Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Західна Волинь у складі Другої Речі Посполитої: проблеми сучасної української історіографії

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Руслана Давидюк
 
Західна Волинь у складі Другої Речі Посполитої: проблеми сучасної
української історіографії
 
Анотація
У статті проаналізовано основні напрями сучасної вітчизняної історіографії у дослідженні історії Західної Волині міжвоєнного періоду. Акцентується увага на наукових розробках щодо політичного, культурного, духовного, економічного розвитку краю, міжнаціональних взаємин у 20-30-х роках XX століття.
 
Аннотация
В статье анализируются главные направления современной отечественной историографии в исследованиях Западной Волыни междувоенного периода. Акцентируется внимание на научных разработках политического, культурного, духовного, економического развития края, междунациональных отношениях в 20-30-е годы XX столетия.
 
У системі комплексного дослідження української історії важливим компонентом є вивчення історичного минулого її окремих регіонів, які в силу певних історичних обставин мають свої специфічні особливості розвитку. З огляду на це, в сучасних умовах зростає інтерес до історичного краєзнавства. Подібна обставина визначила те, що за часи української незалежності історія Західної Волині міжвоєнного періоду стала предметом особливого зацікавлення багатьох українських вчених.
Окрім того, саме на початку 90-х років XX століття на нових методологічних засадах і без ідеологічного тиску розпочалося дослідження історії українсько-польських відносин. У результаті доступності до джерельних документів, які зберігаються у архівах України та Польщі стало можливим неупереджено проаналізувати різні сторони історії волинського краю в умовах Другої Речі Посполитої.
За період української незалежності побачили світ узагальнюючі праці, позбавлені старих радянських стереотипів, що містять новий фактологічний матеріал та подають нову концепцію історичного розвитку краю у складі Другої Речі Посполитої [3; 25; 26; 54; 71; 82].
Надзвичайно актуальною монографією написаною на основі новітніх методологічних конценцій, що окреслює різні сторони життя суспільства, спираючись на здобутки польської, української, зарубіжної наукової літератури є дослідження львівських науковців Леоніда Зашкільняка та Миколи Крикуна праця «Історія Польщі» [38]. Автори всебічно характеризують позицію Польщі у Європі після Першої світової війни, відзначають що гострою проблемою відродженої держави стало національне питання, зокрема українська проблема. Надзвичайно цінними є судження Л. Зашкільняка щодо спроб налагодження українсько-польських взаємин в міжвоєнну добу [37].
Загальні закономірності та специфічні особливості відновлення та розбудови Польської держави у період 20-30-х років аналізує у монографіях та статтях вчена із Тернополя Леся Алексієвець [1; 2]. У 2004 році у Рівному вийшла праця краєзнавців О. Власюка, В. Сидорука, В. Цятка «Східні креси – під знаком польського орла» [14].
Заслуговує уваги наукове видання «Роде наш красний... Волинь у долях краян і людських документах». У трьох томах видруковані праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань історії і культури краю, висвітлюються політичні і соціальні проблеми Волині міжвоєнного періоду.
Окрім того, саме у 90-х роках минулого століття з’явилися умови для об’єктивного наукового висвітлення складних питань міжнаціональних взаємин міжвоєнного періоду, сформувався більш ґрунтовний підхід до вивчення цих проблем, розширився доступ до джерельних матеріалів в архівах України, реальною стала можливість роботи у архівах зарубіжних країн. Все це дозволило розпочати ґрунтовне та різнобічне дослідження Західної Волині в умовах Другої Речі Посполитої.
Варто відмітити значний інтерес до цієї проблематики саме місцевих істориків, для яких вона є особливо актуальною. Окрім того, значний пласт необхідних документів зберігається саме у місцевих архівах, що значно стимулює дослідницьку роботу вчених регіону.
Значна група сучасних українських вчених зосереджує увагу на дослідженнях різних аспектів історії Східної Галичини у міжвоєнний період. Цікавими та новаторськими є роботи таких істориків, як О. Зайцев, О. Красівський, М. Кугутяк, М. Швагулякта інші [34; 35; 36; 47; 48; 52; 53; 111; 112].
Волинські ж вчені активно займаються висвітленням особливостей розвитку саме волинського регіону у 20-30-ті роки XX століття. Цінними та цікавими є дослідження професора Волинського національного університету імені Лесі Українки Миколи Кучерепи, який у своїх багаточисельних працях подає об’єктивну оцінку суперечливим міжнаціональним відносинам [56; 57], робить спробу знайти відповіді на складні питання, що виникли в період співіснування різних народів у складі Польської держави [55], аналізує діяльність та складає класифікацію українських політичних партій та громадських організацій на Волині [58; 59], прослідковує причини етнодемографічних змін у Волинському воєводстві та аналізує їх тенденції та наслідки [60].
Українське питання у національній політиці міжвоєнної Польщі досліджує івано-франківський вчений Володимир Комар, який вважає, що одним з найголовніших принципів національної політики правлячих кіл Польщі був регіоналізм, тобто застосування відмінних методів і тактики при вирішенні українського питання на території Галичини, Волині, Холмщини, Підляшшя і Полісся. Автор наголошує, що у політиці щодо українців одночасно діяли два чинники: цивільний та військовий і подає детальну характеристику цим факторам [43; 44; 45].
Передумови та наслідки «волинського експерименту» воєводи Генрика Юзевського у різних сферах життєдіяльності тодішньої спільноти, спроби реалізувати програму польсько-українського порозуміння, реакцію на цей експеримент з боку польської та української громадськості прослідковує луцький вчений Юрій Крамар [49; 50; 51]. Разом з тим, діяльність цієї суперечливої особистості на посаді волинського воєводи ще потребує детального вивчення та усвідомлення.
Основні етапи законодавчого становлення органів міського та територіального самоврядування Волинського воєводства, їх організаційну стуруктуру, національний, професійний, віковий склад, а також специфіка проведення виборів до органів самоврядування стали предметом дисертаційного дослідження Ярослави Мартинюк [66; 67]. Волинський дослідник Олег Разиграєв досліджує умови становлення,
Фото Капча