Захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру

г) виникає випаровування з поверхні рідини, що розлилася. Площа випаровування при розливі на підлогу визначається (в разі відсутності довідкових даних), виходячи з розрахунку, що 1 л сумішей і розчинів, які містять 70%, та менше (за масою) розчинників, розливається на площі 0, 5 м2, а решта рідин – на 1 м2 підлоги приміщення;

д) виникає випаровування рідини з ємностей, які експлуатуються з відкритим дзеркалом рідини, та із свіжопофарбованих поверхонь;

е) тривалість випаровування рідини приймається рівною часу її повного випаровування, але не більше 3600 с.

Кількість пилу, який може утворювати вибухонебезпечну суміш, визначається з таких передумов:

а) розрахунковій аварії передувало пилонакопичення у виробничому приміщенні, що виникає в умовах нормального режиму роботи (наприклад, внаслідок пиловиділення з негерметичного виробничого обладнання) ;

б) під час розрахункової аварії виникла планова (ремонтні роботи) або раптова розгерметизація одного з технологічних апаратів, через що стався аварійний викид у приміщення усього пилу, що був в апараті.

Вільний об'єм приміщення визначається як різниця між об'ємом приміщення та об'ємом, що займає технологічне обладнання. Якщо вільний об'єм приміщення визначити неможливо, його допустимо умовно приймати 80% геометричного об'єму приміщення.

 4. Оцінка стійкості роботи ОГД внаслідок вибуху газоповітряної суміші.

В ході досліджень необхідно, керуватися наступними положеннями:

• оцінка стійкості елементів об’єкта проводиться до дії кожного уражаючого фактора окремо;
• всі елементи об’єкта підлягають дії, вражаючих факторів одночасно і в однаковій мірі;
• дослідження доцільно проводити для найнесприятливіших умов.

Це дозволяє визначити максимальні значення параметрів вражаючих факторів та доцільну межу підвищення стійкості роботи ОГД. Розглянемо методику оцінки стійкості до кожного уражаючого фактора.

Методика оцінки стійкості об’єкту (цеху) до дії світлового (теплового) випромінювання

Як показник стійкості об’єкта до дії світлового випромінювання приймається максимальне значення світлового імпульсу, при якому ще не починається запалювання елементів об’єкту і виникнення пожеж. Це значення світлового імпульсу і вважається межею стійкості об’єкту до світлового випромінювання – Іlim (кДж/м2).

Послідовність оцінки стійкості ОГД до світлового випромінювання:

• визначається максимальне значення очікуваного світлового (теплового) імпульсу;
• визначаються ступінь вогнестійкості будівель і споруд з врахуванням їх характеристики;
• визначаємо категорію пожежонебезпечності цеху;
• визначаєм пожежну обстановку в цеху, тобто при яких світлових імпульсах можливе спалахування окремих елементів цеху;
• визначаєм межу стійкості цеху (І lim) для найбільш уразливих елементів цеху, у якого мінімальна межа стійкості;
• порівнюємо межу стійкості цеху з максимальним значенням очікуваного світлового імпульса.

Якщо Іlim ≥ Іmax то цех (об’єкт) стійкий до світлового випромінювання.

Якщо Іlim ‹ Іmax то цех (об’єкт) не стійкий до світлового випромінювання.

З результатів досліджень і оцінки пожежної обстановки робляться висновки і пропозиції з підвищенням стійкості об’єкту до світлового випромінювання.

У висновках вказуються:

• межа стійкості об’єкту до світлового (теплового) випромінювання;
• очікуваний на об’єкті максимальний світловий (теплового) імпульс.
• найбільш небезпечні в пожежному значенні елементи об’єкту і можлива пожежна обстановка на об’єкті.

На основі зроблених висновків розробляються конкретні заходи щодо підвищення протипожежної стійкості об'єкту.

Як показник стійкості інженерно-технічного комплексу до дії ударної хвилі приймається таке значення надлишкового тиску, при якому будівлі, споруди і обладнання зберігається або отримають такі руйнування, які можливо відновити в короткі терміни. Це значення надлишкового тиску прийнято вважати межею стійкості об’єкту до впливу ударної хвилі – ΔPФlim, кПа.

Послідовність оцінки:

• визначається ΔPФmax, кПа – максимальне очікуване значення надлишкового тиску;
• знаючи характеристику основних елементів об'єкту /цеху, дільниць/, від яких залежить випуск запланованої продукції, починають дослідження стійкості кожного елемента;
• всі основні елементи кожного цеху, дільниці або окремої споруди заносять в спеціальну таблицю;
• на основі вивчення проектно-будівельної та технологічної документації складають і заносять в ту ж таблицю коротку характеристику кожного досліджуваного елемента;
• визначаються при яких значеннях надлишкового тиску (ΔPФ) досліджувані елементи отримають слабкі, середні, сильні та повні руйнування;
• аналізуючи заповнену таблицю, визначимо межу стійкості найбільш уразливого елемента цеху;
• порівнюємо загальну межу стійкості цеху ΔP lim з максимальним значенням очікуваного надлишкового тиску ΔPФmax;

Якщо ΔPФlim ≥ ΔPФmax, то цех (об’єкт) стійкий до ударної хвилі.

Якщо ΔPФlim ‹ ΔPФmax, то цех (об’єкт) не стійкий.

На основі аналізу результатів оцінки стійкості по кожному цеху, дільниці, системі і об’єкту в цілому робляться висновки і заходи, в яких вказуються:

• межу стійкості об’єкту;
• найбільш уразливі елементи цеху (об’єкту) ;
• характер і ступінь руйнувань, очікуваних на об’єкті від ударної хвилі при ΔPФmax і можливі збитки;
• межу доцільного підвищення стійкості найбільш уразливих елементів цеху (об’єкту) ;
• заходи із підвищення межі стійкості об’єкту до дії ударної хвилі.

5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі.

Однією із причин виробничих аварій і катастроф є вибухи, які на промислових підприємствах супроводжуються обвалом і деформаціями споруд, пожежами, виходами з ладу енергосистем.

Найчастіше спостерігаються вибухи котлів в котельнях, газів, апаратів, продукції і напівфабрикатів на хімічних підприємствах, парів бензину і інших складових палива, лако-фарбовових розчинників, нерідкі випадки вибуху побутового газу.

Причинами вибухів газу, промислового (вугільного, дерев'яного пилу, газоповітряних сумішей) є відкритий вогонь, електрична іскра, в тому числі від статичної електрики.

Уражаючим фактором