Загальні відомості про місце і значення екскурсій у системі навчання біології

Велике значення у вихованні любові до природи, дбайливого відношення до неї мають літні екскурсійні завдання з біології. У 6-7 класах вони часто носять збиральний характер. Учні засушують рослини, оформлюючи потім їх у гербарії. Кількість зібраного матеріалу нерідко перевищує реальні потреби у ньому. В окремих школах вчителі біології, посилаючись на необхідність охорони природи, зовсім не дають учням літніх завдань, порушуючи при цьому програму, тому що літні завдання відносяться до позаурочної роботі з біології, яка є обов'язковою.

Підбір літніх екскурсійних завдань варто проводити протягом навчального року. В окремому зошиті вчитель записує відсутній роздавальний і демонстраційний матеріал. Суворий облік дозволяє чітко представити, який натуральний матеріал необхідний для уроків.

У травні організується виставка літніх завдань учнів попередніх років. На кожного учня складається інструктивна картка, у якій чітко визначено етапи роботи, форма фіксації спостережень і форма звіту про виконану роботу. При цьому мінімальна кількість завдань пов'язана зі збором рослин, більшість же учнів ведуть спостереження за ними, не оформлюючи гербаріїв і колекцій. Так, наприклад, учитель пропонує провести спостереження за деревними і чагарниковими породами в шкільному саду. Учні ведуть спостереження за 2-3 рослинами, відзначаючи при цьому наступні фенофази: початок сокоруху, набрякання бруньок, початок розпускання бруньок, поява перших листків, повне розпускання листя, початок цвітіння, початок масового цвітіння, кінець масового цвітіння, початок росту верхівкової бруньки, перша поява плодів і насінь, масове дозрівання плодів, вторинне цвітіння, початок появи осіннього забарвлення листків, початок листопаду, масовий листопад. Учням сільських шкіл можна запропонувати завдання зі збору лікарських рослин, а також по обліку врожаю ягід і грибів.

Таким чином, завдання вчителя біології полягає в тому, щоб максимально використати можливості для безпосереднього спілкування учнів з природою в різних формах організації навчальної, позаурочної й позакласної роботи з біології.

Позакласна робота, проведена в цей час у школах звичайно передбачає проведення масових позакласних заходів, занять ботанічного гуртка, основною формою роботи якого якраз і є екскурсії. У цій роботі можна передбачити цікаві завдання для учнів, пов'язані з безпосереднім спілкуванням із природою.

При наявності учбово-польової ділянки ряд завдань може бути виконаний на ній. При відсутності ділянки – у найближчому парку, сквері. У результаті систематичного безпосереднього спілкування учнів із природою формується культура відношення до природного середовища. При цьому важливим є не пасивне спілкування із природою, милування її красою, а активна діюча участь у її охороні. Практична діяльність учнів з охорони природи рідного краю є наочним проявом відношення учнів до природи.

Останнім часом усе більш популярними стають різні форми навчання біології в природі. Організуються різні форми екскурсійної роботи: екологічні стежки, літні виїзні табори, усе більше учнів стають учасниками екологічних експедицій. Саме така «жива» біологія необхідна сьогодні. Однією з форм організації навчання в природі є екскурсійна практика.

Будучи логічним продовженням шкільного курсу біології, екскурсійна практика дає можливість значно розширити й поглибити знання учнів про живу природу й сформувати навички самостійної дослідницької діяльності. Безпосередній контакт із об'єктом вивчення, своєрідне «занурення» у досліджуваний предмет впливають на дитину, приводять до розуміння цілісності навколишнього світу й відчуттю власної причетності до явищ, які відбуваються в ньому.

Особливу увага варто звернути на те, що завчання як можна більшої кількості видів рослин не є метою екскурсій. Наприклад, екскурсія на тему «Рослинні співтовариства» передбачає серію екскурсій у різні типи природних співтовариств. Тривалість кожної екскурсії визначається вчителем відповідно до його планів, транспортними можливостями, віком учнів і т. д., але бажано, щоб вона становила не менше 6-ти годин.

Для проведення екскурсії бажано вибирати природні співтовариства, які мало змінені людською діяльністю. Так, наприклад, для вивчення типових рослин соснового лісу більш придатним буде корінний сосняк на піщаних або супіщаних грунтах, а не соснові посадки.

Нижче наведемо приклад такої екскурсії. Для зручності завдання можуть бути згруповані в окремі інструктивні картки на розсуд вчителя. Дані завдання розраховані на школярів, які вивчили протягом навчального року курс «Біологія: рослини, гриби, бактерії».

Матеріал по кожній екскурсії варто розбити на два блоки. Блок «Інформація для вчителя» містить короткі, але найбільш важливі відомості про те або інше рослинне співтовариство. Блок «Завдання для учнів», у свою чергу, містить у собі дві групи завдань: визначення умов життя рослин і визначення пристосованості рослин до даних умов. Такий підхід дозволяє сформувати навички встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

 

 

Сосновий ліс характеризується рядом особливостей, які відрізняють його від інших рослинних співтовариств. Умови зростання рослин у сосняку досить специфічні, і тому типові представники даного співтовариства володіють цілим рядом пристосувальних ознак, дуже цікавих для вивчення.

Розріджені крони сосен пропускають досить багато світла, що робить можливим існування тут світлолюбних рослин.

Піщані або супіщані грунти сосняків погано утримують вологу, тому рослини часто відчувають її дефіцит.

Бідність грунтів також робить умови перебування несприятливими, спричиняючи низьку видову розмаїтість рослин соснових лісів. Більшість видів, які живуть тут, є невибагливими до грунту.

На тих ділянках, де дефіцит вологи і мінерального живлення відчувається особливо гостро, виростають лишайники, не здатні конкурувати із трав'янистими рослинами в більше сприятливих умовах.

Типові представники:

грунтові лишайники: численні види роду кладонія, цетрарія ісландська, представники роду пельтигера;

брусниця;

чорниця;

верес;

папороть-орляк;

котяча лапка дводомна;

зимолюбка зонтична;

перестріч луговий та ін. ;

Завдання для учнів

Завдання на визначення умов життя рослин даного співтовариства:

1. Подивіться угору. Яку крону має сосна (густу, рідку)? Яку вона дає тінь? Які, по-вашому, рослини (світлолюбні чи тіньовитривалі) живуть у соснових лісах?

2. Присядьте на землю. Розгребіть руками лісову підстилку. Прикладіть долоню до грунту. Який він? Сухий чи вологий? Холодний чи теплий? Візьміть жменю землі. Спробуйте зліпити грудочку. Що виходить? Що можна сказати про механічний склад грунту? Чи добре такий грунт утримує вологу і зберігає мінеральні речовини? Які рослини можуть рости на такому грунті?

3. Подивіться навколо. Чи скрізь рослинність однакова? Визначте умову (освітлення, вологість грунту, механічний склад), яка найбільше впливає на видовий склад рослин у сосняку. Для цього виберіть ділянку лісу з ухилом. Виконайте завдання 1 й 2 у верхній точці схилу, у його середній частині і внизу. Яка з умов змінюється? Як це впливає на видовий склад?

Завдання на виявлення пристосованості рослин до життя в даному співтоваристві:

1. Розгляньте рослини яструбинку зонтичну й котячі лапки. Яку подібність у зовнішній будові вони мають? Розгляньте під лупою волоски. Яке вони мають пристосувальне значення?

2. Розгляньте й доторкніться до листків чорниці, брусниці, зимолюбки. Які вони на дотик? Що в них спільного? Яке значення має восковий наліт на листках цих рослин?

3. Розгляньте верес. Зверніть увагу на розміри листків. Яке пристосувальне значення має малий розмір листкової пластинки у вересу?

4. Якщо вам пощастило і ви зустріли рослину очиток пурпуровий, то зверніть увагу на його листки. Акуратно відірвіть маленький шматочок листка. Натисніть на нього. Що спостерігається? Як дана рослина пристосована до життя в сосновому лісі?

5. Зверніть увагу на розміри трав'янистих рослин, які живуть у сосновому лісі. Чи єсеред них високі, з великими і соковитими листками? Чим можна пояснити відсутність таких рослин у сосняку?

 

Бруновт Е. П. Методика обучения анатомии, физиологии и гигиене человека. – М: Просвещение, 1973.

Верзилин Н. М., Корсунская В. М. Общая методика преподавания биологии. – М. : Просвещение, 1983.

Карцева И. Д., Шубкина Л. С. Хрестоматия по методике преподавания биологии. – М. : Просвещение, 1977.

Кузнецова В. И. Уроки биологии. Пособие для учителя. – М: Просвещение, 1985.

Молис С. С., Молис С. А. Активные формы и методы обучения биологии. – М: Просвещение, 1988.

Мягкова А. Н., Комиссаров Б. Д. Методика обучения общей биологии. – М: Просвещение, 1973.

Н. А. Рыков. Руководство к практическим занятиям по меодике преподавания зоологии. М: Просвещение, 1976.

Проблемы обучения биологии в школе / под ред. Зверева И. Д. – М: Педагогика, 1978.

Рабинова Л. Я. Клубные формы юннатской работы. – М: Просвещение, 1983.

Райков Б. Е., Римский-Корсаков М. Н. Зоологические экскурсии. – М: Просвещение, 1996.

Современный урок биологии / под. ред. Н. М. Верзилина. – Л: ЛГПИ, 1975.