити безпосереднє спілкування із природою.
Найбільший освітній і виховний вплив роблять систематичні, а не проведені час від часу виходи в природу. Проводити екскурсії з учнями необхідно в ті самі місця, спостерігати за тими самими рослинами й обов'язково вести записи всього поміченого. Наприкінці року по цих записах можна буде простежити сезонне життя рослин рідного краю.
Відкривши свої записи, учні згадують, коли в лісі набрякають бруньки в беріз і дубів, коли вони зацвітають, коли в них з'являються листки. У своїх зошитах з фенологічних спостережень учні знайдуть відомості про трав'янисті рослини: час появи сходів, строки цвітіння й плодоносіння, час відмирання. А якщо такі спостереження будуть проводитися регулярно кілька років, можна буде визначити середні строки багатьох фенологічних явищ.
Перш ніж учні приступлять до ведення фенологічних спостережень, має бути чітко визначена програма для кожної пори року.
Так, у програму весняних фенологічних спостережень можуть входити спостереження за:
Появою перших проталин на полях.
Початком льодоходу (назва річки).
Початком цвітіння вільхи сіркою.
Початком цвітіння ліщини.
Початком цвітіння верби плакучої.
Початком весняної оранки.
Початком сівби ранніх зернових культур.
Розгортанням перших листків у берези
Фото Капча